Ікона з "Мерседесом": чи мало право УПЦ МП розмальовувати лавру портретами своїх керівників
Намісник Києво-печерської лаври Павло Лебедь - частий персонаж активних громадських обговорень от уже кілька років. За час свого "пастирського служіння" він відзначився і прокльонами журналістів, і сварками з патрульною поліцією, і виселенням з території монастиря інфекційної клініки, де лікували недужих на ВІЛ-СНІД, а також схвалював дії міліції, під час Євромайдану
Павло Лебедь настільки багатогранна особистість, що, окрім справ церковних, знався й на справах світських і громадських. Відвідував модні покази, з 2008 по 2014 рік – депутат Київради від "Партії регіонів". Хоч на засіданнях здебільшого був відсутній, картка брала участь у голосуванні. А славнозвісне прізвисько "Паша-мерседес" отримав через те, що є поціновувачем елітних автомобілів. Натомість сам себе любив порівнювати з Іоанном Золотоустим. Як він вважає, не лише красномовством володіє, а, ймовірно, може претендувати на статус святого, адже зобразив свій образ на стінах Успенського храму у Києво-печерській лаврі. Він – у компанії митрополита Онуфрія та покійного митрополита Володимира Сабодана, прикрашає стіни на верхніх хорах собору.
Українців обурив такий портрет з ще живими й неканонізованими церквою служителями. Однак, чи не одне з найголовніших питань – чи взагалі законним є такі дії в історичній пам'ятці, яку УПЦ МП орендувала у держави та будь-які суттєві зміни мала б погоджувати з дирекцією Заповідника.
Безкарність і викривлення православ'я
Настоятель Свято-Троїцького духовного центру протоієрей Микола Зінкевич вважає егоїстичний іконопис викривленням ідей православ'я. По-молодіжному такі дії отець називає "крінжем". Хоч зазначає, живих людей на стінах храму зобразили не вперше.
"Загалом зображати когось несвятого на стінах храму не є насправді богохульною чи абсурдною справою. Є багато храмів, де зображені і їхні засновники, і в пеклі горять януковичі та решта. В деяких церквах можуть бути зображені українські воїни, померлі чи навіть живі релігійні постаті. Утім, є "але". Коли ти робиш це відносно себе, то принаймні виникає питання – який меседж ти хочеш цим донести, коли увіковічнюєш сам себе?" – пояснює Микола Зінкевич.
Протоієрей наголошує, що для християнина не властиво прагнути до увіковічнення власної персони.
"Коли священник дбає про славу для себе, то це вже важко зрозуміти. А відносно монаха, яким є намісник – це повний абсурд, підміна понять. У центр всього тут ставлять авторитарну особистість. Але главою всього є Христос. Тому співання хвалебних пісень собі викривляє саме православ'я", – зазначив духівник.
Священник вважає, що такі дії УПЦ МП у лаврі зумовлені безкарністю, що її відчувала організація впродовж десятиліть.
"Безкарність штовхає людину до ще більшого гріха. Вони вважали, що мають "прихоплені" всі інстанції та будуть робити все, що заманеться. Просто забарикадувалися у маргінальному суспільстві, де були теж люди російського впливу і мали певні механізми захисту. Але зрозуміло, що такі дії є порушенням, вони є неправильними", – підсумував отець Микола.
Юрист і адвокат Олег Мицик вважає, що такий іконопис навряд чи можна кваліфікувати як осквернення, швидше йдеться про порушення певних канонічних нюансів.
"Чи є це руйнуванням пам'яток важко сказати. Але, як на мене, до осквернення це не має відношення. Скоріше за все, там (у Лаврі – ред.) можна реставрувати ікони, а вони замість реставрувати – намалювали себе, чим просто знівечили історичну пам'ятку", – додав він.
Самовільні зміни інтер'єру караються законом
Самовільне видозмінення інтер'єру будь-якої пам'ятки заборонене законом. На цьому в коментарі "Еспресо.Захід" наголосив пам'яткоохоронець Василь Петрик. Втім він зазначив, аби повною мірою оцінити законність таких дій, потрібно підіймати документацію саме по Києво-Печерській лаврі.
"Це серйозне питання. Успенський собор відбудований. Там був проєкт і всі розписи повинні бути згідно з проєктом. А де він міг втиснутись? Я не бачив цього, давно туди не ходив. Тут треба підіймати документи по лаврі, а я не маю доступу до них. Якщо це пам'ятка, то зрозуміло, що будь-яке самовільне оздоблення інтер'єру пам'ятки є заборонено законом", – пояснив він.
До слова, побудований Успенський Собор був коштом князя Святослава ІІ Ярославича заходами Феодосія Печерського у 1078 році. Святиня була декорована в 17 столітті у стилі українського бароко – мозаїкою та фресковим розписом. Під час Другої світової війни собор було зруйновано вибухом 3 листопада 1941 року. Сучасна версія причини руйнування собору – при відступі радянських військ із Києва собор замінували НКВСівці у рамках ведення війни тактикою "спаленої землі", а 3 листопада – підірвали.
Урочисте освячення відновленого Успенського собору відбулося 24 серпня 2000. У цей час було завершено лише зовнішнє оздоблення храму, роботи з розпису інтер'єрів розпочалися у 2013 році та продовжуються досі.
Пам'ятки нищать не лише в столиці
Поряд із цим, Василь Петрик зазначає, що чимало подібних моментів зафіксовано і на Львівщині. Достатньо пригадати інцидент з церквою Успіння Пресвятої Богородиці, де знищили розписи Модеста Сосенка та Юліана Буцманюка.
"Також можете поїхати в Галич в церкву Різдва Христового і подивитись, що там зроблено у пам'ятці національного значення. В нас половина церков по Львівщині обмальовується. Треба і своїх людей виховати, а з "Пашею" розбереться СБУ. Чи є Славсько, де церкву також осквернили. Чи звільнили після цього священника?", – риторично запитує Петрик.
І додає, що до питання збереження історичної спадщини, пам'яток і, зокрема, інтер'єру церков потрібно підходити системно.
"Що наші патріоти Галича в тилу роблять? Церкви масово покривають золотим булатом, збивають розписи з Шептицьким і ніхто за це не покараний. Є відповідне законодавство, яке забороняє такі дії. Це – законодавство про охорону культурної спадщини, але у нас воно не діє. От по Славському наданий припис, але наша греко-католицька церква на це не відреагувала", – резюмував він.
Цікаво знати
Павло Лебідь ("Паша - Мерседес") – уродженець Рівненщини, противник надання автокефалії Православній церкві України.
За твердженнями волинських дослідників і краєзнавців був дотичний до руйнування барокового іконостаса 18 століття, барельєфів із родовими гербами Адама Кисіля, дерев'яного амвона в Успенському храмі села Низкиничі на Волині. Руйнування пам'яток відбулось в 1987-1994 роках, коли Низкиницька парафія була приходом сучасного намісника Києво-Печерської лаври РПЦвУ Павла (Лебедя).
У 2011 році отримав державну російську нагороду – Орден Дружби, за заслуги та дружбу між російським і українським народами. Вже у 2018 році, коли війна з Росією тривала 4 роки, заявляв, що Крим "ніколи не був українським".
2021 року Павло в інтерв'ю серіалу "Прочанка", знятому Оксаною Марченко (кумою Путіна) заявив, що серійний вбивця Анатолій Онопрієнко, який вбив 52 людини (за даними Павла, вбивств було 56), ходив до нього на сповідь, зізнавався у вбивствах та пропонував здати його в міліцію, але Павло відмовився та відпустив йому гріхи.
- Нагадаємо, як стверджував політексперт Антонюк, як тільки наміснику Лаври Павлу обмежать свободу, почнуться розмови про обмін на полонених.
- Актуальне
- Важливе