На Півдні ворог уже розпочав робити інженерні споруди, турбуючись про свою безпеку. Колонка Сергія Згурця

Якщо ми подивимось на карту, то побачимо, що то вся лінія, яка йде безпосередньо від Благодатного, Снігурівки, Давидового Броду, Великої Олександрівки та Високопілля. Це лінія, яка забезпечує можливість впливати на російські війська, які розташовані по ній, безпосередньо їх посувати з нашої території. Якщо ми говоримо про Благодатне, то тут безпосередньо недалеко до Херсону по лінії через Киселівку, там до Киселівки десь 15 км. Це якраз з виходом на Антонівський міст, який є одним з двох мостів, що живлять оце російське угрупування. Воно перебуває на правому березі річки Дніпро. А друга лінія - це якраз траса від Снігурівки на Нову Каховку, де ворог уже розпочав робити інженерні споруди, турбуючись про свою безпеку. Якщо ми говоримо про контрнаступ, йдеться саме про цю ділянку фронту.


 

В Харкові ситуація залишається складною

Якщо ми згадаємо про інші ділянки фронту, то безпосередньо в Харкові ситуація залишається складною. Нам вдалось посунути ворога в бік державного кордону, була ситуація, де нам вдалось суттєво зменшити зону, де ворог тримав контроль. Проте зараз, якщо подивимось на Старий Салтів, то ми відкинули ворога на правий берег Сіверського Донця. Окупанти намагаються повернутись, де ми їх відкинули, знову пройшовши Сіверський Донець. Ця ділянка залишається складною і ситуація навколо Харкова може розвиватись за різними сценаріями з огляду на те, що російські війська отримають підтримку через кордон, де здійснюються удари по місту Харкову, що було впродовж декількох останніх днів.

В Ізюмі зберігається накопичення російських військ

Показово, що всі напрямки, де ворог намагався безпосередньо штурмувати, зокрема в Богородичне, Святогірське, Довгеньке - просування не відбулось. Тому що українські війська дали відсіч цим спробам просунутись безпосередньо до Слов’янська та Краматорська, хоча ворожі сили там зберігаються. Ці наступи будуть зберігатись певний час, поки ми не зможемо забезпечити якісне переозброєння українського війська і зможемо мінімізувати цю загрозу.

Сєверодонецьк - найбільш складна частина нашого фронту

Залужний сказав, що ситуація в Сєверодонецьку залишається складною, противник перекинув туди 7 батальйонно-тактичних груп. Гадаю, йдеться про перекидання не саме зараз, а впродовж кількох днів, де ворог намагався накопичити свою живу силу для здійснення штурмових атак.



Російські війська продовжували штурмові дії, сьогодні Міністерство оборони України сказало про те, що центр міста перейшов під контроль ворога. Противник масово використовує артилерію. Це один з компонентів, який дозволяє тіснити нашу оборону. За певними оцінками, на ділянці Сєверодонецьку ворог сконцентрував близько 900 артилерійських засобів - це дуже багато, це набагато більше, ніж те, що ми маємо сьогодні в українській армії. Це якраз дозволяє реалізувати цю стратегію протискання оборони безпосередньо в тому числі в Сєверодонецьку.

Також підтвердилась інформація, що російські війська підірвали один з мостів, який з’єднує Сєверодонецьк і Лисичанськ. Таких мостів раніше було 3, зараз залишився лише один. І саме по ньому залишається все логістичне забезпечення того угрупування, яке перебуває в Сєверодонецьку. Виникає питання, яким чином і навіщо були підірвані мости, тому що в перспективі це створює проблеми й для російських військ, але є підхід в тому, що ворог паралельно намагається здійснювати наступ за напрямком Устинівка, Тошківка, Оріхів, а це якраз населений пункт, який розташований за Сіверським Донцем, і таким чином ворог хоче вийти на Лисичанськ без необхідності штурмувати цю річку. Побачимо, як буде насправді, проте всі спроби рухатись безпосередньо у напрямку Тошківка та Устинівка були відбиті українськими військовими. Так що в принципі динаміка навколо Сєверодонецька є зрозумілою, але майбутнє залежить від засобів, сил та резервів. Відомо, що ЗСУ перекинули певну частину сил в цю ділянку, тож думаю, що це дозволить стримувати це переважання артилерії. Російські танки Т-62 вирішують лише завдання збільшення кількості бронетехніки в лавах російської армії. Тому російська техніка знімається з резервів. Також вже більшає інформації, що Білорусь нещодавно передала партію танків Т-72, БМП-1, паливозаправники для російської армії.

З тактичної точки зору - особливої цінності Сєверодонецьк не має

Проте це нам дозволяє перерізати певні комунікації, які турбують РФ, і мінімізувати спроможність Росії реалізувати цю політичну мету та вийти на межі Луганської області. З точки зору військового сенсу, є оптимальний варіант, коли можна перейти на вирішення питання знищення ворога безпосередньо з Лисичанська, використовуючи панівні висоти, які є у Лисичанську, фактично він більш пристосований до цього. Не виключаю, що так згодом і відбудеться при плановому виведенні деяких підрозділів, які сьогодні перебувають в Сєверодонецьку і мають проблеми виводу з точки зору виводу, якщо ми говоримо про те, що залишився лише один міст. Проте все вирішують сили, засоби та резерви. Якщо ми перекинули певну кількість особового складу, щоб утримувати цей напрямок, то, напевно, ми розраховуємо на те, що можемо, використовуючи й особовий склад, і нове озброєння, дійсно мінімізувати просування РФ по цих напрямках, які скеровані на Сєверодонецьк. А також мінімізувати рух ворога до траси Лисичанськ-Бахмут. А також мінімізувати просування з Ізюма до Слов’янська. Всі ці напрямки зараз тримаються нашими угрупуваннями. Гадаю, Генштаб якраз відповідальний за напрямки, та чітко усвідомлює значення цих трьох ділянок і наслідки з точки зору того, яким чином кожен день бойових дій матиме вплив на хід всієї операції в цілому.

В районі Оріхового та Тошківки ворогу, попри всі зусилля, не вдається посунути наші війська

Особливість Попасної в тому, що відбувається накопичення сил, підтягується артилерія в зону Попасної. А звідти можна обстрілювати й ділянку траси Лисичанськ-Бахмут і трасу Бахмут-Слов’янськ, тож Попасна має критичне значення для ходу дій в цій зоні.

Всі містечка - Нагірне, Берестове, Врубівка - це там, де нещодавно були бойові дії, і ми не допустили просування ворога.



Але ще два міста  - Оріхове й Тошківка - там також тривалі бойові дії, тому що там в нас гарні укріплені райони, і дуже довго, навіть з використанням авіаційних засобів враження, ворог не може вибити наші війська. Це якраз говорить про те, що інженерна робота була нами зроблена гарно. Поки що ми змушені тримати ці артилерійські удари, які завдає артилерія ворога, вона переважає кількісно. Це той виклик, який ми маємо витримати й знайти варіанти протидії цій загрозі.

 

Стежте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb