Не зважаючи на вибори, США допомагатимуть Україні доти, поки ЗСУ воюють і перемагають, - дипломат Метью Брайза

Міністр оборони Російської Федерації, військовий злочинець, Шойгу здійснив кілька телефонних дзвінків у справі можливого використання Україною брудної ядерної зброї. Ніхто йому не повірив, але ми розуміємо з якою метою Шойгу дзвонив в основні столиці Євроатлантичної спільноти - для того щоби продемонструвати всю серйозність намірів РФ, можливо йдеться про застосування тактичної ядерної зброї.

Отож, це все ще раз підкреслює те, що росіяни вірять, що влада походить від страху. Я переконався в цьому, коли мав справу з багатьма росіянами під час різних переговорів протягом своєї дипломатичної кар’єри. Але вперше в моєму житті розмови про використання ядерної зброї не викликали особливого страху, їх не сприйняли серйозно, а отже вони виявились контрпродуктивними.

Говорячи про так звану брудну бомбу, я думаю, що зараз це спроба вселити страх в усіх нас, що може бути використана якась радіоактивна зброя.

Країни-члени НАТО, трансатлантична спільнота заявила, що Путін блефує щодо своєї готовності застосувати ядерну зброю. Ми пам’ятаємо, як він сказав: «Я не блефую», тож таки блефує, бо ви ніколи не скажете, що не блефуєте, коли це справді так. Шойгу просто намагається знайти інший спосіб налякати всіх, щоб ми натиснули на Україну, змушуючи її вести переговори та закінчувати війну, яку Росія вже програла.

Ми розуміємо, що відбулося засідання Ради Безпеки ООН в закритому режимі. Я не володію інформацією, про що конкретно вони там говорили, але в будь-якому разі, ми розуміємо, що Путін зазнає надзвичайно потужних ударів і не може виграти на полі бою з застосуванням конвенційної зброї. Відповідно, можливо, він буде готувати якийсь пекельний сценарій. Основна задача, щоби надійшла адекватна відповідь з боку Євроатлантичної спільноти.

Це справедлива аналогія, і багато американських аналітиків стверджують, що ми сьогодні ближче до ядерної війни через Росію в Україні, ніж будь-коли з часів кубинської кризи. Мої колишні колеги по роботі, друзі в Адміністрації Байдена, дуже серйозно розглядають цю загрозу, в пошуках належної відповіді з боку НАТО та США. І це важливо. Ми впевнені, що стримування є важливим фактором, оскільки ми маємо дати адекватну військову відповідь, на випадок, якщо Путін, не дай Боже, вирішить  застосувати ядерну зброю. Припускаю, що відповіддю буде інтенсивна конвенційна атака, яка перш за все буде направлена на російські військові сили, які відповідальні за таке нечуване вторгнення. Ми можемо побачити дуже серйозну атаку США і НАТО по російських угрупуваннях в Україні. У Вашингтоні розуміють,  якщо будь-яка країна, в даному випадку Росія, переступить поріг, який ніхто не переступав з того часу, як США застосували ядерну зброю в Хіросімі та Нагасакі в 1945 році, тож,

якщо будь-яка країна наважиться на це і не зазнає нечуваного покарання, то така країна неодмінно застосує ядерну зброю знову, а її приклад підхоплять інші країни, які володіють таким озброєнням.

Тож реакція буде потужною. Мене заспокоюють раціональність і спокій, з якими це питання обговорюється у Вашингтоні.

Наскільки ми розуміємо, Путін хоче залишити за собою окуповані території України і після того починати великий торг. І радше вього подібний сценарій може початись реалізовуватись навесні наступного року, тому що перед тим Путін хоче вчинити величезний геноцидальний акт проти українського населення. Свого часу більшовики організували в Україні Голодомор, зараз Путін може намагатись організувати “Холодомор”. Вони просто знищують нашу енергетичну структуру.

Очевидно, що план Путіна постійно змінюється. Спочатку його план полягав у тому, щоб змінити владу в Києві, блискавично, з малими втратами захопити місто, а потім включити Україну до складу Росії. Усі його висловлювання про те, що розширення НАТО становить загрозу для Росії, були лише для того, щоб заплутати нас і послабити нашу рішучість чинити опір і допомагати Україні. Цей план провалився, ми це знаємо, завдяки дивовижній боротьбі українського народу, а також через відсутність у росіян належної підготовки чи їхні неправильні плани. Зрештою, Путін почав бомбардувати українські війська та міста артилерією великої дальності, тоді США передали Україні HIMARS, артилерійські далекобійні системи, які могли знищувати російські установки. Тож тоді і він змінив свій план. Зараз у нього немає іншої тактики. Він не може перемогти на полі бою, тому все, на що він здатен - це лякати нас загрозою ядерного нападу та знищенням України,

завдаючи якомога більше болю у сподіванні, що врешті решт  український народ здасться і скаже “ми замерзаємо, з нас досить, давайте окуповуйте нас”. Цього ніколи не буде.

Якщо говорити про повітряне бомбардування, наприклад, про руйнування міст і спроби знищити волю нації, будь то напади Німеччини на Великобританію чи атаки росіян на місто Грозний, то подібні удари по мирному населенню лише зміцнюють рішучість громадян давати відсіч, і це саме те, що ми спостерігаємо в Україні. Я молюся за своїх друзів, братів, сестер в Україні кожного дня. Ця зима буде дуже важкою, і все ж вона не буде аж такою жахливою, а ви, українці, будете боротися тільки сильніше та завзятіше. Тож чи вдасться Путін до чергового геноцидного акту -  Голодомору чи Холодомору? Я так не думаю, адже він завжди раціоналізовував свої цілі. Його мета — відновити відчуття величі Росії, відновити Новоросію, тобто включити українські землі до складу Росії. Якщо ж він уб’є всіх людей в Україні, то не буде сенсу повертати ці землі до Росії. Якщо він спробує зруйнувати весь світ ядерною атакою, він назавжди увійде в історію, якщо якась історія взагалі залишиться, як божевільна людина, яка намагалася покінчити з усім світом. Це в його плани не входить. Я не психіатр, як і ви, але, здається, він весь час поводиться раціонально і не є божевільним, хоча в цьому бажанні відновити Новоросію є певна світоглядна складова.

Але тут ключове питання буде в готовності президента Джозефа Байдена увійти у світову історію, подібно до того, як увійшов президент Вудро Вільсон, який озвучив 14 пунктів і весь світ пристав на подібні вимоги. І зараз ми бачимо переломний момент в історії світу і питання, наскільки буде готовий президент Джозеф Байден зараз жорстко і чітко виступити, тому що ми були здивовані, коли прочитали лист від американських сенаторів, від якого вони потім відхрещувалися. Але все одно ми розуміємо, що Америка зараз переживає парламентські вибори, до них залишилось не так багато часу і з’являються багато доволі дивних заяв з боку американських політиків.

Байден надзвичайно сильно підтримує Україну і його підтримка не зміниться і надалі. $40 млрд військової допомоги Україні наразі допомогли українським солдатам настільки фантастично та успішно воювати на полі бою. Джо Байден вірить у те, за що воює Україна. Нагадаємо, що за президентства Обами, тодішній віце-президент Байден мав провідну роль у формулюванні відповіді США на попереднє вторгнення Росії в Україну. Питання в тому, що станеться після проміжних виборів? Пітер Маккарті вирішив вести політичну боротьбу з президентом Байденом у Демократичній партії на всіх можливих фронтах, включаючи економіку, є й звинувачення демократів у тому, що вони не хочуть боротися зі злочинністю і т.д. Він також закидає адміністрації Байдена, що вона витрачає занадто багато грошей на Україну і недостатньо на американський народ. Це дешевий політичний трюк, і Маккарті це добре знає, але майбутні вибори є певним викликом. Так само є деякі демократи, це не Ненсі Пелосі, не топові демократи, а крайні ліві, які сформулювали листа, про який ви згадуєте, фактично ще в червні, тобто до того, як Україні вдалося успішно здійснити свої контрнаступи під Харковом та Херсоном. Важливо, що як тільки цей лист був оприлюднений, його засудило керівництво Демократичної партії та відкликало.

Зараз усі американські політики схиляються до того, щоб продовжувати надавати потужну підтримку Україні. Хоча не слід думати, що підтримка триватиме вічно. Вона буде справді відчутною до того часу, поки Україна продовжуватиме досягати успіхів на полі бою.

І це підтверджується тим, що Україна використовує всю цю допомогу, аби наблизити свою перемогу. Колись прийде час і для переговорів. Україна не готова до подібного моменту, адже наразі відвойовує власні території. У березні, коли Україна була готова до переговорів, Путін не хотів припиняти захоплення  українських територій, і, зрештою, програв. А тепер вже він хоче вести переговори. Тут насправді важлива не політика США, а перемога Збройних Сил України та всього українського суспільства, всіх його волонтерів, які у мільйони різних способів роблять свій внесок у цю війну. Запевняю вас, що підтримка США триватиме.

Так, але з другого боку ми розуміємо, що Путін не дарма піднімає ставки до небес, погрожуючи термоядерною катастрофою. Одна з цілей - це американська суспільна думка, і ми розуміємо, що ситуація в США після виборів може дещо змінитися.

Цілком погоджуюсь. Путін хоче вести переговори зараз лише для того, щоб призупинити бойові дії, адже він програє. Але потім він підготується, дочекається, коли світовий інтерес до України впаде і знову продовжить війну. Я думаю, що це його мета, йому не потрібні справжні переговори, які могли б вирішити конфлікт, він просто хоче призупинити битву, яку програє, бо йому потрібен час, щоб перегрупуватися. 

Повертаючись до вашого запитання, я думаю, що буде передано більше систем HIMARS, і адміністрація Байдена вже про це заявила. І як ми вже говорили раніше, HIMARSи змусили Росію змінити свою тактику і зменшити артилерійські удари по позиціях українських військових і містах. Зараз вони на це більше не здатні. Вони використовують безпілотники та ракети, такі як С-300, які були перепрофільовані для ударів по наземних цілях, тому що у Росії закінчуються високоточні ракети, і через санкції вона не може виготовити нові.

Що зараз дійсно важливо, так це те, що США збираються найближчим часом передати Україні системи протиповітряної оборони, зокрема йдеться про цілу нову серію ракетних комплексів, які допоможуть збивати російські ракети та безпілотники в небі. До речі, Україна це дуже вправно робить, адже ви знищуєте близько половини російських ракет, які були спрямовані на українські цілі, на цивільні цілі, російські атаки є військовим злочином, і могли завдати величезної шкоди. Ми повинні доносити до американської громадськості всю цю жорстокість Путіна, щоб його постійно показували по телебаченню у США. Це сприятиме посиленню подальшої підтримки обох політичних партій – демократів, республіканців, а також і незалежних виборців США. Навіть якщо політики думають, що вони можуть покращити свій рейтинг, нападаючи на Байдена через надто велику допомогу Україні, я не думаю, що така точка зору має шанси на життя, доки Україна продовжує успішно діяти на полі бою, і поки Путін продовжує втілювати свої жорстокі наміри, які є військовими злочинами. Що буде після проміжних виборів у листопаді? Ніхто не знає, що республіканцям вдасться відвоювати – одну палату нашого Конгресу, дві палати чи зрештою жодної. Якщо республіканці очолять, або палату представників, або сенат, вони, ймовірно, спробують заробити політичні бали зараз, і з нетерпінням очікуватимуть президентських виборів 2024 року - наступної великої події в політичному календарі США, намагаючись ослабити Байдена, стверджуючи, що він надто дбає про Україну й українське цивільне населення, а не про населення США. Байден мовчати не стане, а результат цієї політичної боротьби залежатиме від американського народу та від того, наскільки вони самі продовжуватимуть підтримувати народ України.

Як в теперішній ситуації може повести себе Пекін? Ми розуміємо, що Сі Цзіньпін змінив палац влади у Китаї. Це означає не просто те, що він вирішив побути до кінця свого життя новим китайським лідером, можливо він і не перетвориться в Мао Цзедуна, це неважливо. Ми розуміємо, що він зламав певний комплекс рівноваг, який встановлювався ще Ден Сяопіном. Світова спільнота звісно відреагує на це, зокрема йдеться про економіку і просто стрімке падіння юаню. В даному випадку найбільше мене цікавить, як Пекін зараз і оновлений на посаді Сі Цзіньпін поведеться в ситуації Російсько-Української війни, чи нарешті Китай скаже своє чітке слово, чи він буде і надалі заплющувати очі на путінські злочини?

Із зустрічі в Узбекистані, яка відбулась кілька тижнів тому, стало зрозуміло, що ані Сі Цзіньпін, ані Моді не збираються надавати підтримку Росії у її війні з Україною. Вони фактично ясно дали зрозуміти, що не схвалюють того, що робить Росія. І якби Путін застосував ядерну зброю, ви б побачили конкретний спротив Китаю. Між Росією та Китаєм у Центральній Азії зростає напруга. Китай не втрутився та не допоміг Росії зі східно-західним транзитом в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях», а решта країн світу вирішили не використовувати транзит і маршрути через Росію. Китай не втручався і не порушував санкцій накладених на Росію. Він не наклав санкцій, але й не порушував їх. Натомість Китай спрямовує більшу частину своєї торгівлі в Центральну Азію та через неї.

Сі Цзіньпін і справді порушив баланс у китайській політиці. Він консолідував владу, наблизившись до рівня Мао Цзедуна. Він також принизив свого попередника Ху Цзіньтао, випровадивши його з партійного з’їзду Китаю. Це була демонстрація великої політичної сили Сі Цзіньпіна. Росія йому не потрібна. Росія є молодшим партнером у будь-якому партнерстві з Китаєм. Незадовго до вторгнення Росії були розмови про партнерство без обмежень, але обмеження явно є. Найбільш очевидним є те, що Китай не порушує накладених на Росію санкцій.

Хотів уточнити про роль Ірану і формування нової вісі зла. Ми розуміємо, що Іран постачає Росії безпілотники, які вбивають наших цивільних громадян. Зараз Іран пообіцяв постачати Росії і балістичні ракети різної дальності. Відповідно, як, на вашу думку, може зіграти Іран в теперішній ситуації, тому що Путін, як не дивно, прагне не до згортання, не до локалізації війни, а навпаки, до інтернаціоналізації війни і конфлікту. І відповідно, ми розуміємо, що історія про Іран - це не лише про права людини, це про іранську ядерну програму, і наскільки я розумію, Путін сигналізує всьому світові, що так, в нас є певні секрети, якими ми можемо віддячитися режиму аятол.

Звертаючись до Ірану за безпілотниками та, можливо, балістичними ракетами, Путін оголює світові свій відчай. У нього закінчується власна зброя, і він змушений просити допомоги в країни, яка перебуває у міжнародній ізоляції. Він намагається інтернаціоналізувати конфлікт, але в даному випадку діє більше з тактичної необхідності та власного  стратегічного бачення. 

В Ірані багато власних проблем. Весь світ спостерігає за протестним рухом, який очолюють жінки та дівчата, і який дестабілізовує ситуацію по всій країні. Здається, джин вийшов із пляшки, і режиму дуже важко впоратись з протестами. Сьогодні я слухав репортаж, в якому йшлось, що подібно до того, як іранські експерти роз'яснюють Росії, як краще використовувати іранські безпілотники, російські співробітники служб безпеки зараз працюють в Ірані, намагаючись допомогти іранському уряду з придушенням протестів. 

Я думаю, що якщо Іран продовжить військову підтримку Росії, якщо він надасть Росії балістичні ракети, тоді ми побачимо не тільки значно жорсткіші санкції, повторно запроваджені США, але також і Європою. Крім того, ми побачимо як зміниться полеміка, яка триває у Вашингтоні з того часу, як Барак Обама не підтримав Зелену революцію в Ірані понад десять років тому. Тож гадаю, що Вашингтон підтримає протестувальників, надаючи їм активну допомогу з ймовірною метою дестабілізації Ірану. Отже, Іран таки має обмеження щодо того, наскільки далеко він може заходити в своїй позиції проти України, підтримуючи Росію.