Чому ОПЗЖ і далі сидить у парламенті?

Послідовність і цілісність завжди важливі для успіху у житті. А успіх країни, ще успіх її громадян і керівництва.

За що воює Путін? За зміцнення власної влади у Росії, за повернення колонізованих територій України, яка здобула незалежність, за зміну світового порядку, де демократія б поступилася авторитаризму.

Хто союзник у Путіна? Китай, який хоче перемоги авторитаризму і послаблення Росії у цій війні, де Росія потрапила у цугцванг. Китай хоче зберегти власний авторитаризм, послабити США і у майбутньому претендувати на території ослабленої війною Росії.

Путін перед початком війни, як пише преса, інформував про свої дії Сі Цзіньпіня. Лідер Китаю погодив напад, але попросив його почати не під час Олімпіади у Пекіні, щоб не затьмарювати свято. Так і сталося. Китай вірив, що Росія швидко і легко переможе.

Безкарна і швидка поразка України відкривала для Китаю можливості нападу на Тайвань.

Щоб демократичний світ не став на захист демократії і прав людини, Росія вжила усі спроби тиску: від впливу на політиків до енергетичного шантажу.

Багато українців досі до кінця не усвідомлюють, яке важке випробування лягло на нас і яка на нас відповідальність перед майбутнім не лише українських дітей, а й майбутнім світу.

Росія намагається деморалізувати, приспати і корумпувати світові демократії. Те саме вона перед нападом робила з Україною. Це привело до нашої слабшої, ніж потрібно готовності до нападу і стимулювало Путіна до агресії.

Ми повинні зараз докласти усіх зусиль до того, щоб світ демократії усвідомив загрозу. У цьому - наше життя. Нам просто потрібна від них зброя.

Щоб її отримувати у достатніх кількостях від партнерів, вони і далі повинні бути захоплені нашою мужністю і тим, що ми такі ж, як і вони. Тобто, що ми країна демократична.

На жаль, у нашій владі і далі лишаються бажаючі будувати авторитаризм ще й руками проросійських сил.

Після заборони в Україні проросійських партій логічно було б, щоб їхні депутати не представляли нашу державу у міжнародних організаціях. З цим листом і звернулися члени комітету у міжнародних справах до голови ПАРЄ Тіні Кокса. Але Кокс відмовився припиняти повноваження членів ОПЗЖ, посилаючись на те, що термін, на який їх обрали не минув. Кокс, як стало відомо, проводить кремлівські інтереси і лобіювався на посаду представником ГРУ Росії.

І Україна повинна була б голосно вказувати на це, але мовчить. Чому?

Представники влади самі, нібито засуджуючи ОПЗЖ, не голосують за припинення повноважень депутатів колишньої ОПЗЖ. Навпаки!!! Вони продовжують керувати комітетами і мають повний доступ до державних каналів телебачення, на відміну від проєвропейської опозиції.

Голоси депутатів проросійської ОПЗЖ потрібні владі для обмеження демократії. Саме вони голосували за скасування трансляцій записів роботи Верховної Ради для громадян і інші антидемократичні закони.

Щоб перемогти у цій війні ми повинні переконати союзників, що ми справді сильна демократія і нас потрібно підтримувати. Тому усі загравання з прихильниками агресора і кроки з посилення авторитарних тенденцій влада має припинити. Навпаки, повинна зробити все, щоб об‘єднати проєвропейські демократичні сили.