Ексклюзив

Найгірше було сказати хлопцям, що в нас вже нема нічого, – експолонена Кремля, медикиня Мамонова. Спецпроєкт "Україна: ціна свободи"

Тетяна Яворська
24 серпня, 2023 четвер
16:00

Еспресо поговорив з Мар'яною Мамоновою  – капітаном медичної служби ЗСУ про те, як їх в Маріуполі взяли у полон, як минала вагітність у тюремних мурах та чого чекати після перемоги

Зміст

Мар'яна Мамонова  – капітан медичної служби Збройних сил України з Рівненщини, начальниця медичної служби 501-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї бригади морської піхоти імені Михайла Білинського. З початку повномасштабного вторгнення служила в Маріуполі. Тоді разом з колегами та десятками цивільних перебувала у металургійному заводі імені Ілліча та рятувала життя воїнам. Пройшла декілька ротацій з часів АТО, пережила полон, найбільший страх у своєму житті, недосипання і недоїдання, а усю свою вагітність провела в стінах в'язниці, зокрема утримувалася в Оленівці. Попри жахливі випробування, народила здорову дівчинку Анну за декілька днів після звільнення. Зараз вона доглядає доньку та займається волонтерством в одній з львівських благодійних організацій. Крім того бере участь у заходах, спрямованих на підтримку звільнених полону і тих, які все ще там.

Мар'яна Мамонова Особистий архів Мар'яни Мамонової


Після закінчення медичного університету ви пішли вчитись у військовий медичний. Чому саме вирішили стати військовим медиком?

Коли я закінчила Тернопільський медуніверситет, постало питання про інтернатуру. А в 2015 році вже йшла війна на Сході. Це була актуальна тема як на той час, так і на теперішній. І був дефіцит кадрів саме військових лікарів. Вирішила спробувати вступити в Українську військову медичну академію, хоча це було доволі непросто. Але, знаєте, завжди потрібно спробувати. Я таки вступила і вирішила, що вже тут буду проходити інтернатуру і в подальшому працювати військовим лікарем. 

Військовим медиком бути складніше, ніж цивільним?

Військовий лікар – це доволі специфічна професія, вона відрізняється від діяльності цивільних лікарів. Різна специфіка. Діяльність військового лікаря відрізняється передусім тоді, коли ви перебуваєте на полі бою. Потрібно діяти швидко, реагувати швидко, вивозити з-під обстрілу також швидко. При тому, що ваша машина мчиться, часто під кулями, потрібно в той момент ще й надавати медичну допомогу.

Мар'яна Мамонова

Особистий архів Мар'яни Мамонової

Але я вам скажу, що життя хлопців, врятованих на війні, дорого вартують. І, напевне, нема таких сум чи коштів, якими можна було би замінити ці емоції. Ті емоції, які ви відчуваєте, коли розумієте, що врятували людині життя. Попри загрозу небезпеки, але ви це зробили.  Це реально круто.

"На війні шкодуєш, що не можеш уповільнити час, аби допомогти всім"

Що найважче вам було на війні?

Найважче – це втрачати. На війні час іде зовсім по-іншому і грає проти тебе. Коли ти розумієш, що не всіх можеш врятувати, не всіх можеш забрати, не всіх можеш вберегти. Що немає такого механізму, який дозволяв би тобі рухатися швидше, або міг би зупинити час. Чи сказати "не стріляйте, ми поїдемо заберемо поранених  і все буде "ок". На жаль, такого немає. 

Розкажіть про час, проведений на металургійному заводі. В який період почало бракувати харчів, медикаментів? Що було найстрашнішим особисто для вас?

Ви зараз про це згадали і в мене виступили мурашки на шкірі… На завод ми зайшли 1 березня. Перед тим були в Широкиному під Маріуполем і відступили в місто. Коли зайшли в місто, то ще працювали аптеки. Кожен міг щось собі взяти, принести, бо знали, що усе знадобиться. Коли було вже дуже багато поранених, то важких ми завозили у госпіталь. А середніх, таких, що можна було вже самим дивитися, госпіталь нам віддавав і ми за ними доглядали в бункері. 

Важко було дивитися за цими пораненнями, тому що в бункері немає вентиляції повітря, немає відповідних умов. Рани починали гнити, ми постійно кололи антибіотиками, робили перев'язки. Це все не зупинялося 24/7.

І найстрашнішим було те, що антибіотики закінчувалося, все закінчувалося. Сама думка про те, що ваші запаси ніхто не поповнить, гнітила. Важко було усвідомлювати, що евакуації цих хлопців не буде. Ніхто не приїде, не забере їх у кращі умови. Ніхто нічого кращого їм на даний момент дати не може. І все, що в них є – це ви і те, що є у вас. Але запаси медикаментів танули все більше, більше і більше. Як сніг на сонці. І ти розумієш, що настане той день, коли хтось із них прийде, а ти скажеш йому "вибачте, але в нас немає нічого". Оце було найстрашніше – сказати хлопцям, що в нас немає ні бинтів, ні антибіотиків, просто нічого. Цього я боялась.

Чи була хоч якась можливість, щоб вам підвезли найнеобхідніші медикаменти?

Нам ніхто нічого не підвозив. Тобто все, що в нас було в бункері – це те, що ми встигли з собою забрати з позицій і те, що ми змогли взяти з міста, з аптек. Госпіталь також два чи три рази переїжджав і кожного разу вони намагалися все з собою забрати. Якусь частину все одно залишали, бо їхати потрібно було вкрай швидко. І в них також запаси сходили нанівець. 

Хлопців спочатку санавіація забирала на Дніпро. Але потім один вертоліт підбили і на тому вся евакуація чи поставка бодай якихось ліків закінчилися. Потрібно було розраховувати тільки на те, що в нас є. З самого початку, ще ділилися з госпіталем, бо розуміли, що їм буде потрібно. А пізніше вже залишали собі. Потім госпіталь більшу частину поранених віддавав нам – легких, середніх, тих, чий стан уже був стабілізований і їм просто треба було робити перев'язки. Медзаклад також не був ґумовий, а кількість поранень щодня збільшувалася і збільшувалася. Тому ми забирали легших поранених на себе.

Мар'яна Мамонова

Особистий архів Мар'яни Мамонової

Скількох військових доводилося лікувати водночас?

За день приходили більше 60-ти поранених, ми їх кожного дня оглядали. Вставали з 8-9 ранку і весь день оглядали їх до 23 ночі.

"Просила своїх розстріляти, але не дозволити, щоб мене взяли в полон"

Вірили, що виберетеся звідти?

Вірили. Тому що було бажання вижити і перемогти. Те, що ми можемо там залишитись – навіть такого не розглядали. Надіялись, що якісь бригади нам нададуть допомогу. А в те, що потрапимо до полону чи залишимось одні, ніколи не уявляли.

Можете розповісти про полон? Як поводились з вами, чи зважали на те, що ви жінка, тим більше вагітна?

Про полон ми нічого не знали. Я ніколи не розглядала власну здачу у полон і здачу свого підрозділу, який був у мене в підпорядкуванні, як начальника медичної служби. Для мене такий факт – це було з розділу фантастики і найбільший страх мого життя. Коли ще на ротації їздила, чи вже як почалась повномасштабна війна, я завжди повторювала, що найбільше, чого боюсь – це потрапити у полон. Як почалась повномасштабна війна, я своїм хлопцям говорила: будете бачити, що мене загрібають у полон – розстріляйте. Повірте, зробите для мене краще, ніж мене б забрали. На той час ми вже знали про жорстоке відношення кадирівців, росіян та інших до жінок з Маріуполя, а ще більше до жінок-військових. Мені здається, ви мене розумієте. Коли у таких умовах приходять і кажуть "здавайся в полон" ви скажете, "та ви що, застрелюсь".

А як саме вас взяли в полон?

Нам сказали, що потрібно виїхати на одну з бойових позицій і посилити її. Один з підрозділів ніс великі втрати, великі санітарні безповоротні втрати, людей мало, оборонятись не було чим. Тому нам сказали виїхати на одну з позицій забирати поранених. Це була 2 година ночі. Проїхавши 20 хвилин, машина зупинилась, хоч по дорозі нас обстрілювали і фосфор кидали – ну все, як на війні. Після цього ми почули російську мову. Там не було дивно, бо багато воїнів розмовляли російською. Але в якийсь момент відкривається тент автомобіля, на нас націлюють автомати і світять прожектором в очі. Сказали, щоб ми повільно піднялись і підняти руки догори. Ми зрозуміли в чому справа – військові були з білими пов'язками, а саме з такими маркуваннями російські військові – кадирівці, чеченці. Нас обшукали, забрали усі особисті речі, вишикували в одну лінію і сказали, що ми є військовополоненими Російської Федерації та "Донецької народної республіки". Тоді вже ми зрозуміли, бігти і йти нема куди, і з тих всіх хлопців, які є біля вас, ніхто не захистить, бо захищати нема чим.

У полоні над вами здійснювали психологічне насильство?

Кожного дня було. Нам казали, що ми нікому не потрібні, нас ніхто не забере. Я в це не вірила, знала, що є люди, які мене чекають і я їм потрібна.

Ви вже на той час були вагітні?

Якраз не так давно перед полоном дізналась, що вагітна. 

Якими були умови утримання, зважали на ваш стан? 

До мене ставились, як і до всіх, і умови утримання були однакові. Представник Червоного хреста якось один раз був і привіз туалетний папір та зібрав список жінок. Після чого зник у невідомому напрямку. А вже з початку серпня по вересень я була у донецькій лікарні, у 5-му пологовому відділенні. От вже там до мене гарно ставились, як до майбутньої мами. Дівчата і мами, які приходили, принесли дитячі речі, оскільки в мене нічого не було, волонтери принесли речі на перший період для мами і дитини. Я хотіла там це залишити, але вони сказали, що це саме мені принесли і просили таки взяти. Годували, як і всіх дівчат, які там були. Мене щоправда весь час охороняли конвоїри, які були зі мною в одній палаті, сама я не була. Я їх питала, "куди зможу втекти на 9 місяці вагітності і ще й в Донецьку", але вони не відходили. 

А до 8 місяця сиділа в тюрмі на однакових з усіма умовах. Привілеїв не було. Лише, можливо, трохи більше виводили гуляти на свіже повітря, через те, що я отримала сильні набряки. Приїхала лікарка з Донецька і сказала начальнику колонії, аби мені повністю не закривали камеру, а на ланцюжок. Це була єдина привілегія для мене.

"Не варто зв'язуватися з росіянами, їхньою мовою та культурою"

Ви хвилювалися, як ваша дитина розвивається? Адже під час вагітності потрібно багато аналізів і обстежень, а ви цього нічого не робили. Чи ви, як медик розуміли стан свого організму? 

Звичайно хвилювалась. Є різні ризики і захворювання. Тим більше, зважаючи, як відбувалась уся моя вагітність: в пік самої війни, з використанням усіх можливих видів зброї, а ще плюс стрес, недосипання, недоїдання, пережитий найбільший страх в житті, потрапляння в тюрму. Мені, як робили УЗД, то казали, що дуже маленька дитина. Я за це дуже переживала. І правильно ви підмітили, я не здавала аналізи, нічого. А лише приїхала в Україну і одразу народила. 

Але ж народилась здорова дівчинка…

25 числа їй буде 11 місяців. Звати Анна. Постійно говорить "мама", хоч в неї є ще й тато (сміється). Може тому, що проводить зі мною дуже багато часу. Вона добре почувається, її спостерігає педіатр.

Особистий архів Мар'яни Мамонової

Що вас тримало весь цей час і не давало втратити сили, занепасти духом?

Моя ще ненароджена дитина і бажання повернутись додому – місце, де вас люблять, чекають і де ви є вільна людина, а не військовополонений. Тримало бажання жити і народити у вільній і незалежній Україні. 

Поділіться, яким бачите майбутнє України після перемоги?

Після великих руйнувань приходить велике будівництво. Я впевнена, що моя дитина буде жити у великій гарній і квітучій країні, яка поборе агресора, що нам завдав багато страждань.

Особистий архів Мар'яни Мамонової

Що нам потрібно буде зробити після перемогу в першу чергу? А чого не варто робити і повторювати взагалі ніколи?

Не варто зв'язуватися з росіянами – це точно. І всього що їх стосується: мови, культури. Тому що люди віддали найцінніше, що мали – своє життя, для того, аби це все викорінити. Війна має багато проблем, а після війни буде ще більше. Тому нам просто треба набратися сили і терпіння, та бажання допомагати один одному, бо живучи в такій великій і сильній державі, тут не можуть бути слабкі люди. 

Довідково. Матеріал створено в межах спецпроєкту  "Ціна Свободи", який виходить на всіх платформах Еспресо і присвячений Дню Незалежності. В спецпроєкті ми аналізуємо різні аспекти шляху України, від проголошення Незалежності до сьогодення, роздивляємось майбутні перспективи та сценарії розвитку після перемоги, показуємо обличчя незалежної України та розповідаємо про ціну, яку доводиться платити нашій країні за свободу та незалежність.
Теги:
Читайте також:
Київ
+19°C
  • Київ
  • Львів
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • USD 40.54
    Купівля 40.54
    Продаж 41.08
  • EUR
    Купівля 43.52
    Продаж 44.37
  • Актуальне
  • Важливе
2024, субота
15 червня
13:17
чому Михайло убив свою дружину
У Вінниці військовий застрелив двох дівчат-стрімерок, після чого наклав на себе руки, - ЗМІ
13:14
Огляд
Артем Довбик, збірна України
Україна завершила підготовку до Євро-2024 і результат ЧЄ з легкої атлетики: головні новини українського спорту за тиждень
12:57
російський літак винищувач
Шведські винищувачі перехопили у небі російський літак
12:50
обстріл села Улакли
РФ обстріляла селище Улакли на Донеччині: 3 загиблих, 5 поранених
12:43
Військовий зі Швейцарії Джона Нейдхарт
Загрожує 3 роки в'язниці: у Берні заарештували швейцарця, який два роки воював за Україну
12:40
Український мирний саміт
Сьогодні у Швейцарії починається Глобальний саміт миру
12:35
Ексклюзив
Україна НАТО
Близько 20% українців готові відмовитися від членства в НАТО в обмін на припинення війни, - директор КМІС
12:25
Олаф Шольц
Шольц назвав несерйозними заяви Путіна про "мирні переговори"
12:19
Білі янголи
Під час евакуації на Авдіївському напрямку "Білі янголи" потрапили під удар ворожого БПЛА
12:17
електроенергія
На Харківщині через бойові дії немає світла у 40,8 тис. абонентів у 107 населених пунктах
12:10
ДТП на Кіровоградщині 15 червня
На Кіровоградщині вночі перекинулась автівка: є загиблий і п'ятеро поранених
12:05
OPINION
Андрій Кокотюха
Влада самоусувається від розв'язання проблем з електрикою
12:04
Протягом 14 червня через російські обстріли на Харківщині одна людина загинула, двоє постраждали
12:03
Саміт ЄС, Олаф Шольц
Шольц пояснив, чому Німеччина не погодила новий пакет санкцій проти РФ
11:42
Гендиректор МАГАТЕ Гроссі прибув на захоплену росіянами ЗАЕС
Гендиректор МАГАТЕ Гроссі не братиме участь у Саміті миру: причина
11:35
Петер Сійярто
Голова МЗС Угорщини Сійярто розповів, чому країна не ветувала початок переговорів України про вступ до ЄС
11:08
ЗСУ
Від початку доби відбулося 31 боєзіткнення: у Генштабі доповіли про ситуацію на фронті
11:08
Аналітика
Мустафа Найєм
Чому Олександр Кубраков та Мустафа Найєм потрапили у немилість до Офісу Президента
11:00
Ексклюзив
мобілізація, підкуп, ЗСУ
Економічне бронювання від мобілізації дає можливість уникати корупційних ризиків у ТЦК, - Комітет НААУ
10:42
Під час першого матчу Євро-2024 на стадіоні вивісили прапори Росії
10:37
щеплення від COVID
Під час пандемії COVID-19 Пентагон провів таємну кампанію протидії впливу Китаю на Філіппінах, - розслідування Reuters
10:34
Зеленський
Росія пускає близько 3500 КАБів на місяць по цивільній інфраструктурі, - Зеленський
10:10
OPINION
Віталій Портников
Умови наляканого Путіна
10:10
Трамп і Байден
"Вік - це лише число": Байден іронічно привітав Трампа з днем народження
10:04
Тайвань поглиблює зв'язки зі США для стримування агресії Китаю
10:03
OPINION
Валерій Чалий
Саміт миру: Відсутність Китаю не виглядає розумною
09:50
Оновлено
Окупанти з артилерії обстріляли Шосткинську громаду
Росіяни 14 червня вдарили по Сумщині, загинула людина
09:45
Військові сили США знищили кілька радарів та БПЛА хуситів у Червоному морі
09:25
Окупанти будують нові укріплення вздовж траси Маріуполь - Донецьк
Окупанти будують нові укріплення вздовж траси Маріуполь - Донецьк, - Андрющенко
09:15
Ексклюзив
Війна з Росією, ЗСУ
"Усі будуть залучені до національного спротиву": речник "Легіону Свободи" Денисов про мету виходу ЗСУ на державні кордони 91-го
09:13
Руслан Стефанчук
"Мир в обмін на людей - це рабство": Стефанчук про заяви Путіна щодо умов переговорів з РФ
08:44
Сиріл Рамафоса
Парламент ПАР переобрав президентом Сиріла Рамафосу
08:36
Огляд
5 книжок про те, як (не) треба дивитися на цей світ - огляд Ігоря Бондаря-Терещенка
08:30
Путін
Кремль намагається маніпулювати західними країнами: ISW проаналізував заяви Путіна
08:23
Бійка у парламенті Італії
В Італії через бійку в парламенті від роботи відсторонили 11 депутатів
08:08
Рятувальники ДСНС
На Київщині ліквідували пожежу, що виникла внаслідок атаки 12 червня
08:00
Анонс
Лука Модрич, збірна Хорватії
Євро-2024: розклад матчів 15 червня
08:00
OPINION
Олег Саакян
А чому б Росії не позбутися ядерної зброї?
07:46
Рада безпеки ООН
США звинуватили РФ у спробі використати Радбез ООН, щоб відвернути увагу світу від Саміту миру
07:23
втрати окупантів
Понад 1000 окупантів, 20 танків і 37 артсистем: втрати армії РФ за добу війни в Україні
Більше новин