Дипломатія — не менш запеклий фронт
Відверто кажучи, мені як громадянину країни боляче спостерігати за тим, як Банкова поступово провалює дипломатичний фронт
Незвичний у відповідних колах мілітарі-стайл в одязі та підручник "Ви нам винні", чомусь перестає працювати. Дивно! Чому це?
Неможливо грати "в дипломатію" по методиці "тут играем, а тут рыбу заворачиваем". Це гра в довгу. Системна гра. Де кожен крок, слово, дія (або бездіяльність) мають свою ціну. На тому фронті, йдуть не менш запекліші бої, ніж на фронті військовому. І коли я бачу, чую, розумію, що нам забивають голи то тут, то там, мені стає боляче.
Ті, хто сидить на Банковій, мусять зрозуміти одну просту річ. Якщо так буде продовжуватись далі, "емоції, політичні образи беруть гору над здоровим глуздом", в першу чергу, постраждає Україна. І в пʼяту та десяту чергу також.
Читайте також: Щоб зрозуміти, чим країна платить за популізм, зайдіть на цвинтар
У кожного, хто так або інакше займає високі кабінети, є пару козирів в кишені на випадок, якщо буде допущена фатальна помилка. А що робити мільйонам українців? Питання без відповіді…
Чи є в Україні додатковий потенціал, аби суттєво підсилити наші дипломатичні спроможності? Так! Безумовно, є. Починаючи від колишніх президентів країни, закінчуючи також колишніми міністрами іноземних справ та послами України в країнах, які є нашими союзниками. Свідомо не використовувати цей дипломатичний потенціал — фактичний злочин! Бо велика дипломатія (тим паче в умовах війни проти надпотужного ворога) - це шахи. Де недостатньо лише знати, як пересувати фігури. І проста стратегія "лошадью ходи, век воли не видать", може потім призвести до жахливих наслідків".
P.S. Я правильно зрозумів, що, наприклад після того, як Вадим Пристайко чомусь був звільнений з посади, в Лондоні досі немає посла України?
Про автора. Олексій Петров, ветеран АТО, блогер
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе