Онлайн-насильство щодо журналісток у коментарях YouTube: дослідження

Texty.org.ua та ГО "Жінки в медіа" дослідили випадки онлайн-насильства щодо журналісток у коментарях YouTube. В основі аналізу - 285 тисяч коментарів під 2300 відео, де щонайменше одна жінка виступає в ролі ведучої або інтервʼюерки, на 15 каналах

Зміст

Дослідження опубліковано на Texty.org.ua.

Досліджувались коментарі під цьогорічними відео на 10 найпопулярніших україномовних новинних YouTube-каналах та YouTube-каналах медіа з білого списку. Канал Еспресо також ввійшов у дослідження.

Всі дописи опрацювали за допомогою ШІ — “згодували” їх GPT-4o з проханням позначити ті, де є принаймні один із десяти видів онлайн-насильства, які трапляються в коментарях. А саме:

сексизм;
мізогінія;
погрози смертю або фізичним насильством;
погрози зґвалтуванням чи іншим сексуальним насильством;
мова ворожнечі;
гендерна дезінформація;
доксинг (публікація чутливої особистої інформації, як-от домашня адреса);
секторинг / порнопомста (погроза опублікувати інтимні фото, відео тощо);
гендерно зумовлений тролінг;
дифамація.

9% зі всіх 285 тисяч проаналізованих коментарів містили щонайменше один вид гендерно зумовленого онлайн-насильства.

Відсоток агресивних коментарів під відео різних каналів

Згідно з дослідженням, найбільше негативу залишають під матеріалами на тему корупції, мобілізації чи нелегального виїзду за кордон. Серед “рекордсменів” за кількістю агресивних коментарів, наприклад, відео BIHUS Info з аналізом діяльності Остапа Стахіва, відео Телебачення Торонто про культурних діячів, що виїхали за кордон, або репортаж із ТЦК від hromadske.

Усереднений рівень цькування рідко коли перевищував 20% усіх коментарів, тримаючись на позначці до 10%.

Мізогінія, або жінконенависництво, — ненависть, зневага, упередженість, огида до жінок.
Дифамація — публічні заяви з метою завдати шкоди репутації журналістки.
Доксинг — публікація (або погроза опублікувати) особистої інформації з метою тиску або залякування.
Секторинг / порнопомста — погроза опублікувати інтимні фото, відео тощо.

Автори дослідження зауважують, що деякі проблеми щодо агресивних коментарів є актуальними не тільки для жінок-журналісток, а й для чоловіків, проте в дослідженні зосередилися саме на журналістках, які й раніше становили більшість у медіагалузі, а після початку повномасштабного вторгнення ця частка з обʼєктивних причин зросла. На кінець 2023 року 77% журналістів становили жінки.

Гендерно зумовлене онлайн-насильство проти журналісток не є суто локальним українським явищем. За результатами глобального дослідження насильства в інтернеті проти жінок-журналісток, проведеного ЮНЕСКО в 15 країнах світу наприкінці 2022 року, 73% респонденток відповіли, що стикалися з онлайн-насильством під час своєї роботи. Онлайн-атаки вплинули на професійну репутацію чи роботу кожної десятої медійниці. Кожна п’ята сказала, що зазнала нападу чи жорстокого поводження офлайн у зв’язку із систематичним переслідуванням в інтернеті.

В Україні ситуація схожа: серед опитаних ГО “Жінки в медіа” медійниць 14% тих, які зазнавали онлайн-насильства, повідомили, що загрози для них із цифрового простору перейшли у фізичний вимір. А отже, хоч образливі коментарі під відео можуть не видаватись аж такими загрозливими, вони є ще одним кроком до легітимації та “розвіртуалізації” насильства".

Більше про руйнівний вплив онлайн-насильства на медіа можна прочитати в дослідженні Міжнародного центру для журналістів (ICFJ) за підтримки ЮНЕСКО. Настанови з моніторингу онлайн-насильства щодо журналісток від ОБСЄ українською мовою доступні за посиланням.

2025, четвер

23 січня