Атака росіян на Ferrexpo. Корумповані суди та удар по іміджу України

У вересні Північний апеляційний господарський суд постановив відібрати 40% акцій Полтавського ГЗК у міжнародної гірничорудної компанії Ferrexpo, акції якої торгуються на основному майданчикуЛондонської фондової біржі (LSE).

Суд вирішив позбавити низку іноземних інвесторів куплених ними акцій і передати декільком офшорним компаніям, які ЗМІ неодноразово пов’язували з росіянами, що перебувають під санкціями США.

Ferrexpo, яка торгується Лондонської фондової біржі, є єдиною компанією з українськими активами, що входить в індекс FTSE250, який складається з 250 найбільших компаній, що торгуються у Великій Британії.

У червні 2022 року галузевий інформаційно-аналітичний портал GMK Center опублікував дослідження, в якому було вказано, що Ferrexpo в 2021 році забезпечила 1,3% ВВП України і 3% сумарного експорту товарів.

З моменту продажу акцій на Лондонській фондовій біржі в 2007 році компанія інвестувала в економіку України понад $3,5 млрд, що становить 2,5% сумарних капітальних інвестицій у промисловість України.

Серед акціонерів Ferrexpo, окрім українського підприємця Костянтина Жеваго, чимало авторитетних світових інвесторів, у тому числі найбільша інвестиційна компанія світу BlackRock, пенсійні фонди, фонди взаємного фінансування (mutual funds), що купують компанії, які входять до індексу FTSE250.

Таким чином, рішення апеляційного суду — приклад того як іноземні інвестори можуть бути позбавленні інвестицій в Україні.

При цьому жоден з публічних чиновників не прокоментував ситуацію, щоб заспокоїти ринки, та не пообіцяв якої-небудь реакції держави.

"Недійсний" договір 20 років потому

20 вересня 2022 року компанія Ferrexpo повідомила на сайті Лондонської фондової біржі (LSE), що український апеляційний суд визнав недійсними укладені 20 років тому договори купівлі-продажу 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК).

Продавцями акцій на той час були офшорні компанії Trimcroft Services Limited, Emsworth Assets Limited, Gilson Investments Limited і Calefort Developments Limited.

Тоді ці компанії контролювали власники групи VS Energy - російські бізнесмени та політики Олександр Бабаков, Євгеній Гінер і Михайло Воєводин.

Перед нами продовження доволі давньої історії про намагання вищевказаних офшорів відсудити акції ПГЗК у публічної компанії Ferrexpo.

Перші спроби цих чотирьох компаній відібрати акції Полтавського ГЗК розпочалися у 2005 році. Суди розглядали справу майже 10 років, але в результаті в 2015 році Вищий господарський суд ухвалив остаточне рішення та підтримав інвесторів й підтвердив законність вказаного договору купівлі-продажу.

Проте, восени 2020 року офшори подали повторний позов. У травні 2021 року суд першої інстанції ухвалив відмовити офшорам у позові, повторно підтвердивши законність договорів.

Попри це апеляційний суд вирішив за можливе скасувати вказане рішення та відібрати акції в іноземних інвесторів, передавши їх офшорам, пов’язаним з депутатом російської держдуми.

Факт визнання недійсним договору, укладеного 20 років тому, суперечить європейському та українському законодавству.

Зокрема, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що стабільність економіки забезпечується в тому числі обмеженням строків для пред’явлення позовів.

Український закон для цього встановлює чіткий трирічний строк, а можливість перегляду договорів, яким більше 20 років, залишена лише для дуже окремих випадків.

Незрозумілим залишається і той факт як це судове рішення виконуватиметься на практиці. Адже для цього потрібно скасувати шість додаткових емісій акцій ПГЗК, здійснених за останні 15 років, у результаті яких продана два десятиліття тому частка розміром 40,2% акцій на сьогодні зменшилася до 8,5%.

Cвоїм рішенням апеляційна інстанція вимагає віддати не попередні, а нові акції ПГЗК,

Тобто судді вирішили повернути офшорам акції, які ті не оплачували й якими ніколи не володіли. Натомість нинішній власник купив їх, заплативши понад $250 млн.

Хто компенсує кошти законним акціонерам за акції? Судове рішення цього не пояснює.

Більше того, своїм рішенням апеляційний суд фактично ігнорує рішення регуляторів – НБУ та Нацкомісії з цінних паперів (НКЦПФР), які свого часу підтвердили законність укладених договорів.

Після першої медійної реакції з’явилося чимало версій щодо того, хто є реальним вигодоотримувачем від рішення апеляційної інстанції або хто насправді сьогодні стоїть за вказаними офшорними компаніями.

З одного боку, початково офшорні компанії мають сліди російської групи VS Energy. ЗМІ пов’язують цю групу з Олександром Бабаковим - колишнім віцеспікером російської держдуми. Раніше VS Energy отримала долю в Нікопольському заводі феросплавів, а її партнерами були Віктор Пінчук, Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов. Медіа відстежили зв’язок цієї історії безпосередньо з Ігорем Коломойським.

Окрім того серед бенефіціарів вказаних офшорів відбулися зміни буквально напередодні війни – основним власником вказано громадянина України Віталія Гладченка - невідомого персонажа, який отримав контроль над вимогами за пакет акцій активу, який коштує сотні мільйонів доларів.

Важливо відзначити ефект, який рішення апеляційного суду справляє в нинішньому контексті воєнного часу. Адже позивачі завдали удару інвестиційній репутації України на одному з найбільших інвестиційних майданчиків світу – Лондонській фондовій біржі (LSE).

"Ми можемо любити або не любити Жеваго (власника пакету акцій Ferrexpo). Але інвестиційний клімат важливіший. Це рішення не про Жеваго. Це рішення про економіку України. Про інвестиції в Україну", — зауважив заступник директора з питань торгівлі цінними паперами інвесткомпанії Dragon Capital Сергій Фурса в своєму дописі на Facebook.

Інвестклімат: слова розходяться зі справами

Першим зацікавленим у законному вирішенні даної проблеми є українська держава. Адже крім тіні на судову систему, рішення, подібні цьому, дискредитують дії влади з залучення іноземних інвесторів в українську економіку.

Буквально напередодні заяви Ferrexpo про рішення суду Президент України Володимир Зеленський обговорював з Ларрі Фінком, генеральним директором найбільшої інвесткомпанії світу BlackRock, можливості залучення інвестицій в Україну.

Йшлося про допомогу у створенні Фонду відновлення економіки України. Зеленський переконував, що Україна надзвичайно зацікавлена в залученні капіталу, завдяки чому будуть створені нові робочі місця та зростатиме економіка.

В BlackRock сьогодні є лише один актив, пов’язаний з Україною, - та сама компанія Ferrexpo. Фонд є акціонером Ferrexpo протягом багатьох років.

Цікаво, як себе почували інвестиційний гуру Ларрі Фінк та його інвестиційні менеджери, коли наступного дня після розмови із Зеленським дізналися про рішення українського суду?

Одразу після спілкування з Президентом Зеленським BlackRock почала продавати акції свого єдиного українського активу та скоротила свою частку в Ferrexpo до менше ніж 5%.

Відповідне повідомлення, оприлюднене на сайті Лондонської фондової біржі LSE і є значно більш чітким сигналом іноземним інвесторам щодо перспектив вкладення коштів в Україну, ніж будь-які розмови з українським Президентом.

"Як ви думаєте, який сигнал більш зрозумілий для інвесторів? — задається питанням Фурса. — Купа іноземних інвесторів купувала акції української компанії, а тепер вони з подивом дізнаються, що українські суди вирішили відіграти назад угоду 20-річної давнини і тепер цим іноземним інвесторам належить лише дуля з маком. Не через Путіна. Не через війну. А через рішення українського суду. Який винайшов машину часу і відправився у минуле".

Держава тримає паузу щодо цієї проблеми – жодної публічної реакції, коли терміново потрібні чітко зрозумілі правила гри й неухильне їх дотримання.

"У даний момент будь-який іноземний інвестор буде дивитися на будь-яку українську компанію, акції якої він купував чи думав купити, як на бомбу уповільненої дії. А сотні фондів, які володіють акціями Ferrexpo, подумають, що інвестувати в Україну – то завжди погана ідея (…) Інвестори будуть дивитись не на слова. А на дії. А такі дії говорять самі за себе. І не спонукають до інвестицій в Україну", — додав Фурса.

Судова корупція

Що відомо про суддів Північного апеляційного господарського суду, за участі яких було ухвалене рішення забрати акції ПГЗК у Ferrexpo?

Це головуюча суддя Людмила Кропивна та судді Світлана Алданова та Лариса Зубець.

Суддя Кропивна добре обізнана з апеляційною справою, оскільки була членом колегії, яка розглядала цю справу, зокрема, минулого року. Тоді офшори більше 10 разів заявляли відводи суддям, поки автоматизована система не сформувала колегію, до якої увійшла Кропивна й деякі інші судді із сумнівною репутацією.

Тобто офшорні компанії вперто обирали склад колегій, до якого входили лише "бажані" судді, що зазвичай є очевидною ознакою певної зацікавленості. Це може свідчити про замовний характер апеляційної справи.

У своїй заяві щодо судового рішення Ferrexpo відмітила, що продовжить захищати власні інтереси й інтереси своїх акціонерів та опрацьовує всі законні варіанти, в тому числі - право на оскарження цього рішення у Верховному Суді.

"На підставі подробиць судового рішення, наданих апеляційним судом, керівництво вважає, що Ferrexpo має вагомі аргументи для захисту своєї позиції", — вказала компанія.

Відповідачі в цій справі подали касаційне оскарження й будуть вимагати скасувати незаконне рішення суду.

За словами одного із лідерів профспілки працівників Полтавського гірничо-збагачувального комбінату Дмитра Вінівітіна, профспілка однозначно розуміє, що рішення стосовно передачі акцій ПГЗК приймали продажні судді за гроші.

"Ми шоковані цією постановою. Всіма законними способами ми будемо вимагати відміни цього рішення суду та вживати всіх законних заходів, щоб такі судді більше не могли шкодити економіці України. Вони мають бути звільнені без права поновлення на посаді. Сподіваємось, Вища рада правосуддя запрацює, розбереться в цій справі, звільнить суддів і скасує всі привілеї навіть для тих судей, що вже пішли на пенсію", - додав він.  

Василь Мельник, "Цензор.НЕТ"