Як покупки на іноземних сайтах б'ють по українській економіці та чому їх прирівнюють до сірого імпорту

У 2024 імпорт товарів в Україну перевищив експорт більше як у півтора раза

За минулий рік Україна імпортувала товарів на $29,1 млрд більше, ніж експортувала. Загалом, імпорт перевищив експорт в 1,69 раза. 

У 2025 році ситуація може погіршитись ще більше, оскільки з’являються розмови про те, що Єврокомісія не планує продовжувати після 5 червня 2025 року особливий пільговий режим торгівлі з Україною, який запровадили у 2022-му. Президент США Дональд Трамп підписав указ про запровадження 25% мита на весь імпорт сталі та алюмінію до США, а також обговорюють можливість запровадження універсального імпортного мита. 

Утім проблема не лише у тому, що українським виробникам споживчих товарів може стати ще важче потрапляти на зовнішні ринки. Їм все важче конкурувати з імпортом на внутрішньому ринку. Адже якщо за кордон Україна експортує значною мірою сировину, то в Україну привозять уже готові товари, які за ціною часто є дешевшими, ніж українські. При цьому часто ці товари потрапляють в Україну через різноманітні схеми сірого імпорту, – без сплат усіх належних податків та зборів.

Повернення в Україну міжнародних брендів

З початком повномасштабного вторгнення з українського ринку практично зникли товари російського походження, а чимало іноземних брендів зачинили свої магазини з міркувань безпеки. Відтак на ринку стало з’являтись все більше українських товарів. Однак у 2024 році  в Україну повернулись Inditex (Zara, Pull&Bear, Massimo Dutti, Bershka, Stradivarius, Oysho) та  H&M. За даними Forbes Ukraine, виторг Inditex за перші три місяці після відкриття магазинів сягнув 2 млрд грн. 

Стрімко в Україні зростає польська мережа бюджетного одягу та товарів для дому Sinsay. За даними Української ради торгових центрів, станом на початок січня налічувала уже 166 магазинів, але впродовж місяця мала відкрити ще 30 торгових точок у різних куточках України. До слова, у 2024 році імпорт з Польщі в Україну зріс до 7 млрд доларів (більше ми імпортуємо лише з Китаю – 4,7 млрд). Натомість експорт до Польщі залишився на рівні 4,7 млрд, як було у 2023.

Однак стрімке збільшення кількості магазинів польської мережі в Україні – радше виняток, аніж правило. Українці, все частіше купують товар онлайн. За оцінками аналітиків, ринок e-commerce в Україні зростає в середньому на 20 –25% щороку. По-перше, це дозволяє зекономити. По-друге, так цей товар стає доступним навіть мешканцям населених пунктів, де немає офлайн-магазинів того чи іншого бренду. По-третє, немає ризику, що похід до торгового центру доведеться скасувати через повітряну тривогу. За даними УРТЦ, в середньому Україні час вимушеного простою ТЦ через повітряні тривоги сягнув 96,2 робочого дня з початку повномасштабного вторгнення, а у грудні 2024 р. – 2,9 робочого дня. Звичайно, усе це ускладнює ведення бізнесу в Україні в умовах воєнного стану. Саме тому з десяток торгових центрів, відкриття яких було заплановано на 2024 рік, перенесли. А кожен торговий центр – це кілька сотень робочих місць. За даними УРТЦ,  лише в торгових центрах створено понад 450 тис. робочих місць, а частка галузі в роздрібному товарообігу країни становить понад 25%.

Чому покупки на іноземних маркетплейсах стають проблемою

Як повідомляє Українська асоціація ритейлерів з посиланням на дані платформи Sellers Commerce, до кінця 2024 року приблизно 20,1% роздрібних покупок у світі здійснювались  онлайн, а продажі в e-commerce $6,3 трлн. До 2027 року ця частка зросте до 22,6%. 

В Україні різні аналітичні центри обсяг e-commerce оцінюють від 4 - 5 до понад 6 млрд доларів, а частка людей, які мають досвід онлайн-покупок навіть вища ніж у ЄС. Здавалося б, це лише підтверджує, яка ми прогресивна нація, що ж не так? Але річ у тім, що майже третину покупок українці роблять через міжнародні маркетплейси, такі як AliExpress, Amazon, eBay, iHerb, Temu та Shein. Однак все частіше товари придбані на цих сайтах прирівнюють до сірого імпорту і навіть зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт про оподаткування посилок з-за кордону податком на додану вартість усіх посилок. 

"Україні не варто боротись з легальним імпортом, підвищуючи мита на певні товари. Але я повністю підтримую законопроєкт про оподаткування поштових відправлень в Україну, – каже народний депутат Ярослав Рущишин, який є одним з підписантів цього законопроєкту. – Цей закон – про захист українського бізнесу та, зокрема, внутрішнього виробника.  Наш бізнес створює робочі місця, платить ПДВ та усі інші податки, а зовнішні виробники, які надсилають товари поштою, не сплачують нічого. Ми просто дотуємо чужі економіки. Тому я вважаю, що у нас має бути як у ЄС – ПДВ мають платити від на усі посилки, незалежно від їх вартості".

Річ у тім, що через відсутність оподаткування посилок до  150 євро, іноземні маркетплейси у вигідніших умовах не лише, ніж українські виробники, але й офіційні імпортери. Саме тому кофтинку Zara чи H&M з-за кордону часто можна замовити дешевше, аніж вона коштуватиме в офіційному магазині в Україні. Усе просто: бізнес, які завозить в Україну імпортний товар легально, змушені платити 20% ПДВ, імпортне мито та інші збори. Водночас товари з міжнародних маркетплейсів потрапляють в країну без цих обов’язкових платежів. Але ж коли ви купуєте будь-що у звичайному магазині чи офіційному українському інтернет-магазині, ви у будь-якому разі сплачуєте 20% ПДВ.

Крім того, у багатьох випадках товари з маркетплейсів потрапляють в Україну через схеми дроблення відправлень, коли одна велика партія товару розбивається на сотні або тисячі посилок. Це дозволяє уникнути сплати податків і митних платежів, отже бюджет, який і так складно наповнювати під час війни, недоотримує величезні кошти. При цьому йдеться про мільярди гривень. 

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що за 2024 рік в Україну було ввезено 75,5 млн міжнародних поштових та експрес-відправлень з товарами на суму 123 млрд грн. За останні роки виник окремий бізнес – баєри, які виловлюють товари за знижками на іноземних сайтах і замовляють їх для клієнтів в Україні. При цьому часто це приватні особи, які навіть не зареєстровані як ФОП. 

Чи оподатковують за кордоном покупки з іноземних маркетплейсів

Насправді багато країн вже давно оподатковують інтернет-замовлення з-за кордону. Скажімо, у ЄС з 2021 року скасований безподатковий ліміт на посилки. Там треба платити ПДВ на всі товари незалежно від вартості.

У США застосовують різні пороги для оподаткування онлайн-покупок залежно від штату, так само варіюється і розмір sales tax. На великі покупки також доведеться сплатити мито. До слова, у передвиборчій програмі Дональда Трампа йшлось про запровадження універсального мита та усі товари, які постачають у США. Тому можна очікувати, що найближчим часом система оподаткування покупок з-за кордону там також зазнає змін. 

Канада запровадила податки на онлайн-замовлення, а також зобов’язала маркетплейси стягувати податок на додану вартість.

У більшості країн мета таких заходів – захист внутрішнього бізнесу та забезпечення справедливого податкового навантаження на усіх учасників ринку.