Костянтин Москалець: Світло Фатіми

Як свідчила реакція соціальних мереж, для багатьох ця світла новина виявилась повністю незрозумілою. Одні чомусь вирішили, що Святіший Отець прокляне Росію і благословить Україну. Інші дивувалися, як це понтифік може посвячувати країни, ніби вони його власність. Ще одні були переконані, що для проведення обряду потрібна згода населення або навіть референдум. Нарешті, не бракувало атеїстів і адептів того чи того відгалуження поганства, які взагалі категорично відкидали існування Бога, не вірили в об’явлення Діви Марії, в уповноваженість трьох малих фатімських пастушків передавати прохання Божої Матері народам Землі тощо.

З іншого боку, не можна було не помітити, що думка про нагальність посвячення спонтанно з’явилася у перші ж дні війни як серед вірян, так і серед духовенства, досить швидко реалізувавшись у формі листа Конференції єпископів Римсько-Католицької Церкви в Україні до Папи Франциска.

Мало хто знає про цю історичну подробицю, але одним з перших, хто одразу повірив у об’явлення Фатіми, був останній російський імператор Ніколай II. За свідченням учителя його дітей, Чарльза Сіднея Гіббса, перебуваючи після відречення від престолу у Тобольську, колишній імператор отримував і читав немало закордонних газет, які, однак, надходили із запізненням. У жовтні 1917 року прийшли газети за червень-липень, де розповідалося про неймовірні містичні події у португальській Фатімі. Розмовляючи з Ніколаєм II, Гіббс висловив сумнів щодо правдивості газетних повідомлень, вказавши на схильність журналістів до сенсацій і перебільшень. Імператор не погодився: «Жоден португальський газетяр не додумався би вкласти в уста цієї дівчинки пророцтва про Росію. Навіщо їм Росія? У Португалії не тільки ця неграмотна дівчинка, але й більшість власників газет знають про Росію стільки ж, скільки і ми про них, навіть менше. Хто ж міг вкласти у вуста дівчинки, напевне майбутньої святої, слова саме про Росію?»

Росія не була посвячена Непорочному Серцю Марії у 1917 році. Натомість вибухнула кривава революція, згодом громадянська війна, імператор з родиною були розстріляні зграєю озвірілих комуністів, прямими ідейними спадкоємцями яких сьогодні є Путін і вся його кагебістська рать. Пророцтво Божої Матері про поширення помилок Росії у світі, загибель мільйонів людей і страждання Церкви збулося більш, ніж докладно. Жахлива, жорстока, облудна і несправедлива війна, яку Росія черговий раз розв’язала проти України, є ще одним болючим підтвердженням правдивості слів Діви Марії і слушності Її пересторог. Світло фатімських об'явлень – неймовірний, але реальний приклад втручання немислимо вищих за людину сил у поточну історію, доказ того, що нами турботливо опікуються, нас застерігають і захищають, вказуючи правдивий шлях до спасіння.

Натомість ця війна має химерне, щоб не сказати патологічне обґрунтування. Воно аж ніяк не пов’язане з пропагованим захистом традиційних християнських вартостей, скільки ікон не подарував би російським гвардійцям патріарх Кіріл. Зруйновані ракетами й артилерією церкви того ж таки московського патріархату становлять красномовний доказ, що для окупантів узагалі нема нічого святого. Всі десять євангельських заповідей були знехтувані і брутально розтоптані одразу, в перші хвилини підступного нападу на суверенну державу. Більш відповідними для теперішньої російської ідеології є не християнські, а якраз атеїстичні, поганські або відверто сатаністські культи й жертвопринесення. Мабуть, невипадково, що того ж дня, коли оголосили про рішення Папи Франциска посвятити Росію, з’явилися новини про з’їзд Великих Відьом Росії, які влаштували шабаш на підтримку «православного царя чарівниць XXI століття», тобто Путіна, проголосивши прокляття на адресу його ворогів під час трансляції шабашу на одному з російських телеканалів.

Як пояснити те, що за 105 років з часу об’явлення Фатімської Божої Матері жоден римський понтифік не виконав Її прохання вказаним Богородицею чином, задовольняючись паліативними актами посвяти без участі всіх єпископів світу і уникаючи прямо називати ім’я посвячуваної країни? Незайве згадати і те, що Другий Ватиканський Собор жодним словом не засудив злочини комунізму, які стали можливими внаслідок поширення помилок Росії по всьому світу. Комітет, який працював над заявою про засудження цих злочинів, мав у своєму розпорядженні достатню кількість документальних підтверджень і фактів.  

Уникаючи називати Волдеморта на ім’я, десятиліттями підтанцьовуючи під його балалайку і газові труби, європейські і світові очільники дочекалися ранку, коли російські ракети вибухнули всього за двадцять кілометрів від кордону держави, що входить до блоку НАТО. Соціологічні опитування, зроблені вже під час війни, доводять, що 86.6% росіян підтримують потенційний напад на території країн Європейського Союзу. Зважаючи на ці факти, я дуже сподіваюсь, що в день посвячення будуть вжиті особливі заходи перестороги, які уможливлять проведення обряду, за важливістю подібного до колективного екзорцизму. Адже мстиве й заздрісне зло, знищуючи зараз недоторкані на погляд кожної нормальної людини цінності, насамперед життя дітей, матерів, пологові будинки і лікарні, не зупиниться перед жодними демаркаційними лініями. В цьому контексті набуває ваги третя фатімська таємниця, яку попередник Папи Франциска, Бенедикт XVI, поквапився оголосити звершеною (мовляв, ішлося про замах на Івана Павла II). Тим часом, перечитуючи зміст візії сестри Люсії, так довго приховуваний від широкого загалу, ми можемо переконатися, що мова там про зовсім інші речі. Святіший Отець, піднімаючись на вершину гори з хрестом, минає велике, наполовину зруйноване місто. Змучений болем і стражданнями, він іде непевним кроком, молячись за душі загиблих людей, які лежать на його шляху. Дійшовши до вершини, Папа стає навколішки біля підніжжя хреста. Тут його і вбивають солдати, а вслід за Святішим Отцем гинуть інші єпископи, священики, ченці та черниці, багато світських людей.

Пам’ятаючи про все це, дякуючи Святішому Отцеві за його відважне і доленосне рішення, ми зобов’язані гаряче молитися, щоб обряд посвячення відбувся нарешті безпечно, безперешкодно і в повному обсязі. Тільки тоді – як і заповідала Фатімська Божа Мати – Росія навернеться, а світові знову буде дарований мир.

На деякий час.