Між польським ембарго та російськими атаками на порти: що буде з експортом українського збіжжя

15 вересня Європейська комісія вирішила не продовжувати ембарго на імпорт зерна з України до Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини. До 18 вересня Україна має подати план заходів з контролю за експортом чотирьох груп товарів, щоб запобігти будь-яким викривлення ринку у цих країнах. Чи погодиться Польща розблокувати експорт на вимогу Єврокомісії та чи може сухопутний коридор бодай частково компенсувати втрати від припинення так званого зернового коридору?

У матеріалі "Еспресо" детальніше про те:

• Чому Польща наполягає на забороні імпорту з України
• Чи може Україна оскаржити рішення Польщі
• Чи є альтернатива експорту через порти
• Хто винен у падінні цін на зерно на світовому ринку

Чому Польща наполягає на забороні імпорту з України

12 вересня уряд Польщі ухвалив резолюцію, у якій закликав Єврокомісію заборонити імпорт пшениці, кукурудзи, насіння соняшнику та ріпаку до кінця року. Якщо Єврокомісія не запровадить цю заборону, Польща ухвалить її на національному рівні. 15 вересня прем'єр-міністр країни Матеуш Моравецький підтвердив введення заборони на імпорт з України всупереч рішенню Єврокомісії.

"Попри відсутність згоди з боку Єврокомісії, кажу я всім фермерам по всій Польщі, ми продовжимо заборону на імпорт українського зерна. Ми не будемо слухати Берлін чи фон дер Ляєн, Туска чи Вебера. Ми це зробимо, бо це в інтересах польського фермера", – заявив Моравецький.

Керівник Асоціації українського агарного експорту Дмитро Крошка, переконаний, що у Польщі політична логіка перемогла економічну, оскільки загалом для економіки збільшення імпорту з України загалом вигідне.

 "Імпорт і транзит зерна з України це дозволив польським логістичним компаніям, польським портам надзвичайно збільшити свої прибутки. Щодо фермерів, то якщо у них і були якісь втрати через зниження цін, то їх перекрили мільйонні субсидії від ЄС. Але для польських політиків це репутаційне питання, пов’язане з виборами. Як кажуть, аби вирішити проблему, треба її спочатку створити. Захист польського ринку від дешевих продуктів з України – попурярна тема перед виборами, – каже Дмитро Крошка у коментарі "Еспресо". – Щобільше, тепер політики хочуть заборонити також імпорт малини та меду з України. При цьому забувають, що у них насправді високий обсяг імпорту цих товарів з України, бо вони їх переробляють (заморожують, розфасовують) і експортують далі у ЄС". 

Фото: Reuters

Тим часом Андрій Купченко, експерт FAO з питань зернових та олійних культур та аналітик "АПК-Інформ не погоджується з заявами польських політиків про дешевше українське зерно, яке заллє їхній ринок. Якщо торік українське зерно і було дешевшим за польське, то цього року через дорогу доставку його ціна суттєво зросла.

"Я б не сказав, що українське зерно дешевше за польське. Так, якщо порівнювати ціну на зерно в Україні, і у Польщі, – у нас вони значно нижчі. Але через дорогу логістику українське зерно у Польщі коштує приблизно стільки ж, скільки й польське, – заявив “Еспресо” Андрій Купченко. – Насправді нам важливо, аби був нормальний транзит через Польщу та інші країни-сусіди. Якщо ж говорити безпосередньо про імпорт, який осідає у цих країнах, то його небагато. Насправді сказати точно, скільки зерна було імпортовано до Польщі і воно там залишилось, складно сказати, бо це відносини безпосередньо бізнес-біснес. І може бути, що декларують одне, а насправді по-іншому".

Свідченням того, що польські компанії, які імпортували українське зерно, а потім перепродували далі, є статистика експорту Польщі за 2022-23 рік. За даними заступника голови Національного центру підтримки сільського господарства Марціна Вроньскі, у сезоні 2022/2023 Польща експортувала рекордні 11,7 млн ​​тонн зерна, що на 46% більше ніж у попередньому сезоні. Загалом обсяг експорту пшениці зріс майже вдвічі, а кукурудзи – на 34%. Очевидно, що таке рекордне зростання експорту відбулось в тому числі і за рахунок українського збіжжя, яке польські перекупники перепродують на інші ринки.

Чи має Україна шанси оскаржити заборону в арбітражі СОТ

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що у разі введення Польщею заборони на імпорт, Україна оскаржуватиме її в арбітражі СОТ.

"Ми не мали й не маємо намірів шкодити польським фермерам. Ми дуже цінуємо підтримку від польського народу і польських родин! Але у випадку порушення торгового права в інтересах передвиборчого політичного популізму Україна буде змушена звернутись до арбітражу СОТ щодо компенсації збитків за порушення норм ГАТТ", – написав він у X (колишній twitter). 

"Якщо Польща вводить в односторонньому порядку обмеження на імпорт українського зерна, вона порушує умови СОТ. Отже, Україна має повне право оскаржувати її рішення у СОТ. До того, має всі шанси виграти це оскарження", – каже Дмитро Крошка. За його словами, якщо навесні український уряд досить стримано та беземоційно реагував на ембарго, то тепер налаштовані категоричніше.

 "Ембарго навесні та влітку не було таким критичним, бо саме завершувався сезон експорту сільськогосподарської продукції. До того ж діяв зерновий коридор. Навіть влітку, коли основний експорт відбувався через Дунайські порти, це не було  супер критично. Але зі збиранням нового урожаю потреба у збільшенні можливостей для експорту зросла. Зараз ситуація критична, тому українська влада так категорично налаштована", – каже Дмитро Крошка.  

Фото: Міністерство інфраструктури України

Чи є альтернатива експорту через порти

Українська зернова асоціація вкотре оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року, збільшивши її ще на 3,7 млн т – до 80,5 млн т зернових та олійних. Це навіть більше, ніж було у 2022 році (тоді за оцінкою УЗА зібрали 73,8 млн т зернових та олійних).

"Збільшення прогнозу цьогорічного врожаю викликане сприятливими погодними умовами і кращою врожайністю культур, аніж очікувалося, хоча засіяні менші у порівнянні з минулим роком майже на два млн га", – кажуть в УЗА. 

У сезоні 2023/2024 експорт потенційно може скласти майже 49 млн т, що приблизно на 9 млн менше, ніж торік. Однак такого обсягу експорту  Україна зможе досягти лише у тому випадку, якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також за умови покращення і здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема й Дунайського шляху. 

“Світ уже переконався, що експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі – це єдиний шлях швидко та ефективно постачати українське зерно до країн, які вкрай його потребують", – кажуть в УЗА. 

Утім, поки Україна не може експортувати зерно через порти Одеси, основним шляхом є Дунайські порти, через які зерно йде до румунського порту Констанца, де його перевантажують на великотоннажні судна та експортують до країн Азії та Африки. За умови високої води, через Дунай Україна може переправляти 2 – 2,5 млн тонн на місяць. Однак через регулярні атаки російських ракет та безпілотників на Дунайські порти, зберегти такий рівень вкрай важко.

"Для України зараз критично важливо для нас зберегти експорт через Дунайські порти. Якщо обстріли продовжаться і неможливо буде експортувати через Дунай – це буде велика проблема. Транзит через сухопутні коридори, хоч і з певними труднощами (накопичення вагонів і є проблеми з передачею вагонів) але рухається. Однак експорту через порти не буде – це буде критично не лише для України, а й для світового ринку". 

Загалом через усі сухопутні коридори Україна експортує в середньому один мільйон тонн на місяць. Навіть з розблокуванням імпорту до країн-сусідів, цю цифру навряд чи вдасться суттєво збільшити через обмежену пропускну здатність пунктів пропуску на кордонах та дефіцит вагонів. 

Хто насправді винен у падінні  цін на зерно у світі

Румунський порт Констанца після зупинки роботи зернової ініціативи став основними воротами для українського експорту. Однак експортерам доводиться платити вищі тарифи за перевалку українського збіжжя, ніж за румунське. Про це розповів директор Comvex Ден Долгін (Румінія).

"Після заборони імпорту українського зерна у п’ять країн ЄС більшість зерна проходила транзитом через Румунію. Це вимагало від залучених сторін гарантування, що продукт заїхав і виїхав з території країни та не потрапив до чотирьох інших країн. Кожна транзакція, яка стосувалася українського зерна, відслідковувалася, і це додало додаткової роботи з документацією", – розповів Ден Долгін.

За його словами, румунські фермери незадоволені фінансовим станом, адже ціни на зернові на світових ринках низькі.

"Вони намагаються перекласти за це вину на когось, не обов’язково на Україну. Проблема низьких цін на ринках зараз не лише через Україну, це глобальна проблема. Росія фактично штовхає ціни вниз",   – каже він.

Після виходу з зернової угоди Росія рекордними темпами нарощує обсяги експорту зерна, в тому числі у на ринки, на які традиційно йшло українське зерно. При чому частина цього зерна – вирощена на окупованих територіях України. Так у серпні цього року Росія експортувала 7,7 млн т зерна. За даними Интерфакс, це рекордний показник за останні сім років.

Найбільшим покупцем РФ став Єгипет, який за місяця придбав понад 900 тис. тонн. Раніше саме Єгипет був одним з ключових імпортерів української пшениці. Руйнуванням українських портів та блокаді українського експорту РФ переслідує дві цілі – усуває конкурента на зерновому ринку, та руйнує економіку України, яка значною мірою залежить від експорту продовольства. Саме зернові та олійні нині є основним джерелом валютних надходжень України, якщо не враховувати фінансову допомогу міжнародних організацій. 

Ну і третій момент – саме ризики глобальної продовольчої кризи через обвал експорту в України, змушує представників ООН та інших високопоставлених європейських чиновників йти на переговори з Росією. Зокрема, генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш уже заявив, що готовий обговорити питання експорту українського зерна та відновлення Чорноморської зернової ініціативи з президентом України Володимиром Зеленським, президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом та міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим. Раніше німецьке видання Bild повідомило про таємний лист Гуттереша до Лаврова, у якому той начебто пропонує відновити зернову угоду в обмін на зняття частини санкцій. Зокрема, підключення одного з російських банків до й SWIFT, а також допомогу у поверненні заморожених російських активів.