Джеймі Флай: Нас дуже тішить те, що щоденні випуски Радіо Свобода тепер транслюватимуться на Еспресо

Свого часу ви були тим, хто першим сказав Путіну "ні". Йдеться про інформаційну політику, коли в Кремлі намагалися перетворити Радіо Свобода на ресурс з ярликом іноземного агента. І хотів би, щоб ви зараз відчули нову стратегію інформаційну цивілізованого Заходу і нову стратегію Кремля. Кремль став на рейки цілковитої пропаганди.

Дякую, що запросили мене. Наша роль у цьому конфлікті дуже важлива – насамперед у передаванні інформації від української служби про те, що відбувається під час війни, у фіксуванні російських тактик та нападів на цивільні райони, фіксуванні фактів про проблеми, що виникли внаслідок вторгнення Росії, а також проблеми моральні, з якими зіштовхуються російські військовослужбовці. Ми ділимося такою інформацією з нашою українською аудиторією через Радіо Свободу, а також із російською аудиторією, з якою маємо зв'язок через російськомовні платформи. Ми бачимо величезне зростання попиту на наші репортажі про війну, як з боку українців, так і з боку росіян, які незважаючи на цензуру та брехню з боку Кремля щодо поточної ситуації в Україні, перебувають у пошуках фактичної інформації про війну та виклики, з якими зараз зіштовхуються російські військові в Україні.

Джеймі, на вашу думку, що варто було б зробити Україні якнайшвидше для того, щоб нас почули в усьому світі? Ми знаємо, що на Заході нас розуміють, у Сполучених Штатах розуміють, що відбувається в Україні, у Європейському Союзі також. Але є ще Китай, є Індія, є держави, які не хочуть бачити правду.

Наша місія особливо важлива завдяки репортажам, які готуються тут в Україні, в яких подані заяви українських урядовців. Окрім інформування української аудиторії, ми також перекладаємо ці репортажі 27 мовами в усіх 23 країнах, з якими працює "Радіо Свобода". Переконаний у тому, що зростає обізнаність про проблеми, з якими щоденно зіштовхуються українці внаслідок російського вторгнення. Тому ми разом з іншими медіа-платформами робимо вагомий внесок, відкриваючи світові українську історію.

Дуже цікаво, якою зараз була б стратегія роботи з Росією. Ми розуміємо, що московська редакція Радіо Свободи фактично припинила своє існування на території Росії, з другого боку ми розуміємо, що основна задача була б – доносити правду до пересічних росіян. Це дуже важливо. Свого часу це надзвичайно вплинуло на настрої, наприклад, у СРСР, коли росіяни почали дізнаватись правду про афганську війну. Щось подібне було з правдою про першу чеченську війну.

Ми працюємо з Росією та російськомовною аудиторію уже понад 70 років. На жаль, у зв'язку з останніми намаганнями Кремля знищити незалежні ЗМІ, піддати цензурі абсолютно всю інформацію, ми дійсно повертаємося до ситуації, що була притаманна десятки років тому. Зараз чесна незалежна журналістика в Росії по суті поза законом, репортажі відверто піддаються цензурі та блокуються владою. Попри це, нам все ж вдається достукатись до російської аудиторії онлайн. Ми використовуємо такі технологічні інструменти, як віртуальні приватні мережі, а також інші способи доступу до онлайн-контенту. Лише за останні кілька тижнів мільйони росіян долучаються до наших онлайн-платформ, щоб отримати інформацію. Вони керуються бажанням дізнатися правду про те, що відбувається зараз в Україні. Тому, незважаючи на те, що Володимир Путін роками брехав російському народу, згодовував йому стабільну порцію пропаганди, ми дуже раді, що багатьох росіян це не влаштовує. Вони хочуть правди і шукають її. Однією з наших ключових ролей на даний момент, на мою думку, є продовження пошуку шляхів спілкування з росіянами, аби ділитися з ним правдивою інформацією.

А як би, наприклад, зараз вдавалося проривати інформаційну російську блокаду. Можливо “Радіо Свобода” перейшло б до коротких хвиль? Або повернулося до них.

Нам завжди будуть потрібні відкриті, незалежні репортажі, орієнтовані на російську аудиторію. Ми вкладаємо більше ресурсів у технології та інструменти, щоб забезпечити доступ російської громадськості до інформації. Ми прагнемо більшої підтримки з боку російських журналістів, відважних російських журналістів, які попри все продовжують працювати на території Росії, наражаючись на клеймо “зрадника” та 15 років ув’язнення. Багато журналістів утікають з Росії у пошуках безпечного місця для роботи. Ми переводимо наших журналістів з Росії в інші місця, де вони можуть безпечно працювати, але загалом вважаю, що нам дуже необхідна більша підтримка задля сильної незалежної журналістики серед російської аудиторії.

Я сподіваюсь, що вдасться все ж таки подолати інформаційну блокаду, яку намагається впровадити Кремль. Але з іншого боку, ми розуміємо, що є ще не менш важливий кейс – плани на розбудову вільного мовлення у Центральній Європі. Ми розуміємо, що російська агресія не завершиться завтра чи післязавтра, під загрозою загалом вся Центральна Європа, не лише Україна. Хоча українська історія – це надзвичайно драматично і надзвичайно важливо.

Проблема полягає в тому, що Владімір Путін упродовж понад 20 років активно інвестував у пропаганду, постійно вводячи в оману свій народ. У нього величезна фора в інформаційній війні порівняно з тими, хто зараз намагається доносити правду до російської аудиторії. Ми бачимо проблиски надії хоча б у тому, що росіяни все ще зацікавлені в незалежній інформації, особливо на фоні російського вторгнення, яке спричинило значні витрати, як з точки зору людських втрат для росіян, так і економічних наслідків для самої Росії,  не кажучи уже про зростання міжнародної ізоляції. Ми маємо на меті й надалі збільшувати наші зусилля, орієнтуючись на російську аудиторію, водночас розповідаючи світу українську історію, але ми розуміємо, що для цього нам потрібно більше ресурсів та більших зусиль від усіх ЗМІ, які прагнуть ділитися незалежною інформацією та правдою.

Якщо говорити про якісь, можливо, нові проекти в Україні. Ми розуміємо, що треба вести так звану фронтову чи бойову журналістику. Тобто залучати людей з досвідом військових дій і т.д.

Зважаючи на те, що нам доводиться працювати в умовах війни тут в Україні, забезпечуючи безпеку нашим людям, забезпечуючи ефективне висвітлення інформації, нам також вдається гарантувати їм безпечні місця для роботи. Ми прагнемо розширювати наші програми для української аудиторії. Нас дуже тішить те, що щоденні випуски Радіо Свобода тепер транслюватимуться на Еспресо. TV. Важливим залишається запуск таких ініціатив, нових телевізійних програм, а також нових цифрових продуктів, спрямованих на українців у той час, коли їм як ніколи потрібні новини та інформація. Протягом найближчих тижнів і місяців наші зусилля спрямовані на зміцнення нашої співпраці, зокрема з вашим каналом.

А що б вам хотілося змінити у теперішній інформаційній ситуації як президенту Радіо Свобода? Загалом, це стосується і співпраці зі Сполученими Штатами, з Європейськими столицями і навіть з Києвом. Що б ви хотіли покращити?

Актуальною залишається проблема безпечного інформування в умовах війни, оскільки нам потрібно не лише висвітлювати події війни, але також тримати зв'язок з державними службовцями. Безумовно, Адміністрація президента України стала загальнодоступною завдяки різним технологічним рішенням, але ми також хочемо переконатися, що зможемо ділитися поглядами якомога більшої кількості урядовців зі світом, а також з українською аудиторією, адже це нелегко, зважаючи на їхні зусилля спрямовані на пристосування до військових реалій, а також на підтримку власної безпеки. Окрім висвітлення дій та політики уряду, ми намагаємося розповідати історії окремих українців, тих, хто був змушений покинути Україну та переїхати до інших країн, адже ми працюємо в різних країнах, де зараз тимчасово проживають українці через війну. Ми прагнемо аби вони також мали можливість розповісти свою історію, а також висвітлюємо історії тих, хто залишився на батьківщині. Хочемо охопити всі аспекти війни та донести їх до міжнародної аудиторії.

Ми розуміємо, що Україна активно працює на міжнародній арені, з іншого боку розуміємо, що можливо працюємо недостатньо. Ми би хотіли доносити правду до кожного серця і в Європейському Союзі, і у Сполучених Штатах. Що, на вашу думка, треба покращити конкретно Києву і українській журналістиці? Ми розуміємо, що з перспективи світової мапи, з перспективи, наприклад, Вашингтону, є помітні недопрацювання. Що нам треба робити ліпше?

Я думаю, що українські ЗМІ виконали дивовижну роботу щодо висвітлення конфлікту, пояснення ситуації світу, документування як реальних військових операцій, так і стійкості українського народу перед обличчям такого випробування. Живучи за межами України, спостерігаючи за ситуацією з Європи чи Сполучених Штатів, я справді не знаю, що ще можна було б в принципі покращити. Для всіх тих, хто залишається відданими фактам і правді, єдине, чого ми маємо продовжувати остерігатися — це російська пропаганда, російська брехня про те, що відбувається на місцях, російська брехня про український уряд та український народ. І після такого доволі повільного початку нашого опору російській інформаційній війні, останніми днями ми бачимо, що Росія знову вдається до своїх традиційних інструментів – поширення теорій змов та брехні, зокрема і на Заході, про те, що відбувається тут в Україні. Тому, я вважаю, що одним із наших завдань як незалежних ЗМІ є поширення фактів та висвітлення правди, і тому ми з вами робимо все від нас залежне, реагуючи на ці виклики. І я переконаний, що й інші віддані правді українські ЗМІ також відіграють не меншу роль у загальній боротьбі.

Так, я з вами цілком погоджуюсь, Росія зараз живе за сценаріями, які описував свого часу Джордж Орвел у романі 1984, і ми розуміємо, наскільки це складна ситуація. З одного боку, коли ми говоримо правду, говоримо її вголос – це напевне єдиний метод зупиняти кремлівську брехню, і зупиняти російський конспірологічний наратив. З іншого боку ми розуміємо, що потрібно пропонувати щось принципово нове,  якісь принципово нові рішення. Так свого часу після другої світової війни з’явилося Радіо Свобода, яке запропонувало новий чистий голос у післявоєнній змученій Європі. І от зараз хотілося б, щоб Радіо Свобода, провідні телекомпанії України, провідні телекомпанії та радіокомпанії Європи напрацювали м’яку стратегію інформаційної сили, тому що ця війна надовго. І ми розуміємо, якщо сьогодні закривають Russia Today, то завтра вони запускатимуть новий проект.

Ми маємо чітко усвідомити, що інформаційна війна почалася задовго до фактичного вторгнення в Україну. Росіяни активно готувалися до цього моменту. Вони уже багато років поширюють дезінформацію про Україну, про українську демократію. Багато років – не тільки тут в Україні, а також у Сполучених Штатах, у Європі. На жаль, ми на Заході часом дуже повільно реагували і підтримували зусилля, спрямовані проти цих фальшивих наративів. Нинішній момент як ніколи важливий для збільшення нашої відданості правді, нашого інвестування в репортажі, у проекти, де ми можемо висвітлювати факти як для міжнародної, так і для російської аудиторії. Звичайно, від нашого бачення проблеми залежить і наш підхід до її вирішення, залежить те, куди ми спрямовуватимемо наші ресурси найближчими місяцями та роками.

Ми також готові робити це разом.