Крізь вибори до свободи, заможності та впевненості у завтрашньому дні

Перша частина тут

4

МІСЦЕ І РОЛЬ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ

В СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИНАХ

Почнемо виявляти місце і роль виборчої системи в суспільних відносинах,

а) АНАЛІЗУЮЧИ ПІДСУМКИ ОПИТУВАНЬ

На протязі жовтня і листопада 2011 року в Україні було проведено декілька опитувань, що мали на меті з'ясувати: "Яку із виборчих систем громадяни України вважають кращою".  Нижче наведено підсумки трьох опитувань: проведеного серед експертів в жовтні 2011 року Суспільним консорціумом виборчих ініціатив; проведеного  серед громадян України з 27 жовтня по 7 листопада 2011 року компанією Research & Branding Group; проведеного серед користувачів соціальної мережі facebook з 23 по 30 листопада 2011 року мною.

В опитуванні проведеному Суспільним консорціумом виборчих ініціатив встановлено наступне:
ПРОПОРЦІЙНА .............................................................. 5 %,
ПРОПОРЦІЙНА З ПРЕФЕРЕНЦІЯМИ .......................... 38 %,
МАЖОРИТАРНА ........................................................... 14 %,
ЗМІШАНА ....................................................................... 21 %.

В опитуванні проведеному Research& Branding Group встановлено наступне:
ПРОПОРЦІЙНА .............................................................. 10 %,
МАЖОРИТАРНА ……………………………...…………….. 44 %,
ЗМІШАНА ........................................................................ 24 %;

"17% українців байдуже, за якою системою пройдуть парламентські вибори"; "42% в цілому позитивно ставиться до проведення парламентських виборів в Україні 2012 року за змішаною пропорційно-мажоритарною системою, тоді як протилежне ставлення сформувалося у 24% респондентів"; "47% українців важлива партійна приналежність кандидатів, що обираються за мажоритарними округами, тоді як приблизно стільки ж опитаних (43%) не вважають її важливою"; 52% вважають, що кандидат-мажоритарник може висуватися як від політичної сили, так і шляхом самовисування, тоді як 28% опитаних вважають, що кандидат по мажоритарному округу повинен висуватися виключно від політичної сили".

5

В опитуванні проведеному мною встановлено наступне:
ПРОПОРЦІЙНА З ПРЕФЕРЕНЦІЯМИ ……………………. 45 %;
ПРОПОРЦІЙНА ................................................................ 20 %;
ГІБРИДНА ........................................................................... 9 %;
МАЖОРИТАРНА ................................................................. 8 %;
ВИПАДКОВИЙ ВИБІР З ЧИСЛА БАЖАЮЧИХ ……….….... 5 %;
ЗМІШАНА ........................................................................... 2 %;
ІНШІ ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ ........................................... 11 %.
     Отже, бачимо, що розмаїття вподобань як в межах групи опитування, так і між групами таке, яке не можливо пояснити тільки досконалістю проведених опитувань. Очевидно, аби виявити місце і роль виборчої системи у суспільних відносинах, необхідно ретельного з'ясувати зміст самих виборчих систем та їх вплив на підсумки виборів і подальше життя суспільства. Саме таке з’ясування  і стане змістом наступних розділів.

б) ЗАВДАННЯ, ВИРІШЕННЯ ЯКИХ ПОВ’ЯЗАНО З ВИБОРАМИ

Всі завдання, які вирішує закон про вибори, знаходяться в межах:  або представництво в органах влади максимально відповідне волі народу, або представництво в органах влади максимально не відповідне волі народу. При цьому головні завдання, які об’єктивно необхідно вирішити виборцям, аби їх життя покращувалося, – це обрання шляху розвитку країни і тих, хто на думку виборців здатен найкращим чином представляти їх інтереси в органах влади. Перше відбувається через вибір з пропонованих кандидатами виборчих програм, а друге – через вибір з самих кандидатів.

Про важливість вибору за виборчими програми кандидатів ми вже говорили в зв'язку з необхідністю надати виборам європейського обличчя і в одному з наступних розділів докладно розберемо вимоги до змісту виборчих програм. А зараз зауважимо лише те, що шлях розвитку країни у виборчій програмі кандидата можна визначити, зокрема, за законами, прийняття яких він бере зобов’язання домагатися.

Обрання ж особи депутата має відбуватися за здатністю кандидата бути представником в органах влади ваших інтересів і повинно враховувати його моральні та ділові якості. І якщо про останні два говорить життєвий шлях кандидата, то про перший – його соціальний стан. Бізнесмен не зможе повноцінно представляти інтереси найманих робітників і навпаки.

Крім зазначених завдань, вибори тою чи іншою мірою вирішують ще ряд завдань. Особливе місце серед них належить сприянню розвитку системи політичних партій і громадських організацій, тобто громадянського суспільства. Про не просту взаємодію виборів і політичних партій ми будемо говорити в окремому розділі. Зараз же зазначимо, що вибори за певної їх організації можуть сприяти розвиткові політичних партій і громадських організацій аж до існування осередків в селах, а можуть бути демократичною ширмою, яка приховує існування бюрократичного правління, керованого єдиною в країні політичною партією, як це мало місце в СРСР.

6

З митою всебічного виявлення місця і ролі виборчої системи необхідно також враховувати спроможність виборчої системи поєднуватись з прозорим і простим в застосуванні законом про відклик обраних. Вже визначених завдань достатньо, аби в наступному розділі можливо було, врахувавши зазначені якісні показники виборчих систем, порівняти їх.

в) ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВИБОРЧИХ СИСТЕМ.

Порівнювати виборчі системи будемо за наступними суспільно значущими якісними показниками:

– важкість реалізації права бути обраним;
– можливість мати прозорий і простий в застосуванні закон
   про відклик депутата;
– сприятливість розвитку політичних партій;
– відповідність обраних депутатів об’єктивним потребам
   суспільства.

Перед порівнянням пригадаємо складові основних виборчих систем: мажоритарної, пропорційної і гібридної. До нашого розгляду долучимо і змішану систему, яка не є одною з основних, бо є механічним поєднанням двох перших основних виборчих систем, в той час як гібридна виборча система є органічним поєднанням їх складових частин і тому є самостійною виборчою системою класу основних виборчих систем.

МАЖОРИТАРНА СИСТЕМА:

ВИСУВАННЯ. Можливе само висування, висування не політичними колективами (суспільними організаціями, підприємствами, зборами за місцем мешкання, …) і осередками політичних партій.

БАЛОТУВАННЯ. На засадах формального рівноправ’я кандидатів одного округу та змагальності виборчих програм і ділових та особистих якостей кандидатів.

ОБРАННЯ. Обраним вважається кандидат, за якого проголосувало більше виборців у першому турі серед всіх кандидатів або у другому турі серед двох кандидатів, за яких в першому турі серед всіх кандидатів проголосувало більше виборців. Можливе існування прохідного бар’єру (від 50 % + 1 голос) для обрання.

ПРОПОРЦІЙНА СИСТЕМА:

ВИСУВАННЯ. Виключно через затвердження на з’їзді політичної партії списку, яким встановлюється черговість кандидатів. До списку можуть бути включені і позапартійні громадяни.

БАЛОТУВАННЯ. На засадах формального рівноправ’я всіх політичних партій та змагальності їх виборчих програм.

ОБРАННЯ. Ораними є кандидати, які мають номер у списку з першого по той, який встановлюється пропорційно голосам поданим за партійний список. Можливе існування прохідного бар’єру (визначеної законом мінімальної кількості голосів поданих за список кандидатів партії, аби кандидати списку мали право на участь в пропорційному розподілі місць в органі влади, до якого обираються).

ГІБРИДНА СИСТЕМА:

ВИСУВАННЯ. Виключно через затвердження на з’їзді політичної партії списку, яким встановлюється кожному з кандидатів округ в якому він буде балотуватися. До списку можуть бути включені і позапартійні громадяни.

БАЛОТУВАННЯ. На засадах формального рівноправ’я кандидатів одного округу і всіх політичних партій та змагальності виборчих програм політичних парті і ділових та моральних якостей кандидатів.

ОБРАННЯ. Обраним вважається кандидат, за якого проголосувало більше виборців у першому турі серед всіх кандидатів або у другому турі серед двох кандидатів, за яких в першому турі серед всіх кандидатів проголосувало більше виборців. Можливе існування прохідного бар’єру (від 50 % + 1 голос) для обрання.

7

Таким чином, нами означено три основні виборчі системи і чотири суспільно значущі якісні показники, за якими ми станемо ці системи порівнювати. При цьому ми розглянемо і змішану виборчу систему, яка не належить класу основних виборчих систем.

Відносно можливості реалізації права бути обраним мажоритарна система серед основних виборчих систем надає найширші можливості, але реалізувати їх зможуть лише представники тих команд, які є більш потужними фінансово і організаційно, що далеко не завжди збігається з об’єктивними потребами суспільства обрати саме таких представників.

Пропорційна і гібридна системи, хоча й мають вужчі можливості реалізації права бути обраним, але сама реалізація від початку здійснюється через політично детерміновані команди, потужність яких за певних обставин (наприклад, рівного фінансування з бюджету та встановлення загального для всіх політичних партій обсягу членського внеску) визначається масовістю підтримки виборцями, що в більшому числі випадків в порівнянні з мажоритарною системою збігається з об’єктивними потребами суспільства. У випадку змішаної системи можливість бути обраним для тих, в кого вона була більше 50 %, збільшується, а для тих, в кого вона була менше 50 %, зменшується за рахунок зменшення обсягу списку і збільшення виборчого округу.

Отже, мажоритарна і змішана виборчі системи лише створюють враження широти можливості реалізувати право бути обраним, а пропорційна і гібридна системи хоча і мають дещо менші можливості реалізації права бути обраним, але більш придатні формувати депутатський корпус, який відповідає об’єктивним потребам суспільства.

Основи права вимагають того, щоб порядок відклику депутата відповідав порядку його обрання. Отже, можливість існування прозорого і легкого в застосуванні закону про відклик депутата, визначається законом про вибори депутатів, тобто уособленою у ньому виборчою системою. Так, у випадку мажоритарної і гібридної систем прозорий простий в застосуванні закон про відклик депутата є майже очевидним: ініціативна група, збір підписів, агітація і голосування. У випадку пропорційної системи про відклик обраних можна говорити лише, як про кошмарний сон, а не реальність з прозорою і легкою у застосуванні процедурою. Очевидно, що змішана система, від початку спрямована на народження депутатів двох сортів, а відтак, і матиме всі вже означені «за» і «проти» у відповідному їй законі про відклик депутатів. Отже, лише мажоритарна і гібридна виборчі системи можуть мати прозорий і простий в застосуванні закон про відклик депутата.

Сприятливість виборчої системи розвиткові політичних партій, очевидно, напряму пов’язана з можливостями партій (виключно чи ні) висувати кандидатів в депутати та супроводжувати балотування висунутих кандидатів, як ідеологічно так і матеріально. З огляду на ці можливості бачимо, що найменш здатною сприяти розвиткові політичних партій є мажоритарна виборча система, і далі в порядку зростання сприятливості розвиткові політичних партій: змішана, пропорційна і гібридна.

Отже, маємо в порядку зростання сприятливості розвиткові політичних партій: мажоритарна, змішана, пропорційна і гібридна виборчі системи.

Таким чином, порівнявши три основні виборчі системи за чотирма суспільно значущими показниками, бачимо, що єдина тільки гібридна виборча система має позитивну оцінку по всім чотирьом ознакам, а змішана система є гіршою за будь-яку з основних виборчих систем.

8

г) ВПЛИВ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ НА ХАРАКТЕРИСТИКИ ДЕПУТАТСЬКОГО КОРПУСУ

Порівнюючи виборчі системи, було зазначено, що не кожна з них надає однакові можливості бути обраним. Відтак, кожна виборча система є своєрідним фільтром, спрямованим на відбір депутатів тільки з певними характеристиками. Крім того, відклик депутата, як елемент виборчої системи, є ще одним чинником, який визначає якість депутатів, оскільки сама наявність та прозорість і легкість в здійсненні відклику депутата впливають на бажання бути обраним.

Очевидно, що здатність ефективно працювати і співпрацювати в раді визначається й тим, чи належали депутати до одного колективу до обрання і чи був той колектив політичною партією. А здатність ефективно працювати і співпрацювати в раді також є одним з елементів характеристики депутатів. Але кожна виборча система по різному сприяє обранню, наприклад, членів політичної партій, через що і впливає на якість депутатського корпусу.

Є ще чинники, через які кожна виборча система має свій вплив на якість депутатів, але вже згаданих достатньо, аби бачити наявність впливу виборчої системи на якість депутатів. Крім того, слід зазначити, що антидемократичні елементи виборчої системи (збір підписів, грошова застава, прохідний бар’єр, …) не сприяють покращанню якості депутатів, оскільки, як і замок, стають перепоною лише людям порядним.

д) СЬОГОДНІШНЯ ВИБОРЧА СИСТЕМА

– ЦЕ ЗАВТРАШНІЙ РІВЕНЬ ЖИТТЯ КОЖНОГО ГРОМАДЯНИНА

Юридичний закон, його зміст і спрямованість завжди є втіленням усвідомленого законотворцем правильного вирішення суспільних питань. Але саме усвідомлення законотворця залежить від багатьох чинників, важливішими з яких є ті, що характеризують самого депутата. А раніше ми вже відзначали, що характеристика тих, кого обирають депутатами, залежить від виборчої системи, за якою їх було обрано. Тож, бачимо, що виборча система визначає характеристику тих, хто буде обраний депутатом, а їх характеристика впливає на зміст і спрямованість законодавства, якому вони надають чинність. Отже, маємо підстави стверджувати, що на зміст і спрямованість чинного законодавства вливає виборча система, за якою обрано депутатів. Але чинне законодавство визначає умови життя суспільства, а відтак, і завтрашній рівень життя кожного громадянина.

Таким чином, встановлено місце і роль виборчої системи в суспільних відносинах: сьогоднішня виборча система – це завтрашній рівень життя кожного громадянина.

Пролжение следует