Іван Марунич: Під пісню "Пес Патрон" діти танцюють у бомбосховищах

Багато українців знають пісню "Пес Патрон", але багато хто й не здогадується, що її написав Іван Марунич. Розкажіть про себе та ваш гурт "Карта Світу"?

Ви правильно сказали, мене звуть Іван Марунич і я представляю гурт "Карта світу". "Пес Патрон" - насправді це жартівлива пісня, вона не створювалась, як щось серйозне, не готували релізи. Просто вирішили таким чином підтримати українців. Я знаю вже тепер, що цю пісню люблять багато дітей. Та й дорослі люблять її. За останні декілька місяців, коли ця пісня, власне, набирає перегляди й популярність, зворотно я отримую багато повідомлень та різних відео. Ця пісня зараз підтримує українців. Я думаю, що це найкращий результат, який може очікувати музикант в Україні. 

Ви автор відомих мемів у соцмережах, а також ви автор багатьох мемів, які у вас крадуть. Вам не образливо, що меми Івана Марунича переходять в статус народних? І чи ревниво Ви ставитесь до того, що у Вас "запозичують" меми?

Ні. Насправді не те що не образливо, навпаки – дуже приємно. Якщо жарти, які написані у соцмережах стають настільки популярними, що вже хтось думає, що вони просто народні, без авторства… Я дуже тішусь, що, окрім музики, окрім творчості гурту "Карта світу", є можливість і в такій лаконічній формі постів у фейсбуку також якимось чином підтримувати настрій українців, я знаю, що багато мемів читають і наші захисники, військові, дівчата і хлопці, і це, насправді, дуже швидкий спосіб створити настрій і створити відчуття оптимізму, що все буде добре. Так що, якщо ми ще можемо жартувати над нашим ворогом, над нашими якимись невеличкими побутовими проблемами, значить все добре, значить ми в гарному гуморі і готові до Перемоги. 

У вас особливе почуття гумору. Читаючи вашу стрічку, завжди є привід посміхнутись. Чи можете експромтом от зараз видати словесну перлину? Можливо римовану чи з мелодією?

Ні. Я хочу сказати, що це насправді якась робота підготовча йде, і всі гумористи насправді роблять якусь підготовчу роботу. Тому, щоб зробити щось якісне, для цього треба час,  натхнення. І, якщо ви хочете знайти й почитати чогось свіженького, запрошую на сторінку ц фейсбуці — Іван Марунич. Та я намагаюся, все ж таки, часто щось писати, і, думаю, що це найкращий варіант. Бо, якщо я зараз буду експериментувати, всі подумають… блін… щось не той рівень. Бо у фейсбуці є можливість подумати, продумати та опублікувати. 

Чи думали стати професійним стендапером?

Звісно, такі ідеї були, але я вже точно дав собі відповідь на це питання. Чому я займаюся більше музикою (адже це моя професія, а не гумор)? Тому що, коли ти написав вдалу пісню, не тільки "Пес Патрон", яка зараз популярна, але й більш серйозні пісні. Вони живуть тривалий час. Вони набагато більше часу мають шанс звучати на сценах, щоб люди їх підспівували, самі виконували десь під гітару і так далі.  І, власне, якщо вдала пісня створена, причому, її записали в студії, видали, вона пройшла оцей шлях набуття популярності, то, власне, я, як автор, відчуваю, що щось вдалося, щось залишиться в нашому творчому доробку. А от гумор – це інша історія. Тут треба щодня писати. Той жарт, який був смішний вчора – сьогодні вже не такий смішний, або взагалі не смішний. І ще окрема історія живих виступів. Тут знати… тримати публіку… Жарти, у фейсбуці, які я пишу,  вони не всі, а скоріш навіть більшість з них не готові для адаптування "вживу", для виступу наживо. В мене стиль такий – писати про актуал. Ну її власне, для того, щоб був якісний стендап виступ,  це треба відкинути всі інші справи, зайнятись підготовкою конкретної такої концертної програми, і, скоріш за все, часу на музику не вистачатиме. Тому, треба було в якийсь моменти обирати. Я вирішив, що для мене музичний виступ на сцені з гуртом "Карта Світу" - це найщасливіші моменти професійного і творчого життя, тому, більшість свого часу я приділяю цьому. Записам в студії, виступам, концертам.

А якщо іще наша музика може якимось чином допомогти нашому війську… Цього року було дуже багато благодійних концертів, на яких за один вечір збиралися достатньо серйозні кошти, як для одного вечора – декількох годин музичного перформансу, то і тут є ось ця важлива складова, як українські митці, ну, зокрема, ми – музиканти, можемо бути долученими  до нашої спільної роботи для того, щоб перемогти нашого ворога. 

Отже, ви як волонтер культурного фронту, допомагаєте армії. Розкажіть про свої поїздки до військових, емоції та благодійні проєкти.

Цього року в багатьох містах були концерти та в повному звуці гурту, і в акустичних варіантах, і просто навіть без всякого підключення, а під гітару для військових… Військових це повертає до життя, вони відключаються від інших думок, тому що тут і зараз звучить українська пісня. Я написав за цей рік матеріали на новий альбом. Є можливість цю програму будувати на піснях, які не просто актуальні, а вони так само пережиті тими подіями, які нас оточують. Звісно, слухачі це відчувають, і такі концерти особливі, тому що чутно кожну ноту, кожне слово.  І я як артист це також відчуваю, тому що за два з хвостиком роки існування гурту "Карта світу" встигли повиступати й на великих фестивалях, і на телепроєктах. 

І, звісно, коли виходиш на велику сцену на цивільних концертах (ще до повномасштабного вторгнення) – все це важливі концерти. Але отого зв’язку, який є зараз на цих концертах, особливих, коли люди вже мають от такий досвід, часто сумний… що ми навчилися жити тут і зараз. Всі розуміємо, що головні концерти, головна подія, головний вечір, або головна зустріч - це сьогодні. Тут і зараз. Тому, власне, такі концерти в цьому і особливі. І я наголошую, що якщо є можливість в такий вечір зібрати кошти, придбати бронік, або приціл, або щось масштабне, або концерт – це складова, щоб зібрати на машину на фронт, і це прекрасно. Музиканти свій фланг фронту тримають. Я дуже радий, що музиканти, із якими ми дружили до цього року, всі проявилися якнайкраще, і я тішуся, що нас завжди тягнуло до людей, які не тільки талановиті в музиці, а і є авторитетами моральними. 

Розкажіть історію (можливо така була), яка відбулась із вами від 24 лютого 2022 року, й назавжди залишиться в пам’яті. Чи була така?

Ну так, ми сьогодні говорили про такі веселі речі. А зараз я б хотів серйозно відповісти. Тому що, нам не можна забувати, якою ціною даються нам поки такі тактичні перемоги. Звісно, якщо згадувати. Мабуть, багато родин мають вже свої втрати та декілька пісень я написав, які присвячені моєму другу Максиму Мединському, який загинув у квітні цього року. Серед них пісня – "Твій неймовірний шлях", яку ми зараз в студії записуємо. Кожен має пам’ятати та вшановувати пам’ять кожного Героя, і конкретну історію кожного військовослужбовця, який віддає здоров’я чи життя за нашу свободу і незалежність.  Це мені дає розуміння, що в мене також є і ця місія. Що ми маємо створювати твори, які будуть на все життя. Нагадувати слухачам – яку страшну ціну ми зараз сплачуємо. За те, щоби бути вільними та незалежними у своїй державі, на своїй землі.  

Ваша пісня "Пес Патрон" б’є рекорди переглядів. 

Складно було не помітити, що 1 млн вже там переглядів є. Тим паче, що це перший мільйон, який ми набрали на нашому ютуб каналі "Карти світу". Жодної копійки в рекламу ми не вкладали. Я тішуся, що це просто стала народна історія, яку люди шукають в ютубі, пересилають одне одному, багато, знову ж таки відео, які нам надсилають, де дітки танцюють (під цю пісню) під час повітряних тривог у бомбосховищах. І це значить, що їм це просто допомагає пережити події, що відбуваються довкола. І, власне, якщо пісня набрала 1 млн – це гарний результат, і ми з "Картою світу" будемо неодмінно грати цю пісню на концертах, раз людям подобається. І тим паче, що цю пісню дуже легко підспівати. 

Пес Патрон вже не тільки герой, а й культовий персонаж. Чи не маєте творчих планів написати пісню про Степана Гігу? 

Про Степана Гігу? (сміється). Ми думали після "Пса Патрона" написати пісню про Кота Степана. Я хочу сказати, що це міг би бути наступний крок – написати щось веселе, але я вирішив йти не цим шляхом. В нас є дуже багато серйозних пісень.  І знову ж таки, на все це треба час, на студійну роботу, на те, щоб все підготувати. Це набагато довше займає часу, ніж написання мему у фейсбуці. Але й результат приємніший, тому що створюється щось таке більш фундаментальне. Я не цураюся цих жартівливих пісень. Тим паче в нас не тільки пісня про "Пса Патрона". Можливо чули пісню "Одного дня я стану мером". Віталій Кличко приходив до нас на концерт в 2021 році. Але я хочу, щоби на концертах "Карти світу" слухач отримував повний спектр позитивних емоцій. І, власне, щоб увесь концерт не було пісень про "Пса Патрона" чи там щось інше веселе. Я хочу… зараз у мене, наприклад, настрій видати щось ліричне. І я хочу, щоб слухачі, ідучи на концерт "Карти світу" могли не тільки повеселитись під "Пса Патрона", а й можливо задуматись, посумувати під інші пісні. Ось такий план.