Мова "язика"
Як нам зламати підліткову субкультуру, в якій досі вважається за необхідне говорити мовою ворога?
Я не часто користуюся громадським транспортом, але достатньо, щоб помітити одну річ.
Суми — місто, де статистика показує 86% населення як етнічних українців.
Проте у 1990-х більшість (ну десь 80%) говорило в маршрутках: "Здєлайтє астановачку".
І це при тому, що в 300-тисячних Сумах у 1950-х проживало менше ніж 60 тисяч жителів. І усі понаєхавшиє — 1-2 покоління як від сохи.
Уже у 2000-х десь 60/40 було.
Але з перевагою на “здєлайтє”.
Причому це “здєлайтє астановачку” було з таким сироватським акцентом, що вуха різало.
Після Майдану Гідності нарешті української мови в громадському транспорті стало більше.
На 2021 рік — десь приблизно 70/30 на користь української.
А вже зараз па-рускі говорять в маршрутках, можливо, лише 10-15%.
Читайте також: 28 арєстовічей
Але!
В категорії “малолєткі” — російською говорять більшість. Ну от щоб ви розуміли: в Сумах між собою на "жуткам рускам язикє" говорять більшість старшокласників.
В категорії “малолєткі” — російською говорять більшість. Ну от щоб ви розуміли: в Сумах між собою на "жуткам рускам язикє" говорять більшість старшокласників
Я чому пишу.
Тому що випадково почув, як купка дівчат підлітків, двоє з яких з мого двору і (точно!!!) з україномовних сімей (я ж знаю) — між собою щебечуть на "общєпанатнам".
Хоча мені їх щебіт, як каркання.
Мене захлеснуло, і я їх спитав:
- Скільки ще має загинути на фронті воїнів, щоб ви перестали соромитися мови своїх батьків?
Дівчата прискорилися — не відповівши.
Читайте також: Не стати Росією...
А я собі думаю: "Ну, добре, в 1990-х. Намагалися говорити "па рускі", щоб, бува, хто не подумав, що дівчина із села.
Але зараз?
Це при тому, що з батьками-бабусями точно говорять українською. А як тільки зберуться втрьох-вчотирьох — ламають язики й корчать з себе тургєнєвскіх "дєвушек"
І це при тому, що з батьками-бабусями точно говорять українською.
А як тільки зберуться втрьох-вчотирьох — ламають язики й корчать з себе тургєнєвскіх "дєвушек".
Я не знаю, як це відбувається і чому. Хто тут не допрацьовує: сім’я, школа чи все суспільство?
І як нам зламати оцю підліткову субкультуру, в якій досі вважається за необхідне говорити мовою ворога?
Про автора. Віктор Бобиренко, політолог
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе