Атаки на Бєлгородщину і тимчасово окупований Крим після масованого обстрілу України та плани Путіна на вибори в Росії. Акценти світових ЗМІ 3 січня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 3 січня.

Атака на російський Бєлгород та тимчасово окупований Крим

Російські офіційні особи заявляють, що вони запобігли українській атаці на прикордонне місто, оскільки повітряна війна між двома країнами продовжує посилюватися, повідомляє BBC. Чиновники говорять про збиття десятка ракет, тим часом Україна не коментує ситуацію.

Видання натомість зазначає, що атаки сталися після того, як Росія розпочала найбільше повітряне бомбардування. 
За словами Володимир Зеленський, за 5 днів Росія використала близько 300 ракет і 200 безпілотників для ударів по Україні.

"Російські повітряні бомбардування України розпочалися наприкінці минулого тижня. Українські війська відповіли суботнім нападом на Бєлгород, під час якого також було поранено понад 100 осіб", – пише BBC.

А український президент своєму нічному зверненні заявив, що у вівторок Росія випустила "майже сотню ракет різних типів". За його словами, вони були "спеціально розраховані ворогом, щоб завдати якомога більшої шкоди". В результаті нападів у вівторок, зокрема в найбільших містах України, включаючи Харків і Київ, загинули або були поранені понад 130 осіб по всій країні.

Тим часом, за словами губернатора Бєлгородської області, у вівторок одна людина загинула і п'ятеро були поранені на кордоні в Бєлгороді. Однак 12 ракет, випущених по цьому району вночі, були знищені російською системою протиповітряної оборони, повідомило міністерство оборони Росії.

Вибухи також були чутні вночі в Севастополі, найбільшому місті тимчасово окупованого Криму, де над портом була збита ракета, як повідомив у Telegram призначений Москвою губернатор Михайло Развожаєв. Про жертви або пошкодження не йдеться.

У розмові з BBC Оксана Маркарова заявила, що нещодавні російські бомбардування "не стали несподіванкою", але для перемоги у війні Україні потрібно більше зброї, щоб відповісти і "просто чітко дати зрозуміти Росії, що вони повинні зупинитися".

Тим часом Володимир Путін вже пообіцяв посилити удари у відповідь на нещодавні атаки на Бєлгород з боку України.

Фото: YouTube

Путін використовує вибори як засіб легітимізувати своє рішення розпочати війну в Україні

Президентство Росії – це вже вирішене питання, але видимість демократії все ще має велике значення для її лідера, пише The Guarian.

"У країні, де 71-річний Путін за останні два десятиліття домінує в політичній системі та ЗМІ, результат виборів, ймовірно, не залишить місця для фантазії", – підкреслює The Guardian.

Як також акцентують у видання, вибори відрізнятимуться і з точки зору території, яку вони охоплюють, оскільки голосування відбуватиметься на так званих "нових територіях Росії" – частинах України, які зараз окуповані російськими військами.

"Ці вибори є засобом для Путіна легітимізувати своє рішення розпочати війну в Україні", – цитує медіа старшого наукового співробітника Російсько-євразійського центру Карнегі Андрія Колесникова.

За словами Колесникова, авторитарні лідери, такі як Путін, покладаються на підтримку еліти, а вибори і передвиборча кампанія також спрямовані на те, щоб показати політичному істеблішменту, що він все ще користується підтримкою громадськості, попри невдале літнє повстання Євгена Пригожина.

"Тому не дивно, що Путін оголосив про висунення своєї кандидатури на заході в Кремлі на честь російських солдатів, які воювали в Україні, один з яких запитав російського лідера, чи буде він знову балотуватися", – додає The Guardian.

У відповіді, яку можна охарактеризувати лише як політичний театр, Путін сказав, що не впевнений, чи буде балотуватися, стверджуючи, що у нього "були різні думки в різний час", але він зрозумів, що зараз настав час прийняти рішення.

Хоча результати попередніх виборів, в яких брав участь Путін, ніколи не викликали сумнівів, на ці вибори російський лідер піде в набагато кращому становищі, ніж багато хто очікував.

Після відбиття довгоочікуваного літнього контрнаступу української армії російська армія перейшла у власний наступ на південному і східному фронтах України, в той час, як військова підтримка Києва з боку Заходу, схоже, слабшає.

Спостерігачі вважають, що хоча Путін буде подавати перемогу на виборах як схвалення війни в Україні, він міг би замість цього зосередити основну увагу у своїй президентській кампанії на внутрішніх питаннях, таких як економіка та освіта.

"Сам факт проведення виборів покликаний продемонструвати росіянам, що життя продовжується в нормальному режимі. Путін хоче створити ауру спокою, – говорить один із його колишніх радників, який зараз критикує лідера Кремля, Марат Гельман. – Меседж буде полягати в тому, що, хоча війна тут, вона не заважає росіянам жити звичайним, щасливим життям".

Експерти називають ще одну причину, чому Путін може відсунути війну на задній план напередодні виборів. Нещодавні соціологічні опитування показали, що дехто в країні втомився від війни, яка не має жодних ознак припинення.

Під час опитування "Левада-центру", незалежної соціологічної організації, про що росіяни хотіли б запитати Путіна, найпопулярнішим питанням було "коли закінчиться вторгнення в Україну?". Інше опитування показало, що майже половина росіян хочуть, щоб Путін розпочав переговори про припинення війни в Україні, вперше перевищивши кількість тих, хто хоче продовжувати воювати. Особливо чутливою є тема того, чи планує Путін оголосити нову мобілізацію після свого п'ятого терміну. Минулорічне рішення оголосити загальнонаціональну мобілізацію призвело до найбільшого за одну ніч падіння підтримки Путіна за 30 років опитувань.

Разом із тим Гельман вважає, що Кремль все ще може висунути антивоєнного кандидата, але гарантує, що він отримає крихітний відсоток голосів.