Держава проти ФОПів третьої групи: чи доцільно забороняти ФОПам співпрацювати з компаніями? Експертне опитування

Боротися, на думку Гетманцева, слід зі схемою, коли співробітника оформляють як ФОП 3-ї групи, а не як штатного працівника. За штатного працівника компанії треба сплатити податку на доходи фізичних осіб 18%, військового збору 1,5% та єдиного соціального внеску 22%. Натомість за ФОП 3-ї групи – 5% від фактичної зарплати та 22% ЄСВ з мінімальної зарплати.

Дарина Марчак, керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки (КШЕ):

Ідея обмежити роботу юросіб з фізичними особами-підприємцями третьої групи є зрозумілою. Саме вони з-поміж інших груп ФОПів мають право надавати послуги юридичним особам. В експертному середовищі, бізнесі та серед громадян є загальне розуміння – компанії часто використовують ФОП 3-ї групи для фактичного оформлення трудових відносин зі співробітниками, зокрема в ІТ-галузі, і в роздрібних мережах, і в сфері обслуговування. 

Окрім мінімізації податкового навантаження на фонд оплати праці, компанії сфери послуг часто таким чином мінімізують своє загальне податкове навантаження – наприклад, оформлюючи кожен ресторан у мережі як групу ФОПів. Це дозволяє, зокрема, не платити податок на прибуток. 

На наш погляд, реалізувати таку ініціативу по забороні ФОПам цієї групи працювати з юрособами буде вкрай важко, адже фактично це означатиме наступ на інтереси значної кількості (інколи досить великих) бізнесів – і бізнес докладе всіх зусиль, аби цього не сталось. 

При фактичній забороні схеми оформлення відносин зі співробітниками через ФОП третьої групи бізнес фактично може піти двома шляхами. Перший – офіційно працевлаштувати співробітників. І відповідно в кілька разів збільшити витрати на сплату податків на одного співробітника: з 5% єдиного податку та 22% єдиного соціального внеску з мінімальної зарплати – до 37% ефективного податкового навантаження. Навіть за умови зменшення загального обсягу навантаження на фонд оплати праці офіційно працевлаштованого співробітника з 37% до 30%, як пропонує Гетманцев, різниця в податковому навантаженні між ФОП та офіційно працевлаштованим буде залишатись великою.

До речі, крім податків, робота через ФОП дозволяє скоротити компанії часові витрати на облік робочого часу співробітників, облік відпускних, лікарняних, взаємодію з профспілками, тощо.

Другий сценарій – скорочувати такий персонал. На наш погляд, фактично компанії обєднуватимуть два підходи – офіційно працевлаштовуватимуть критично важливих співробітників, а інших будуть звільняти. Це призведе до зростання безробіття, зниження купівельної спроможності і відповідно – внутрішнього попиту.

До того ж підвищення своїх видатків бізнес перекладе на плечі споживачів чи клієнтів, відтак можна буде очікувати додаткового зростання цін.  А скорочення персоналу може призвести до погіршення якості надання послуг.

 При цьому, ІТ-галузь, яка зазвичай працює через ФОП 3-ї групи, вже має альтернативний інструмент вирішення проблеми - проект “Дія.Сіті”. Робота на “Дія.Сіті” передбачає аналогічне до ФОП податкове навантаження для офіційно працевлаштованих працівників. Інші ж галузі, які активно використовують ФОП, передусім роздрібні мережі, ресторани та сфера послуг – такої опції не матимуть, що в певній мірі  несправедливо.

Єдиний податок, який платять ФОП - це ще й потужне джерело доходів місцевих бюджетів. Відтак, запропоновані обмеження і, як наслідок, скорочення кількості зайнятих ФОП –  можуть сильно вплинути на фінансову стійкість територій.

Владислав Савченко, президент Європейської асоціації програмної інженерії:

Заборона юридичним особам працювати з фізичними особами-підприємцями третьої групи може призвести до закриття роботи за валютними контрактами з закордонними компаніями. Цей крок спричинить відтік надходжень валютних коштів до України. Відтак, це може відобразитися й на банківській системі – банки отримуватимуть меншу комісію за обслуговування і продаж валютних коштів, а державний бюджет недоотримає цих 5% податку від ФОПів, бо фахівці, що працюють за цією схемою, почнуть активніше мігрувати за кордон.

Україна свого часу запропонувала для розвитку малого бізнесу три види діяльності на спрощеній системі: це фізособи-підприємці першої-третьої групи, до яких згодом додалася ще четверта група. Робота фізосіб-підприємців третьої групи передбачає можливість співпраці з юридичними особами з оплатою податку за ставкою 5% без податку на додану вартість та 3% з ПДВ. Особливість цієї групи у тому, що всі ці ФОПи займаються наданням послуг.  Підприємці обирають цю групу, бо вона дозволяє отримувати дохід з оптимізацією податкового навантаження, оскільки у них практично відсутня видаткова частина по витратам. Простими словами це ІТ-фахівці на фрілансі, надавачі послуг з оренди, станції техобслуговування, ремонт техніки, заправка картриджів, реклама і ще цілий ряд інших видів діяльності.

ІТ-фахівці, що працюють на цій групі, в основному працюють за контрактами зовнішньоекономічної діяльності. Вони надають послуги закордонним замовникам, тим самим забезпечують притік валюти в Україну.

Якщо ж цю можливість для них закриють, багато фахівців почне активніше виїжджати до інших країн. При цьому зважте: ІТ-галузь і так в Україні переживає сильну нестачу кадрів.

Однак не програмістами єдиними. Послуги з оренди приміщень в Україні, як правило, також надають ФОП третьої групи. Що робити їм?

При переході на іншу групу ФОП на загальній системі оподаткування чи відкриття товариства з обмеженою відповідальністю вони змушені будуть підняти ціни на оренду приміщень, а це, в свою чергу, підштовхне до аналогічного кроку тих, хто ці приміщення орендує.

А як бути з представниками інших сфер діяльності - СТО, реклами, обслуговування та ремонту техніки, послуг з перевезень тощо? Вони надають свої послуги відразу багатьом фірмам і не можуть бути працевлаштовані одночасно всюди. 

Словом, по суті такий крок – це шлях підвищення податкового навантаження, яке безсумнівно веде до зростання цін на товари і послуги, а також до відтоку українських фахівців за кордон. До чого такий крок точно не призведе, так це збільшення надходжень єдиного соціального внеску на рахунках Держказначейства.



Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії:

Зараз ФОПи третьої групи можуть займатися будь-якою діяльністю та співпрацювати з будь-якими юрособами, навіть з іноземними компаніями та державними підприємствами. Платиш 5% від доходу – і все. У першу чергу цим третя група приваблива для фрілансерів, самозайнятих професіоналів, що надають послуги. Інша справа, що цим часто-густо користуються великі компанії, які у такий спосіб де-факто оформлюють трудові відносини. 

За статистикою, близько половини ФОПів на третій групі – це надання послуг в ІТ та креативних індустріях. Тож якщо держава обмежить можливість роботи юросіб з такими ФОПами, це найбільше вдарить саме по ним. Крім того, часто робота з ФОП на третій групі використовується в торгівлі та логістиці.

Втім, ми зараз говоримо про цитату з інтерв’ю голови Податкового комітету ВРУ – Данила Гетманцева. Законопроєкту, про який можна було би говорити предметно, поки що не зареєстровано. Якщо більш точно, то Гетманцев сказав, що є ініціатива звузити можливість для співпраці ФОП на третій групі з юрособами для надання послуг. Він також озвучив перспективу знизити ставку податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

В ідеальному світі це був би логічний підхід. По-перше, залишити можливість самозайнятим фахівцям, справжнім фрілансерам, які насправді надають послуги різним юрособам, надалі працювати і використовувати переваги спрощеної системи. По-друге, одночасно підштовхнути компанії, які оформляють трудові відносини через ФОП, до офіційного працевлаштування співробітників. Таким чином, можна було би очікувати на збільшення надходжень до бюджету, а це, в свою чергу, дозволить зменшити ставку ПДФО. Це дійсно стимулювало би детінізацію.

Та маємо проблему – як відрізнити самозайнятого підприємця від ФОПа, що оформлений за цією схемою? Потенційний інструмент є. Уже рік у Верховній Раді зареєстрований законопроект 5054, який визначає ознаки трудових відносин. Він пропонує сім ознак трудових відносин, якщо виконується щонайменше три – це ніякий не ФОП, а фактично штатний співробітник. От його можна було би застосовувати при перевірках, щоб відрізнити ці дві категорії. Але цей законопроєкт, кажуть, зустрів жорсткий спротив з боку профспілок та деяких об’єднань роботодавців, тому його не подають на розгляд парламенту.

Ще одне питання – чи вистачить на всіх фіскального простору? Гетманцев каже: ми детінізуємо економіку, щоб зменшити навантаження на оплату праці. Але так само лунають заклики за рахунок детінізації знайти ресурс на Фонд майбутніх поколінь і запровадити ще багато різних ініціатив. Чи вистачить на всіх їх ресурсу від детінізації?

Важливо також, що ця ініціатива ніяк не стосується тих, хто працює абсолютно нелегально і не сплачує податків взагалі. А кількість таких українців оцінюється у 4 млн.

Борис Кушнірук, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру:

Я прихильник навіть збільшення лімітів для “спрощенців”. Нам значно вигідніше отримувати податок з обороту від них при сплаті мінімальної ставки ЄСВ. 80-85% податків сплачує великий бізнес. Навіщо витрачати зусилля на контроль дрібного бізнесу? Йому навпаки треба спростити умови для роботи та перевести значно більшу кількість підприємців на спрощену систему.

Тож є сенс змінити загальний підхід до оподаткування доходів підприємців на спрощеній системі. Наприклад, ввести для них податок з продажів, скажімо, на рівні 3%, надходження з якого поповнювали б місцеві бюджети. І залишити податок з обороту. Це було б справедливо, але дозволило б державі не ловити дрібні порушення.

Схему з фактичним працевлаштуванням фактичних співробітників як ФОПів третьої групи критикують, мовляв, це оптимізація оподаткування, яка, перш за все, характерна для ІТ-сектору. Для мене ж з цей кейс з ІТ-сектором цікавий саме тим, що держава інтуїтивно встановила мінімальне податкове навантаження і тепер спостерігає, як індустрія показує щорічне зростання. Це якраз показник того, куди потрібно рухатися. Так, вони сплачують за фактичного співробітника 5% податку з доходу і мінімальну ставку ЄСВ, але ці фахівці залишаються в країні. Вони купують товари і послуги тут, сплачуючи ПДВ та акцизи, які формують більше половини податкових надходжень до держбюджету. Отже, це показник того, куди слід рухатися з точки зору оподаткування.