Чому у Грузії знову протести. Еспресо пояснює

З цього тексту ви дізнаєтесь:

• Чому грузини знову протестують
• Що не так із законом про іноагентів
• На що впливатиме "російський" закон
• Чому в таких проєвропейських грузинів такий проросійський уряд

Причина протестів

Партія "Грузинська мрія" при владі вже протягом 12 років. Вона постійно демонструє ознаки авторитаризму, такі як корупція, обмеження свободи ЗМІ, втручання в судову систему, ухвалення репресивних законів і обмеження громадянських прав.

У березні 2023 року уряд пробував прийняти закон про "іноземних агентів", однак це спровокувало масові протести громадян і призвело до відкликання урядом пропозиції.

Проте нещодавно "Грузинська мрія", змінивши термін "іноземний агент" на термін "представники інтересів іноземної держави", прийняла закон попри проєвропейські настрої суспільства. 

Акція протесту проти законопроєкту про "іноземних агентів" у Тбілісі, Грузія, 15 квітня 2024 року. Фото: REUTERS/Irakli Gedenidze

Цей закон призведе до переслідування і знищення опозиції, адже він передбачає, що некомерційні організації та ЗМІ, які отримують 20% або більше свого фінансування з-за кордону, повинні зареєструватися як "представники інтересів іноземної держави".

Багато грузинів переконані, що їхній уряд виконує забаганки Росії, адже цей закон повністю скопійованих з російського законодавства й обмежує права та свободи громадянського суспільства, тому і виходять на протести, щоб висловити свою позицію.

Тим паче 3 квітня російське законодавство про "іноземних агентів" було запроваджено ще у двох країнах — Словаччині та Киргизстані, де відчувається прихильність урядів до РФ.

На кого і на що впливатиме закон

Запропонований закон надає уряду право доступу до особистої інформації членів організації, включаючи електронну пошту, листування з персонального комп’ютера та телефонні записи.
Подібно до радянських часів, це дозволяє уряду ініціювати розслідування будь-якої судової справи на основі анонімного прослуховування. Самі грузини вважають цей закон повністю списаним з російського законодавства і б’ють на сполох, адже не хочуть перетворитись на рабів без права голосу, як це вже відбулось у Росії.

 

Фото: Маріам Югелі на протесті з плакатом: «Або ми раби, або грузини – ми не раби!» Фото надане автором.

Маріам Югелі на протесті з плакатом: «Або ми раби, або грузини – ми не раби!» Фото надане автором.

26-річна Маріам – одна з багатьох, хто вийшов на протест, розказує для Еспресо: 

«Ми бачимо Росію, бачимо людей, яких арештовують просто за аркуш паперу. Ми не раби. Ми не хочемо мати нічого спільного з Росією. Ми будемо боротись за нашу свободу, навіть якщо це вимагатиме великої ціни».

Запропонований закон вимагає від будь-якої особи, групи чи ЗМІ, що працюють у Грузії та отримують іноземне фінансування, зареєструватися як «провідник інтересів іноземної держави».

Виконавча директорка Міжнародного товариства чесних виборів і демократії (ISFED) - Ніно Долідзе пояснює читачам Еспресо:

«У грузинському контексті це майже всі організації громадянського суспільства, критичні медіа. Будь-яка організація, яка підпадає під дію цього закону, зобов’язана зареєструватися як «організація, що захищає інтереси іноземної держави» в Агентстві державного реєстру Міністерства юстиції та щорічно подавати фінансові декларації. Нереєстрація або неподання фінансової декларації у встановлений термін тягне за собою штраф у розмірі 25000 ларі.»

Застосування цих законодавчих змін у Грузії вплине також на спільноту ЛГБТК. Буквально минулого тижня грузинський уряд оголосив, що внесе законопроєкт про кримінальну відповідальність за сприяння одностатевим стосункам, подібно до жорстких російських правил «пропаганди ЛГБТК».

Запропоновані зміни  загрожують підірвати фундаментальні принципи свободи та рівності для всіх громадян, створюючи таким чином ризик для демократії в Грузії. І це відбувається тоді, коли Грузія очікує початку переговорів з Європейським Союзом щодо своєї інтеграції. Проросійський уряд прагне віддалити Грузію від західних союзників і зробити частиною РФ.

 

Прем'єр-міністр Грузії — Іраклій Кобахідзе. Фото: საქართველოს პარლამენტი/Facebook

Позиція влади

Прем'єр-міністр Іраклій Кобахідзе заявив, що запропонований закон необхідний для забезпечення «фінансової прозорості одержувачів грантів». За словами глави мінфіну Грузії Лаші Хуцішвілі, законопроєкт передбачає лише публікацію фінансової звітності та не передбачає жодних обмежень.

Але опозиційні партії та незалежні журналісти вважають, що законопроєкт є спробою придушити опозицію в Грузії та саботувати шанси країни на вступ до ЄС. Вони заявили, що це відображає подібне законодавство, введене президентом Росії Володимиром Путіним у своїй країні.

«Грузія не піддасться рерадянізації!» - написала прозахідна президентка Саломе Зурабішвілі на X.

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі. Фото: EPA/UPG

Уряд Грузії, своєю чергою, відкидає будь-яке порівняння з російським законодавством.

"Я згоден з тим, що в Грузії не повинні прийматися російські закони", - заявив лідер партії "Грузинська мрія" Мамука Мдінарадзе під час парламентських дебатів у понеділок. Невдовзі після цього опозиційний депутат Алеко Елісашвілі вдарив його кулаком по обличчю під час виступу, адже «не зміг надалі терпіти очевидної брехні про російський закон». 

Маріам також розказує, що влада маніпулює словами протестувальників:

«Ми вигукували гасла протесту, після чого представник влади вийшов і звинуватив нас у приналежності до Росії й заявив, що ми «продались за 10 рублів». Вони називають нас російськими агентами та провокаторами».

Чому у проєвропейських грузинів така проросійська влада

Фото: Опитування Міжнародного республіканського інституту. Питання: "Підтримує чи виступає проти Грузія щодо приєднання до ЄС?"

  У квітні 2023 року загальнонаціональне опитування Міжнародного республіканського інституту показало, що понад 84% грузинів поділяють прагнення приєднатися до Європейського Союзу. Однак державою вже другий термін підряд керує проросійська партія Грузинська мрія, що належить місцевому олігарху Бідзіні Іванішвілі.  

Нодар Харшіладзе, політичний аналітик, один із засновників Грузинського центру стратегічного аналізу GSAC (Georgian Strategic Analysis Center). Фото взяте з соціальних мереж.

  Нодар Харшіладзе пояснює для читачів Еспресо:

«Спершу партія "Грузинська мрія" діяла досить розумно та в інтересах суспільства, зокрема, виступала за відновлення територіальної цілісності, впровадження західних цінностей, а також входження до складу ЄС і НАТО, також було оголошено про боротьбу з безробіттям та підвищення добробуту населення Грузії. Однак поступово від проєвропейської, або ж нейтральної вона стала проросійською через величезний рівень корупції».

На виборах 2020  Грузинська мрія знову перемогла, набравши 48,22 % голосів, однак це відбулося зокрема через відсутність сильної опозиції. Люди не мали альтернативи, адже опозиційні партії часто змінюють назви та погляди, а політики в них залишаються ті ж.

Фото: Виконавча директорка Міжнародного товариства чесних виборів і демократії (ISFED) - Ніно Долідзе. Фото: Linkedin

Ніно Долідзе говорить:

«Після вторгнення Росії в Україну багато чого змінилося. Грузинський уряд не так підтримував Україну, як хотів би бачити грузинський народ. Крім того, ми були змушені вимагати подачі заявки на членство в ЄС, слідом за Україною та Молдовою».

Наразі протестувальники діють без керівництва депутатів з опозиції. Їхня головна мета – відкликати антидемократичний та антиєвропейський закон, а не змінити владу.

Протестувальники на проспекті Шота Руставелі у Тбілісі з плакатом: «Ми як ріка, яку не зупинити, і ми боремось за нашу країну». Відео надане автором.

Реакція Заходу

Грузія отримала статус кандидата в Європейський союз у грудні 2023 року, хоча Брюссель видавав попередження щодо загрози відходу від демократичних принципів та порушень прав людини в країні.

Європейський Союз розкритикував рішення керівної партії Грузії знову запровадити суперечливий закон про іноземних агентів, натхненний Росією, попередивши, що «забезпечення свободи ЗМІ» має вирішальне значення для процесу вступу до ЄС.

«Ухвалення в Грузії закону про так званих іноземних агентів може стати перешкодою для вступу країни до Євросоюзу» - заявила представниця канцлера Німеччини Крістіане Гоффман.

«ЄС шкодує, що його [закон] знову розглядають, попри сильну громадську та міжнародну реакцію в березні 2023 року», — додається в заяві ЄС. 

Ухвалення закону також засудив Держдепартамент США. 

Ситуація зараз

Протестувальники вимагають від уряду Грузії відкликати запропонований "російський закон". Тисячі людей виходять на мирні демонстрації вже декілька днів. Представників медіа арештовують на рівні з іншими протестувальниками.

Эхо Кавказа зазначає, що від дій спецназу постраждали журналісти онлайн-видань "Публіка", "Табула" та "Апрілі". МВС Грузії заявило, що застосували спеціальні засоби — так званий перцевий спрей  "для запобігання фізичному протистоянню". 16 квітня були випадки вже були випадки побиття нацгвардійцями протестувальників.

Експерти не дають ніяких прогнозів, але суспільство готове боротись, про що свідчать настрої грузинів. 
"Якщо ти не на протесті – ти зрадник! Ми повинні вийти всі", - розказують пересічні люди. "Ні російському закону", — кричить натовп біля парламенту. Багато хто розмахує прапорами ЄС і Грузії.

Ніно Долідзе про мету протестувальників: "Вимога у людей одна – скасувати цей закон. Минулого року ми цього досягли. Сьогодні ж партія "Грузинська мрія" більш цілеспрямована. Ми не знаємо, яким буде остаточне рішення, але грузинський народ чекає не чогось іншого, як скасування антиєвропейського закону.