Експертне коло на манівцях

В Україні склалася ситуація, коли засилля джинси і комфортних умов до її застосування розбестили ЗМІ, політиків котрі не вважають заказуху злом, а якраз навпаки способом вирішення своїм іміджевих недоробок, і прикормлених експертів, котрих залучають під будь-який новий чих політика чи партійного штабу.

Роблять вони це нічтоже сумяшеся перекидаючись від гаманця до гаманця, від замовника до замовника і називають це «політичним коментарем».

Моніторинги ІМІ, які проводяться як в загальноукраїнських друкованих та інтернет-ЗМІ, так і регіональних ЗМІ (в останніх починаючи з 2014 року), підтверджують існуючі в суспільстві погляди, за якими політологи сидять на зарплатах політиків і коментують позитивно тих і в той час, поки «співпрацюють» із даним політиком чи політсилою.

І розвертають свої політичні преференції кардинально протилежно відповідно до зміни джерела фінансування.

Де приміром зараз Сергій Тигіпко, і чому про нього не згадують наввипередки Вадим Карасьов і Володимир Фесенко, питання риторичне. А ще два роки тому без їхніх коментарів не обходилася чи не кожна друга джинса, поширювана по всеукраїнських та місцевих сайтах.

Приміром, на дніпро[петро]вському сайті Днепр.инфо була така новина: «У Тигипко есть шанс побороться за второе место в избирательной гонке, - Фесенко», де пан Володимир переконував, що «Ставка Сергея Тигипко на экономический прагматизм, на миротворческую риторику получила поддержку среди населения».

Вторив йому на запорізькому сайті 061 в травні 2014-го Вадим Карасьов: «В обществе есть потребность в «миротворческой риторике» и призывы Сергея Тигипко к мирному диалогу попадают этот «тренд».

Карасьов, дивлячись із перспективи нинішніх днів, ніс відверту маячню, фактично закликаючи домовлятися із сепаратистами:  «Призывы к миру, риторика миротворчества, разумеется, намного лучше, чем риторика войны, противостояния. 

Тем более, когда риторика миротворчества наблюдается в условиях если не войны, то «полу-войны», военных столкновений на Юго-Востоке Украины и в условиях серьезного противостояния».

Ось ще дві новини на тому ж сайті в «миротворчому» ключі:

• Миротворческая риторика Тигипко получила поддержку избирателей – политолог (Фесенко)
• Начатый по инициативе Тигипко мирный диалог в регионах необходимо продолжить – Фесенко

(«Важно, что в Запорожье не просто собрались, как в Киеве (на круглом столе национального единства – ред.), но и выработали конкретные предложения», - подчеркнул политолог. По его мнению, эти предложение должны быть приняты во внимание центральными властями, а сам формат конференций необходимо продолжить. «Конференции необходимо продолжить проводить, и не в Киеве, а в регионах, вовлеченных в общественно-политический конфликт», - подчеркнул Фесенко.  Как отметил политолог, Сергей Тигипко – это политический лидер, который пытается урегулировать нынешний общественно-политический кризис. По его словам, инициатива Тигипко выходит за рамки нынешней президентской кампании).

Також наші політологи затято переконували, що Тигіпко є кандидатом від «Південного Сходу». Знов-таки, зараз зрозуміло, що ця теза була хибною, що ставка на єдність Сходу і Півдня як нібито «проросійських» регіонів не спрацювала, і по-друге ставка саме на ті регіони як електорально більші і привабливі, як такі що обирають владу в Києві, теж канула в минуле. Тігіпко в 1-му турі опинився на 5-му місці з 5,2% голосів.

Але ж як «співали», всі новини з 061:

«Тигипко объединит вокруг себя избирателей юго-востока – Фесенко»: «Тигипко, в отличие от Царева, проявил себя как ответственный украинский политик. Подчеркиваю – как ответственный и как украинский», - сказал В. Фесенко. «Есть шансы и потребность бороться. Среди оппозиционных кандидатов он (Тигипко) самый рейтинговый», - считает политолог.

«Перемещение мирного диалога на Юго-Восток идет в рамках общественного запроса – Карасев»: «Судьба государства решается в столице, но ключи от будущего находятся на Юго-Востоке», - отметил политолог. По его мнению, кандидат Сергей Тигипко, с учетом ожиданий своего электората, «действует правильно, в духе современного общественного запроса». «Пока остальные спорят, где проводить следующий круглый стол, в Киеве или в Донецке, он уже проводит его в Запорожье», - добавил В. Карасев.

«Бойкотирование выборов кандидатами от юго-востока не способствует единству страны – Карасев»:

«…С кампании в последние ее недели также может сняться Михаил Добкин. Но вряд ли это сделает Сергей Тигипко. «Как раз сейчас Тигипко на себя перехватывает, концентрирует и мобилизует большинство избирателей востока и юга Украины. И это правильно. Если у Тигипко есть возможность побороться за одно из призовых мест в кампании, это повышает шансы на деэскалацию».

                З ким тепер Вадим Карасьов? З Ляшком:

У новині (квітень 2016) на сайті «Обозреватель» під титулом «Социальные требования оппозиции станут самым сложным вызовом для правительства» читаємо: «На другом полюсе, по словам Карасева, требования лидера Радикальной партии Олега Ляшко: отказ от повышения пенсионного возраста, замораживание роста тарифов, отказ от скорой приватизации госпредприятий и сельхозугодий».

Інші політологи, меншого калібру, обслуговували решту політиків та місцевих кандидатів у мери та депутати.

Приміром, Юлію Тимошенко захвалював на дніпровському сайті 056 експерт Віктор Пащенко: «Ситуация на юго-востоке Украины - это тест для кандидатов в Президенты, - эксперт».

Якщо йому повірити, Тимошенко (єдина) не боїться Путіна, а Порошенко є представником епохи Януковича, коли набрав фінансової ваги. На цьому ж сайті Опоблок восени 2014-го піарив  Євген Січкаренко: «Задушить оппозицию в Украине значит дать новый шанс диктатуре», - политолог».

Переконував, лякаючи: «В высших органах государственной власти сейчас нет оппозиции. А попытки устранить саму возможность её возникновения, которые предпринимаются на этих выборах, вообще могут привести к установлению диктатуры».

Щодо Порошенка та його політсили був помічений як піар за, так і піар проти. У Дніпрі за ПОП-агітував юрист Володимир Дон. «На сегодняшний день явным лидером президентской гонки является Петр Порошенко, - юрист», - тек звучала новина, а основна цитата така:  

Член Всеукраинского юридического совета, глава Днепропетровской областной организации Союза юристов Украины, академик Владимир Дон «Я получаю информацию из различных источников, о том, что лидирует Петр Порошенко.

И как и во всем мире, на лидера больше выливается грязи и против лидера пытаются объединиться все».

Проти виступав довготривалий політтехнолог комуністів, що переключився на Опоблок: «Андрей Золотарев: Верхом на рейтинге Президента в Раду хотят попасть активисты «Правого сектора» и чиновники Янукович», - ця новина прописана досить якісно, вибрано привід злиття округу під екс-регіоналів для дискредитації БПП загалом.

Якщо з менш чи більш знаними експертами на зарплатах все зрозуміло, то бувають новини-казуси, коли джинса базується нібито на словах якогось експерта, а його прізвище не називається.

Приміром, на виборах мера Дніпропетровська сайт 056 подав такий текст: «Нардеп Максим Курячий соответствует запросу Днепропетровска на новые лица, - политолог». При цьому, фактично весь текст є від імені цього неназваного «політолога».

А навіщо, коли навіть відомі прізвища є заїждженими, просувають по кілька разів одну й ту саму тему, а їхні думки дублюють один одного. Чи не простіше просто у штабі склепати новину і нормально її опублікувати?

P.S. за власною інформацією ІМІ, на окремих із цитованих сайтів розміщення новини коштує від 100 до 300 у.о. Скільки з них осідає в кишенях експертів і чи варто довіряти їх думці, питання до нас усіх.