Карта бойових дій за період 12-19 червня: росіяни рвуться на Покровськ, жертвуючи іншими фронтами

Пост-Авдіївський фронт продовжує розширюватися

Російське угруповання "Центр" після окупації Авдіївки, як метастази, розповзається по Донеччині в напрямку ключових міст – Покровська, Торецька і Костянтинівки з Краматорськом. Нараз ЗСУ не можуть повноцінно стабілізувати лінію фронту, яка розтягнулася на понад 50 км. Як стверджує Генштаб, розклад сил тут 1 до 3 не на нашу користь. У росіян на цьому напрямку зосереджено як мінімум 7 повноцінних бригад і ще кілька окремих полків та батальйонів, а це близько 70 тис. рашистів. Отже, очевидним є брак військових як одна з головних причин поступового відступу ЗСУ.

За тиждень ворог практично завершив окупацію Новоолександрівки й розпочав наступ на Воздвиженку – останнє село перед виходом на ключову логістичну трасу Покровськ – Костянтинівка. Наразі вихід на неї є ключовим пріоритетом росіян, який у підсумку дасть їм великі переваги для розширення свого наступу.

У селі Сокіл Сили оборони відбили всі наступи ворога, який, окрім лобових штурмів, також обійшов село із півночі та зайшов нам у фланг. З іншого флангу рашисти зайняли Новопокровське, а відтак створили собі можливість наступу на Сокіл ще й з півдня. Водночас вони націлилися на Новоселівку Першу – останній потужний укріпрайон ЗСУ в цій місцевості на лівому березі річки Вовча.

Армія РФ продовжує розширювати зону свого контролю біля Уманського й оточила з трьох сторін Яснобродівку, тож невдовзі почнеться кампанія з витіснення ЗСУ із села на інший берег річки.

Красногорівка і південний фронт

На південь від Авдіївки окупанти наступають доволі кволо. Основними напрямками їхніх зусиль були Красногорівка, Георгіївка і Вугледар. У Красногорівці тривають вуличні бої за кожний будинок, однак тут ЗСУ зуміли практично повністю втримати свої позиції, хоча за цей час частина будинків переходила з рук у руки.

На Георгіївку рашисти поперли великою кількістю бронетехніки. Наступ був настільки стрімким, що Силам оборони не вистачило вогневої міці, щоб знищити всі "коробки", а тому деякі з них змогли доїхати до кінця села. Після цього вони зробили кілька фото й почали голосно кричати про захоплення населеного пункту. Втім ЗСУ швидко дали потужну відсіч, після якої поодиноким окупантам вдалося повернутися на свої позиції. 

На північ від Красногорівки ворог зумів зайти в село Невельське, де Сили оборони стримували окупантів упродовж останніх двох років. На жаль, імовірно, на цій ділянці фронту на нас невдовзі чекають неприємні зміни.  

За тиждень окупанти не зуміли досягнути жодних результатів ні у Вугледарі, ні на Бердянському й Оріхівському напрямках, у Роботиному й Урожайному.  

Міські бої за Часів Яр

Парадоксально, але після того, як рашисти захопили половину району "Канал", вони втратили змогу використовувати авіабомби по наших воїнах на цій території, а відтак Сили оборони зуміли втримати лінію фронту по вулиці Зразковій непорушною. Спроби рашистів обійти наших захисників з півночі через Калинівку чи з півдня через район Новий зазнали краху. Так само як і наступ на Кліщіївку, де ЗСУ провели контратаку і повернули частину позицій у селі. Нагадаємо, раніше зс РФ забрали звідси частину військ і перекинули їх на Харківщину.

Сіверський фронт знову ожив

Росіяни безперервно штурмують Білогорівку вже понад 2 роки, але, на щастя, наші воїни множать на нуль усі їхні зусилля. Однак дещо південніше окупанти несподівано змогли просунутися на 2 км у напрямку на Виїмку, яка є воротами на Сіверськ. На іншій ділянці, біля Роздолівки та Веселого, ворог зумів "вирівняти" фронт на ділянці довжиною понад 5 км. Однак після цих змін ЗСУ стримали подальше просування рашистів і наче стабілізували фронт.

Водночас на північ від Сіверська азовці, які тривалий час ведуть бої в Серебрянському лісництві, зуміли відкинути ворога на ділянці понад 1 км вглиб і 2,5 км завширшки. 

Вовчанський фронт

 Попри те, що росіяни не мають жодних успіхів ані біля Вовчанська, ані біля Липців, вони все одно продовжують перекидати сюди підкріплення з інших ділянок фронту, зокрема з-під Кліщіївки, а також із Херсонщини та Запоріжжя. Крім того, вони почали окопуватися за 3-4 км від Вовчанська, формуючи лінію оборони. Це свідчить, що рашисти й надалі планують створювати тут плацдарм, який забиратиме в ЗСУ додаткові ресурси. Наразі їм це таки вдається. ЗСУ контратакують, а це потребує більше ресурсу. Наші герої відкинули окупантів з кількох центральних вулиць, після чого кілька сотень рашистів опинилися заблокованими на Агрегатному заводі. Звідки їх викурюють авіаційними ударами, без ризику для українських військових.

У районі Липців ЗСУ продовжують тиснути на окупантів у селі Глибоке, але наразі тут без суттєвих територіальних змін. 

Кримська ППО й ростовські літаки і нафта

ЗСУ завдали потужного удару по Криму і знищили дві системи ППО С-300 та одну С-400. Після цього росіяни заявили, що перемістили в Крим новітню систему С-500. Настільки новітню, що її ще навіть не випробовували, а це вказує на глибоку кризу в системі ППО на півострові.

Аеродром "Морозовськ" у Ростовській області атакували щонайменше 70 наших безпілотників. Як підсумок – знищені щонайменше 3 літаки Су-34. Окрім того, "бавовна" завітала до великих ростовських нафтобаз "Азовська" й "Азовнафтопродукт", які загалом нараховують 22 резервуари з паливом. 

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.