Карта бойових дій за період 16-23 жовтня: РФ хоче одночасно захопити Часів Яр, Торецьк, Курахове і Селидове, але напевне надірветься

Окупанти вже на порозі Курахового

На ділянці фронту від Мирнограда до Вугледара відбувається 55% усіх бойових дій. Саме цю ділянку росіяни визначили як пріоритетну для прориву на Донеччині та виходу до кордонів області. Курахове в їхньому плані зараз посідає ключове місце. Тут ворог має намір досягнути успіхів якнайшвидше та просунутися якнайдалі на захід, вбивши клин між Покровськом і Великою Новосілкою. Наразі це перспектива не найближчого часу, а радше зимових місяців – у разі, якщо наступ ЗС РФ не надірветься раніше.

Сили оборони надзвичайно вдало впродовж вересня-жовтня відступали з Невельської "кишені" та не тільки не дали себе оточити, а й успішно розтягнули свої ар’єргардні бої в часі, за який знищили велику кількість рашистів. Відтак новий район оборони, на який ЗСУ й українці покладають великі сподівання, буде обмежений річкою Вовча на сході, агломерацією міст Гірник і Курахівка, а також довколишніми селами Зоряне, Олександропіль та Ізмайлівка. Розташовані на височині й обмежені річками та териконами, ці укріпрайони мали б надовго стримати ворога і надірвати його наступальний потенціал.

Фото: Еспресо карта бойових дій за 16-23 жовтня

Поки що рашисти підійшли до наших позицій з усіх сторін і починають наступати одночасно на Зоряне, увірвалися до північних кварталів Гірника, обходять Ізмайлівку із заходу та проводять фронтальні штурми перед Олександрополем. Однак цілком імовірно, що основною стратегією ЗС РФ буде обійти наш укріпрайон через Вознесенку і, рухаючись на південь до Курахового, обрізати шляхи постачання. Наскільки ЗСУ вистачить потужностей, щоб не дати рашистам організувати чергове напівоточення, покаже час.  

Тим часом завдяки вересневому прориву біля Гострого ворог зумів створити тиск на Максимільянівку не тільки зі сходу, а й з півночі. Наслідок двотижневих боїв – село майже окуповане, а ворог на своїй техніці має змогу з наскоку прориватися до околиць самого Курахового. Фактично останні дні стали початком битви за це місто. Наразі окупанти довший час штурмуватимуть його фронтально зі сходу та чекатимуть розвитку ситуації на південному та північному напрямках, щоб реалізувати свою улюблену тактику і взяти Курахове у кліщі.  

Вугледарський напрямок

Північний напрямок залежатиме від утримання укріпрайону в Гірнику та Курахівці. А на південному ситуація розвивається ще повільніше. Після окупації Вугледара ворог намагається пробитися до наших оборонних редутів у Богоявленці й Українську, а також поволі атакує села, розташовані вздовж річки Сухі Яли, з тим, щоб у перспективі вийти на трасу Курахове – Велика Новосілка. Цього тижня росіяни практично закінчили окупацію Костянтинівки та розпочали атакувати східні й південні околиці Катеринівки. Саме в цьому місці вони можуть спробувати форсувати річку, щоб отримати змогу надалі пробиватися по обох її берегах.  

Фото: Еспресо карта бойових дій за 16-23 жовтня

З півдня на Богоявленку рашисти просунулися на 2,5 км, а зі сходу, з боку Водяного – більш як на кілометр. Втім до самого села ще понад 2,5 км, а відкритий степовий рельєф і погодні умови не дозволятимуть їм просуватися швидко аж до морозів.

Селидове і Мирноград стримують наступ на Покровськ

Селидове вже понад місяць сконцентрувало на собі головний наступальний потенціал росіян на Покровському напрямку. Попри те, що ворог починає просочуватись у місто зі сходу й півночі, Сили оборони тримають удар і знищують окупантів щоденно цілими ротами, а то й більше. ЗС РФ, бачачи, що стратегія фронтального наступу провалилася, продовжують спроби обійти місто з півночі та півдня й зімкнутися біля Вишневого. Цього тижня їхнє просування становило менш ніж сотню метрів на обох напрямках. Однак все ж значна частина міста зі сходу перебуває у сірій зоні через постійне просочування російської піхоти та їхні спроби закріпитися в будівлях. Сили оборони здебільшого знищують такі групи, але частині з них все ж вдається вижити та причаїтися, щоб активізуватися в потрібний момент.  

Фото: Еспресо карта бойових дій за 16-23 жовтня

Рашисти довершили окупацію Цукуриного та продовжили рух на захід в напрямку Новодмитрівки. Наразі не проглядаються перспективи такого просування, однак ворог в будь-який час може повернути на північ, щоб приєднатися до штурму Селидового, або на південь на Курахове.  

М’ясні набіги на Мирноград не дали ворогу нічого, крім втрат особового складу, як і локальна спроба наступу біля Воздвиженки. Наразі не відомо, чи була це одноразова акція, чи спроба перезапустити масштабний наступ на трасу Покровськ – Костянтинівка.   

Загрозливий прорив у Часовому Яру

Місто-фортеця Часів Яр більш ніж рік стримує окупантів після падіння Бахмута. Однак цього тижня в нашій обороні пішли значні тріщини. Якщо їх не вдасться швидко закрити, то наслідки будуть катастрофічними й фронт буде пересуватися до околиць Краматорська, Слов’янська і Костянтинівки. Спочатку рашисти мали два плацдарми на правому березі каналу: біля Калинівки й Іванівського, вздовж дороги на Костянтинівку. Однак уже через кілька днів з’явився ще один прорив: ворог захопив східні околиці району Жовтневий. Наразі найбільш критичним є півторакілометрове просування окупантів уздовж траси Бахмут – Костянтинівка. Поки що цей прорив не має тенденції до розширення, а отже, є шанси його обрізати. Найближчі тижні покажуть, чи зуміє Генштаб закрити ці прориви та відновити лінію фронту по Каналу Сіверський Донець – Донбас. 

Фото: Еспресо карта бойових дій за 16-23 жовтня

Додатковим негативним фактором на цій ділянці фронту є повзуче просування загарбників на височини біля Кліщіївки. Якщо минулого року в рамках літнього контрнаступу ЗСУ відбили ці висоти й це дозволило значно полегшити оборону Часового Яру, то їхня втрата навпаки пришвидшить падіння цього міста.  
 

На Харківщині ЗС РФ розділили фронт навпіл

Повзучий наступ рашистів від Піщаного до річки Оскіл завершив свій 10-кілометровий кількамісячний марафон і дійшов до кульмінаційної точки – росіяни вийшли до річки та розрізали фронт на сході Луганщини навпіл. Тепер бойові дії будуть розглядатися в розрізі наступу на Куп’янськ і наступу на Лимано-Борівському напрямку. Якщо на останньому ворог не мав значних просувань, то над Куп’янськом хмари ще більше потемніли. У Кругляківці окупанти намагаються розширити свій плацдарм на узбережжі, але ЗСУ все ще обороняють південну частину села та намагаються контратакувати. На півдні від Куп’янська з чергової спроби росіяни таки зуміли пробитися через ліс уздовж Осколу, обійти наші оборонні редути в Синьківці та вийти на околиці Петропавлівки, звідки ЗСУ їх викурили минулого тижня.  

Фото: Еспресо карта бойових дій за 16-23 жовтня

Поблизу траси Борова – Сватове рашисти перетнули лінію між Харківщиною та Луганщиною, просунулись на 2,5 км й окупували село Вишневе. Ймовірно далі вони будуть рухатися на південь, щоб дійти до траси й вийти у тил нашій лінії оборони, що стримує ворога на клаптику луганської землі.  

Ще далі на південь, росіяни планово завершують витіснення Сил оборони з лівобережжя річки Жеребець між селами Невське та Макіївка. Однак більш загрозливим є їхнє просування від Невського вздовж річки до нашого укріпрайону в Тернах і Ямполівці, де Сили оборони вже понад рік стримують фронтальні атаки окупантів. За кілька днів рашистам вдалося пройти майже 3 км та окупувати село Новосадове, а також зайняти значну територію на схід від нього. Ймовірно найближчими тижнями розпочнеться новий етап боїв за Терни, який матиме визначальне значення на Лиманський фронт.  

Фото: Еспресо карта бойових дій за 16-23 жовтня

Водночас на півночі Харківщини ЗСУ продовжують вибивати окупантів із зайнятих у травні позицій. Наразі з Вовчанська немає позитивних новин, але натомість наші воїни потіснили ворога біля Липців. Несподівано вдалим виявився наш прорив кордону в районі Журавлівки, через яку пролягає траса на Білгород. Тут Силам оборони вдалося закріпитися, що в перспективі створюватиме фланговий тиск на рашистів, які раніше хотіли розвинути успіх з Глибокого на Липці й далі до Харкова.   

Фото: Еспресо карта бойових дій за 16-23 жовтня

Контрнаступ ЗС РФ на Курщині загальмував

Упродовж останніх семи днів, попри переможні заяви росіян, темпи їхнього наступу суттєво впали. ЗСУ зуміли організовано відступити від Ольгівки та Любимівки, але нав’язали бої за Новоіванівку й Зелений Шлях та не допустили прориву до Малої Локні. Відступивши до західного берега річки біля Дар'їна, Сили оборони стримали наступ ворога на саме село. Наші герої зуміли повністю зупинити ЗС РФ на східній ділянці фронту, однак відступили з деяких позицій із півночі. Фактично наша операція на цьому етапі повністю перейшла з наступальної в оборонну. Однак лінії фронту й далі немає, а тому ЗСУ мають змогу регулярно здійснювати локальні контрнаступи, які є доволі дошкульними. Наприклад на північному напрямку сіра, неконтрольована ворогом, зона має глибину в понад 8 км, а на західному більше за 12. Це дає ЗСУ оперативний простір і не дозволяє росіянам стрімко наступати, адже вони регулярно отримують флангові чи тилові удари.

Фото: Еспресо карта бойових дій за 16-23 жовтня

Загалом інтенсивність та багатовекторна кількість наступальних дій росіян проводиться так, наче в них безмежні ресурси, але кількість їхніх втрат у м'ясних штурмах, обмежений прихід нових поповнень та залучення північнокорейців вказує на те, що це далеко не так. Ймовірно найближчим часом ми побачимо або скорочення апетитів, або на окремих ділянках фронту рашисти надірвуть собі пупок.  

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.