Чи залишиться РПЦ в Україні?

Петиції про заборону церкви московського патріархату на території нашої країни почали з’являтися на сайті президента ще у 2015 році, коли вже тривала війна з Росією. У серпні 2017 року священикам УПЦ МП заборонили бути капеланами у Нацгвардії. У грудні 2018 року було ухвалено закон щодо назви релігійної організації, що керується з держави-агресора.

Однак, до повномасштабного вторгнення Росії можливість заборонити в Україні підрозділ російської церкви багатьма експертами вважалася малореальною.  Перший заступник глави Офісу президента Сергій Трофімов в 2020 році заявляв, що вважає перереєстрацію УПЦ МП тиском (саме Трофімова у ЗМІ називали головним лобістом УПЦ МП у ОП). Президент Володимир Зеленський у 2020 році нагороджував орденом митрополита Мукачівського і Ужгородського Феодора (Олександра Мамасуєва). Попередній свій орден митрополит, який під час війни з Росією їздив на Синод РПЦ до Москви, отримував ще за президенства Леоніда Кучми.

Все змінилося після 24 лютого. Росія вже не криючись почала використовувати РПЦ як один із засобів війни проти України. У своїй промові напередодні вторгнення Володимир Путін заявляв, що "у Києві продовжують готувати розправу над Українською православною церквою Московського патріархату". Патріарх РПЦ Кіріл благословив війська РФ на війну проти України. СБУ провела численні обшуки у приміщеннях УПЦ МП і почала оголошувати підозри священикам-колаборантам.

Ігнорувати діяльність організованої ворожої агентури в Україні, яка керується з Москви, стало більше неможливо. Як ставляться до заборони УПЦ (МП) в Україні суспільство, політичні партії, влада та силовики? Чи реально заборонити в нашій країні філію російської церкви, коли це буде зроблено і чи не буде це порушенням Конституції?

Парламент: за заборону всі, крім ОПЗЖ

В українському парламенті переважна більшість депутатського корпусу налаштована за необхідність заборони філіалу російської церкви. Очікувано найактивніше проти неї виступає "Європейська Солідарність" та її лідер Петро Порошенко. "Я не знаю такої церкви – УПЦ. Я знаю, що відповідно до чинного законодавства є український філіал російської православної церкви. Яке майбутнє в російської православної церкви? Жахливе. Бо це не церква. Це КДБістський притон, який схвалює і благословляє вбивство українців, який є отрутою для будь-якої віруючої людини". За словами Порошенка, якщо УПЦ відокремилася від Росії, то вона має повідомити про це 15 православних церков, повернутися до світового православ'я та визнати Томос. "І якщо вам дехто заважає це робити – колаборанти, сєпари, шпигуни, ті, хто утримував у себе в церквах зброю чи пропагандистську російську літературу "русского міра", гроші, які ви отримували з кремля і все інше – позбавтеся таких людей".

Також активно просуває заборону УПЦ МП партія "Голос". "Це, що представники російської православної церкви — агенти кремля ні в кого не викликає сумніву. А надто після нещодавніх обшуків СБУ і того, що вони виявили. Це знімає будь-які питання. На жаль, зараз нам залишається сподіватись на кримінальне провадження від СБУ…Мій законопроєкт про заборону РПЦ зареєстрований у парламенті майже 250 днів тому. Є ще 2 аналогічних законопроекти. Заборонити потрібно було ще в березні, але тоді були аргументи на кшталт "давайте не хитати човен". Але хитають човен саме представники російської православної церкви і хитають його на користь РФ", - пише у своїй заяві депутатка від партії "Голос" Інна Совсун.

Михайло Цимбалюк з "Батьківщини" у грудні акцентував увагу на обшуках СБУ. "Під час обшуків виявили ворожу символіку, літературу з пропагандою, зброю, російські паспорти та рублі…Відхід від Москви українських церков – процес тривалий і кропіткий. Але він вже розпочався і в найближчому часі в нас є шанс отримати таку церкву загалом, яка не працюватиме в тилу на ворога, як ми це спостерігали з російськими попами в Україні".

Депутат від "Слуги народу" та голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв прогнозує одночасний розгляд законопроектів № 8221 про заборону діяльності Російської православної церкви, її філій і організацій в Україні і № 8262 щодо удосконалення правового регулювання діяльності релігійних організацій. "Одразу вирішимо дві проблеми: поставимо крапку в існуванні РПЦ і організацій, які будь-яким з нею продовжують залишатися афілійованими і спростимо переходи", - зазначив він.

На захист російської церкви очікувано виступили лише заборонена проросійська партія ОПЗЖ. "Неприпустимо, коли влада вказує, яка церква добра, а яка погана. Ми абсолютно не погоджуємося з таким підходом і вважаємо його образою канонічної церкви. Тому ми зробимо все для того, щоб відновити справедливість", - говорив її лідер Юрій Бойко.

Силовики проти "колаборантів в рясах"

27 жовтня очільник Служби безпеки Василь Малюк назвав сферу діяльності УПЦ МП ідеальним полем для функціонування ворожої резидентури. "Але я буду неправий, якщо скажу, що це загроза, на яку Служба не може вплинути і вчасно задокументувати". Василь Малюк також повідомив, що від початку війни СБУ відкрила 23 кримінальних провадження і у цих справах вже є 33 підозрюваних – "від класичних агентів збору глибинної інформації до банальних корегувальників вогню в рясах".

І вже з листопада Служба безпеки почала масові обшуки у храмах і монастирях УПЦ МП практично по всій країні. Під час більше ніж сотні обшуків знаходили майно окупантів, російські прапори, паспорти РФ, прокремлівську літературу та навіть агітки Медведчука.

Одночасно з обшуками оголошувались і нові підозри. До прикладу, очільник Кіровоградської єпархії УПЦ МП Іосаф координував з оточенням голови РПЦ Кіріла поширення прокремлівських поглядів у Кіровоградській області, у Запоріжжі диякон агітував за "приєднання" міста до РФ, а на Дніпропетровщині священик передавав окупантам інформацію про розташування позицій українських військових.

"Ми повинні вичистити все середовище ворожих "кротів" у рясах", - говорив голова СБУ наприкінці грудня. "Наприклад, корегувальник у рясі, якого нещодавно обміняли. Він коригував вогонь по мирних кварталах. Йому дав суд 12 років. Ми його поміняли, він уже поїхав до ворога, підтвердивши свою приналежність до їхніх спецслужб. Що він має спільного з Богом, мені цікаво?". За даними Малюка, наразі є понад 50 кримінальних проваджень, 19 підозр і 5 вироків суду.

Президент доручив розібратися

Після знайдених СБУ доказів стало очевидно, що робота представників УПЦ МП на ворога є масовою і системною, і на це має відреагувати влада. 1 грудня 2022 року президент Володимир Зеленський провів засідання Ради національної безпеки і оборони, яке було присвячене церковній темі та боротьбі з впливом Росії на церковне життя в Україні. Глава держави доручив розібратися, наскільки Українська православна церква досі пов'язана з Російською православною церквою, спеціальним законом заборонити діяльність в Україні афілійованих з Москвою церков, а також перевірити підстави користування будівлями Києво-Печерської лаври. Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів у дію рішення РНБО щодо заборони в Україні релігійних організацій, афілійованих із центрами впливу в Росії. Він доручив урядовцям у двомісячний термін розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроєкти про обмеження і заборону релігійних організацій, які керуються з РФ.

"Наше суспільство після 24 лютого вимагає справедливості. І якщо ви ховаєте приналежність до Московського патріархату, до зв'язків із людьми, які моляться на території Росії за те, щоб нас вбивали російські солдати, то як ви можете тоді взагалі дивитися в очі українцям", - говорив секретар РНБО Олексій Данілов.

11 грудня президент затвердив санкції проти ряду представників УПЦ МП, які раніше ухвалила РНБО. Серед них один з фінансистів УПЦ Вадим Новинський, одіозний намісник Києво-Печерської Лаври Павло (Лебідь), один із головних проросійських ідеологів у керівництві УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич) та інші. Загалом під санкції потрапило 17 осіб.

23 січня оголошені нові санкції стосувалися вже 22 діячів Російської православної церкви. "Запроваджені санкції проти 22 осіб – громадян Росії, які, прикриваючись духовністю, підтримують терор та геноцидну політику", – так прокоментував свій указ Володимир Зеленський. До санкційного списку, зокрема, потрапили: племінник російського патріарха Кіріла Михайло Гундяєв, відповідальний за відносини РПЦ та Росгвардії, член Синоду Роман Богдасаров та інші.

24 січня Зеленський ввів у дію санкції РНБО проти 10 кліриків УПЦ МП. Посилювалися санкції щодо колишнього нардепа Вадима Новинського, намісника Києво-Печерської лаври митрополита Павла та низки інших священнослужителів. Згідно указу були заблоковані активи та кошти фігурантів, заборонено користуватися державними землями та іншими активами, виводити капітал з України та інше. Також підсанкційним особам заборонено вести культурну, наукову, спортивну та розважальну співпрацю з іншими державами та юридичними особами. Крім того, анулюються офіційні візити, засідання, угоди чи договори.

Латвійський досвід

Отже за заборону російської церкви в Україні виступило суспільство, підтримує це парламент, центральна влада та силовики. Але чи може держава втручатися в діяльність церкви і чи не буде це порушенням Конституції? Досвід Латвії показує, що може. Минулого року президент Латвії ініціював зміни до закону про Латвійську Православну Церкву, які зводились до закріплення незалежності ЛПЦ від РПЦ. Згодом ці зміни проголосував парламент і схвалив собор ЛПЦ. Влада наголосила, що церква має бути повністю незалежна від Росії.

В Україні 27 грудня Конституційний суд визнав відповідним Конституції закон, ухвалений Верховною Радою ще чотири роки тому. Він вимагає від релігійних об’єднань відображати належність до релігійної організації (об’єднання) за межами України, до якої вона входить, шляхом обов’язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації.

Українські судді врахували рішення Європейського суду з прав людини "у справі Ільїн та інші проти України", де, зокрема, зазначено: "сам факт того, що держава вимагає від релігійної організації, що бажає бути зареєстрованою, узяти назву, яка унеможливлює введення в оману вірян та суспільство загалом і завдяки якій є можливим її відрізняти від уже наявних організацій, у принципі, можна вважати виправданим обмеженням її права вільно обирати свою назву".

Без Онуфрія

25 січня 2023 року у Ватикані відбулася зустріч делегації Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій з Папою Римським Франциском. У склад делегації увійшли предстоятелі УГКЦ і ПЦУ, голова Об’єднання юдейських релігійних організацій України, глава Української єпархії Вірменської Апостольської Церкви та інші. Це був перший візит такого високого рівня українського міжконфесійного об’єднання до Ватикану, а митрополит Епіфаній вперше у своєму статусі зустрівся із Папою Римським.

Представники українських церков та релігійних організацій прибули до Ватикану із завданням свідчити про російську агресію та прагнення України до завершення війни. Українські священнослужителі звернулися до понтифіка з проханням закликати всіх християн світу до спільної молитви за мир і "перемогу добра" саме 24 лютого – у річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Глава УГКЦ Святослав Шевчук повідомив, що під час зустрічі передав Папі списки полонених медиків.

Однак у Ватикан приїхали очільники не всіх церков. Предстоятеля УПЦ МП митрополита Онуфрія чи хоча б голови відділу зовнішніх відносин цієї церкви  Мелетія на зустрічі не було, УПЦ МП представляв заступник Мелетія протоірєй Микола Данилевич. Відповідаючи на запитання, чому до делегації не увійшов сам Онуфрій, спікер УПЦ МП митрополит Климент відповів, що "так благословив Предстоятель".

Зустріч стала черговим приводом до розмов, що Українська православна церква московського патріархату, незважаючи на нібито зміни в своєму статуті, і далі залежна від Москви і не може без її погодження самостійно здійснювати хоча б закордонні візити. Навіть з огляду на те, що у візиті до Ватикану брали участь очільники головних українських церков, а стосувалася вона російського вторгнення в Україну.

Чи зможе парламент заборонити РПЦ та її філії

В українському парламенті зареєстровано кілька законопроєктів про заборону чи обмеження діяльності УПЦ МП, але консенсусу вдалося досягти по трьох з них. Це законопроєкт № 8221 "Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій" про заборону діяльності РПЦ та її філій", № 8262 "Щодо удосконалення правового регулювання діяльності релігійних організацій", який спрощує переходи з УПЦ МП в ПЦУ, та № 8012 - звернення Верховної Ради до Кабінету Міністрів щодо передачі в безоплатне користування комплексів споруд Почаївської Успенської лаври та Києво-Печерської лаври Православній Церкві України. 9 грудня комітет Верховної Ради з гуманітарної та інформполітики одноголосно підтримав ці три законопроєкти.

Суть першого законопроєкту полягає в тому, що в Україні вже є автокефальна Православна Церква – ПЦУ - та Українській державі 6 січня 2019 року було вручено Томос. Тому, згідно законопроєкту, релігійна організація може використовувати в своїй назві слово "православний" виключно у випадку, якщо вона підпорядкована Православній Церкві України. За цими визначеннями, в Україні має бути одна православна церква і такі зміни не дадуть московському патріархату змоги маніпулювати статутом. Також забороняється діяльність на території України Російської православної церкви та її філій, вони не можуть використовувати державне або комунальне майно.

Те, що на території України має бути лише одна православна церква, підтримує і Православна церква України. "Собор відбувся, Томос видано, існує Православна церква України, і її канонічною територією є Українська держава… Ми просто терпимо присутність Московського патріархату, якщо так сказати, бо вони не мають канонічного права перебувати на нашій канонічній території. Тобто відбувається певна канонічна аномалія… Зараз депутатам треба мудро до цього підійти, розробити такий закон, який реально працював би, не порушував прав і свобод громадян. Бо це питання не стосується віросповідання. Ніхто нікого не гонить. Держава працює на безпеку, особливо в цей непростий час" - говорив митрополит Епіфаній  в інтерв’ю за 6 січня 2023 року.

Урядовий законопроєкт

19 січня 2023 року Кабмін зареєстрував свій законопроєкт № 8371 щодо діяльності в Україні релігійних організацій. Він був підготовлений на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони від 1 грудня 2022 року. Як повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук, документом вносяться зміни до законодавства, якими унеможливлюється діяльність в Україні релігійних організацій, керівний центр (управління) яких розташований за межами України в державі, що здійснює збройну агресію проти України.

З різкою критикою цього законопроєкту виступив народний депутат Микола Княжицький – ініціатор і розробник законопроекту № 8221. "Урядовий законопроєкт написаний разюче неохайно, без розуміння тематики свободи совісті та релігійних організацій. Він юридично вразливий, а як максимум - нікчемний та шкідливий для Української держави. І головне - просто омріяний для інтересів РПЦ в Україні!", - переконаний він.

Депутат відзначає у документі дві суттєві вади. Перша стосується експертизи. Державна служба з питань етнополітики та свободи совісті наділяється повноваженнями проведення релігієзнавчої експертизи діяльності релігійних організацій щодо виявлення підлеглості у канонічних та організаційних питаннях центру впливу в державі-агресорі. Але при цьому відсутній порядок проведення такої експертизи та не визначений її статус. Інше застереження пов’язано з усуненням можливих порушень. Видавати приписи про порушення та звертатися до суду пропонується ДЕСС. Однак, Служба може звертатися до суду з позовом лише за наявності зібраних даних, тобто вимагається надати дані, зібрати які ДЕСС немає повноважень

Підтримує критику урядового законопроєкту громадський діяч та співкоординатор руху "Простір свободи" Тарас Шамайда. "Є й інші причини, які роблять його (законопроєкт) недієвим, це суцільний симулякр. Ухвалення проєкту № 8221, можливо з якимись уточненнями до другого читання, плюс ухвалення проєкту № 8662 - дало б Україні можливість використати історичний шанс і мати єдину помісну православну церкву. На жаль, схоже, що політичне керівництво держави вирішило продавлювати через уряд і парламент цю імітацію, втрачаючи унікальне вікно можливостей", - коментує він.

Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, проведеного наприкінці грудня, 78% населення вважає, що держава в тій чи іншій мірі має втрутитися в діяльність УПЦ МП. Зокрема, серед них 54% вважають, що ця церква має бути повністю забороненою в Україні.

В ситуації коли майже 80% українців вважають, що держава має втрутитись в діяльність філіалу РПЦ – влада змушена реагувати на запит суспільства. Але для того щоб це не стало приводом для конфліктів всі причетні мають об’єднатися для заборони РПЦ та її філій. Не можна імітувати заборону організації, яка поширює ідеологію "русского міра", виправдовує агресію Росії проти України та смерть мирних людей.  Адже питання вже не у релігійній конфесії, а в національній безпеці України.