Після хвилі обурення "нахабством" українців, які оголосили ембарго на польські товари, почався підрахунок прибутків і збитків

Еспресо наводить переклад статті Мирослава Чеха на Wyborcza.pl.

Прем’єр Туск критикує трампістського керівника Палати представників та щось, що роблять наші фермери. Polexit має не одне ім’я – ПіС вивів Польщу за межі ЄС не тільки в питаннях верховенства права, але й спільного економічного простору, ігнорував компетенції ЄС в питаннях угод з країнами-кандидатами, порушував угоди СОТ. Разом із блокуванням кордону це поставило Польщу поза межами правового порядку ЄС. Нинішній уряд підтримав цей процес, поглиблюючи беззаконня. Та чи варто затягувати зашморг на шиї українців, які воюють, якщо внесок фермерів у польську економіку становить 2,2% ВВП, а польський бізнес продає українцям товарів на 11,7 мільярда євро?

Російські атаки на Одесу: 800 безпілотників і 180 ракет

У п’ятницю, 15 березня, дві ракети знову вдарили по Одесі. Загинула 21 людина, зокрема колишній віце-мер міста, офіцери, фельдшер і двоє рятувальників, які кинулися на допомогу іншим постраждалим. 73 мешканці були поранені. Двома тижнями раніше безпілотник зруйнував сходову клітку в житловому будинку в Одесі – 12 людей загинули (5 дітей), 8 людей отримали поранення (зокрема, вагітна жінка).

Фото: Reuters

Щоразу в місті оголошували національну жалобу, а по всій країні прокочувалася хвиля обурення і бажання помститися за невинні жертви. В інтернеті з'явилося відео трагедії 2 березня, коли собака-рятувальник почав пронизливо вити, знайшовши труп немовляти. Алегорія на те, що навіть тварини не залишаються байдужими до звірства росіян.

Світ облетіли кадри візиту прем'єр-міністра Греції Кіріакоса Міцотакіса до Одеси (6 березня) у супроводі президента Зеленського. За кілька сотень метрів від них впала ракета, в результаті чого загинули п'ятеро людей. Сигнал повітряної тривоги не встиг попередити про напад, оскільки росіяни обстрілювали місто з сусіднього Криму, використовуючи балістичні ракети. Їх дуже важко виявити і збити.

Фото: Reuters

Українське командування повідомило, що з липня 2023 року по кінець лютого росіяни атакували Одесу та Одеську область 800 безпілотниками та 180 ракетами. Так інтенсивно обстрілювали лише Київ, хоча останнім часом атаки на столицю стали менш інтенсивними завдяки ефективності її протиповітряної оборони. Чорноморський порт також має ефективну оборону, але йому бракує систем Patriot – єдиних, які можуть впоратися з балістичними та гіперзвуковими ракетами.
Опис перебігу та наслідків російських атак на Одесу є важливим контекстом для розуміння майбутньої пропозиції для врегулювання, яку уряд Дональда Туска зробить протестуючим фермерам (ймовірно, у другій половині тижня) за допомогою Європейського парламенту, Європейської комісії, Франції та Німеччини.  Завдяки цьому може з'явитися шанс розблокувати кордон з Україною, хоча за нинішніх соціально-політичних умов це видається непевним. І для державної політики важливо відновити керованість в одному з ключових питань для місця Польщі в ЄС і його новій системі безпеки, що формується.

Український цукор, м'ясо птиці, яйця. Європейський Союз не на боці польських фермерів

В останній день січня Європейська Комісія схвалила проєкт постанови про продовження безмитної торгівлі з Україною та Молдовою до червня 2025 року із застереженням, що квоти на імпорт українського цукру, м'яса птиці та яєць до ЄС будуть обмежені відповідно до так званого референтного періоду 2022-23 років. Тобто з періоду війни, а не із попередніх років, як того хотіли деякі країни, зокрема і Польща. 7 березня пропозицію ЄК схвалив комітет Європарламенту з питань зовнішньої торгівлі – "за" проголосували євродепутати від нинішньої урядової коаліції (Марек Бєлка від "Лівиці" і Данута Губнер від "Громадянської платформи"), а представники "Права і справедливості" – "проти".

Фото: reuters

У цей момент до справи підключився прем'єр-міністр Туск. Перед вильотом до Бухареста на засідання Європейської народної партії (7 березня) він оголосив, що поговорить з лідерами ЄС про необхідність внесення змін до регламенту і повернення до довоєнних правил. "Ми хочемо допомогти Україні, але ми повинні захистити польський ринок і польських фермерів", – підкреслив він. 

Того ж дня Сейм проголосував за проєкт постанови, поданий президіумом, "про введення санкцій на імпорт до ЄС російських і білоруських харчових продуктів та сільськогосподарської продукції". Назва документу та розділ про санкції стали наслідком розслідування журналістів київської "Української правди", які зафільмували імпорт агропродовольчих товарів з Білорусі та Росії до Польщі і ЄС. Без жодних обмежень, ембарго чи перекриття кордонів. Українські журналісти були затримані поліцією, допитані Службою безпеки, а частина записів була знищена. Справа викликала резонанс в Україні, нею зацікавилося посольство США в Києві, а міжнародні журналістські асоціації висловили протест. Кажуть, що Туск був розлючений, бо нічого не знав про імпорт з Білорусі та Росії.

Парламентську резолюцію підтримали майже всі депутати, оскільки ніхто (за винятком двох представників Конфедерації) не хотів бути звинуваченим у прихильності до Путіна. Водночас Сейм заявив, що положення Зеленої угоди потребують "негайного перегляду". Він також закликав Раду ЄС та Європарламент внести зміни до регламенту ЄК "з метою захисту чутливих секторів сільськогосподарського ринку ЄС від надмірного імпорту з України".

Депутати також закликали ЄК невідкладно працювати над тим, щоб "якнайшвидше повернутися до застосування виключно правил Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у торговельних відносинах з Україною". Іншими словами, для депутатів війна в Україні фактично закінчилася, оскільки зникли умови, за яких ЄС запровадив "автономні торговельні заходи" для України та Молдови. 

У Бухаресті прем'єр-міністр домігся свого, оскільки на вимогу ЄНП депутати європарламентарі наприкінці тижня відправили проєкт постанови ЄК назад до комітету з міжнародної торгівлі з метою включення більшої кількості продуктів (зокрема, зернових) до списків товарів, на які поширюються імпортні квоти. Під час Веймарського саміту Туск обговорив польські пропозиції з Емманюелем Макроном та Олафом Шольцом, закликавши їх включити до так званого референтного періоду роки до російської агресії. Кажуть, що Макрон погодився, Шольц пообіцяв подумати, а фінал відбудеться на Європейській Раді 21 – 22 березня.

Польські фермери здобули мільярди, але польський шантаж не вдався

За день до зустрічі глав урядів та держав ЄС сільськогосподарська "Солідарність" оголосила про новий "загальний страйк" з блокуванням центрів міст, автомагістралей та транспортних вузлів. Вимоги залишаються незмінними: запровадження повного ембарго на імпорт сільськогосподарських та харчових товарів з України, відмова від "Зеленої угоди" та виплата "компенсації за збитки, яких зазнали польські фермери". На карту поставлена сума у 15 мільярдів євро (70 мільярдів злотих), оскільки саме такою сумою у профспілці оцінили збитки, завдані напливом товарів з України.

Фото: Getty Images

Задля розуміння, про які кошти йдеться. Минулого року сільське господарство згенерувало 2,2% ВВП Польщі, або 12,8 млрд євро. Під час свого візиту до Варшави (23 лютого) президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що цього року польські фермери отримають 22 мільярди євро з бюджету ЄС. Таким чином, фермери та сільгоспвиробники отримають дохід на 9,2 млрд євро вищий, ніж реальна вартість їхньої продукції для ринку. Крім того, прем'єр-міністр вже пообіцяв фермерам 1,5 млрд євро субсидій з Національного фонду реконструкції.

Все ще замало, бо сільськогосподарська "Солідарність" привласнила 15 мільярдів євро з фонду "компенсації за війну". І це зрозуміло, адже лінія фронту торговельної війни з Україною проходить на кордоні з цією країною, який вже пів року заблокований, щоб відбити натиск “забрудненого” українського зерна, “смердючого” цукру, “зіпсованої” малини та меду.

На 28 березня у Варшаві заплановані польсько-українські міжурядові консультації за участю глав урядів, результатом яких має стати підписання двосторонньої угоди про торгівлю агропродовольчими товарами – з квотами на імпорт та експорт для обох країн. Польсько-українська міжурядова комісія з питань економічного співробітництва (Львів, 11 березня) вже обговорювала це питання, ще одне засідання відбулося 17 березня у Варшаві. 

До переговорів з українцями польська сторона підійшла вважаючи, що інша сторона притиснута до стіни, а Польща має всі козирі на руках. Тому навіть прем'єр-міністр Туск погрожував ввести ембарго на всю сільськогосподарську продукцію з України, в чому його підтримали фермери, Польська селянська партія, Агроунія, Право і справедливість та Конфедерація. Навіть транзит, який заступник міністра Міхал Колодзейчак та сільськогосподарські організації закликали заблокувати, був використаний як засіб тиску на українців.

Шантаж не вдався, бо це був ідіотизм навіть не з української точки зору, а з огляду на економічні інтереси Польщі, її членство в ЄС та елементарні вимоги державної безпеки. Прем'єр-міністр, схоже, вчасно усвідомив проблему, оскільки на зустрічі з представниками фермерів (9 березня) він говорив про необхідність усунення кількох урядовців, які його підвели.

Акція фермерів на литовському кордоні "нагадує гібридну дію"

На оголошення польського ембарго прем'єр-міністр Денис Шмигаль відповів, що Україна запровадить власну заборону на імпорт товарів з Польщі. Після хвилі обурення "нахабством" українців почався підрахунок прибутків і збитків, тож невдовзі стало очевидно, що Польща втратить від ембарго набагато більше, ніж Україна. Минулого року позитивне сальдо польської торгівлі з Україною досягло 7,4 млрд євро (польський експорт склав 11,7 млрд євро, а імпорт – лише 4,3 млрд євро), а цього року воно може бути ще вищим, оскільки ембарго на українське зерно все ще діє, а це – основний експортний продукт України.

Фото: Getty Images

Виявилося також, що значна частина молочної продукції (30% сирів) йде в Україну, хоча молочники спочатку також кричали про необхідність повного ембарго на продукцію з України. До них дійшло, що це абсолютна дурість, коли вони зрозуміли, що українці справді можуть заборонити імпорт з Польщі.

Спроби використати транзит як засіб тиску також не мали успіху. Заступник міністра Колодзейчак заявив, що українці використовують транзит до Литви, щоб обійти польські заборони, оскільки після прибуття на місце зерно перепаковується і відправляється назад до Польщі. Політики Конфедерації з Любліна та місцеві фермери оголосили про блокаду польсько-литовського кордону з 1 по 7 березня.

Приголомшена прем'єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте заявила, що ні про яку "зернову карусель" в її країні не може бути й мови, і що дії польських фермерів нагадують "зусилля Кремля зіштовхнути двох найбільших друзів України". А міністр закордонних справ Габріеліус Ландсбергіс додав, що їхні дії асоціюються з "певними гібридними операціями, які використовує російська пропаганда".

Протести на польсько-литовському кордоні відбулися, хоча фермери лише "спостерігали" за роботою прикордонників і митників, які перевіряли комерційні вантажі. Результат? Представник "селян-спостерігачів" заявив, що із Литви до Польщі потрапляють борошно і пшеничні висівки, виготовлені з українського зерна, що є "легальним". Натомість з Латвії заїжджає зерно російське, хоча це останні поставки, оскільки ця країна ввела ембарго на його імпорт у лютому.

Перераховувати неправду, фейки та демагогічні прийоми, які використовуються у торговельній війні з Україною, можна нескінченно. На щастя, бойовий пил потроху осідає, даючи змогу визначити, що насправді має значення і хто в яку гру грає, намагаючись замилити очі громадськості загрозою з боку України. 

За польське зерно не заплатили не українці, а росіяни

Фундаментальною проблемою для польського сільського господарства є не "неконтрольований наплив українського зерна", оскільки існує ембарго на його імпорт. Проблемою є надлишок непроданого польського зерна, кількість якого міністр сільського господарства Чеслав Сєкєрскі наприкінці червня (напередодні жнив) оцінив у 4,5 мільйона тонн. Великі сільськогосподарські виробники, а також великі та середні фермери не продають сировину, оскільки ціна на неї низька і продовжує падати через демпінгову політику Росії. Тому міністр закликає ЄС викупити цей товар за "вигідними цінами" у розмірі – 1-1, 2 тис. злотих за тонну (сьогодні ціна коливається між 750 і 600 злотими), що означає витрати в розмірі 4,5 мільярда злотих. А також вивозити сировину за межі Польщі, бо вдома з нею немає що робити, окрім як спалювати як "зелене паливо".

Чеслав Сєкєрскі,  міністр сільського господарства Польщі. Фото: Getty Images

Чи погодиться ЄС на таке рішення? До засідання Ради Європи відповідь залишається відкритою, оскільки переговори тривають. На тому етапі ми дізнаємося про наслідки зусиль Туска щодо продовження так званого референтного періоду в торгівлі з Україною та продовження квот на імпорт українських зернових й інших сільськогосподарських продуктів зі списку, запропонованого урядом. Рішення для Польщі буде прийнято, оскільки Франція, Німеччина та ЄНП занадто зацікавлені у зміцненні польської демократії і спробують відправити Туска додому з успіхом. Будуть також внесені зміни до Зеленого курсу – прем'єр-міністр вже оголосив, що не буде обов'язкового виведення із користування 4% посівних площ в індивідуальних господарствах.

А зараз про політику. Від початку свого правління Туск незмінно заявляє про свою підтримку України, закликаючи лідерів інших країн мобілізуватися на підтримку українців, які борються. Він робить це пристрасно, щиро і в інтересах Польщі. Але він занадто досвідчений політик, щоб не розуміти, як його заяви підривають зусилля, спрямовані на те, щоб змусити ЄС ухвалити рішення, які зменшують підтримку України та шанси на відродження її економіки. 

Та суть польсько-українських переговорів щодо лімітів та квот у торгівлі агропродовольчими товарами полягає не у визначенні їх розміру, оскільки в цьому питанні учасники переговорів, ймовірно, зійдуться посередині. Тим паче, що в роботі міжурядової комісії братимуть участь представники зацікавлених галузей, що полегшить пошук компромісних рішень.

Справжнім викликом для уряду стане імплементація результатів і досягнення остаточної домовленості, яка має завершитися розблокуванням кордону. Шанси на це невеликі – зараз передвиборчий період, жорстку позицію займають "Право і справедливість", Конфедерація та фермерські організації, які все ще закликають до повного ембарго. І це ще не кінець, адже навіть якщо блокада припиниться зараз, чи не повернеться вона восени, коли почнеться продаж зерна цьогорічного врожаю? Коли вони будуть на рівні минулорічних, проблема надлишку сировини і цін на неї повториться. І тоді для фермерів та профспілкових діячів і політиків, які стоять за ними, найпростішим інструментом тиску залишиться блокування кордону з Україною і скиглення про те, що "в усьому винне українське зерно".
Це суто польський винахід: блокування кордону держави, на яку напала Росія, як фінансово-політичний perpetuum mobile (вічний двигун).

Polexit. Уряд Туска охоче прийняв справу "ПіС" у спадок

Прем'єр-міністра слід підтримати в його зусиллях, оскільки він намагається відновити елементарне керування державою. І, крім того, він залишився фактично сам на полі бою, оскільки ПіС вустами віце-прем'єра Владислава Косіняка-Камиша говорить про "українську невдячність за допомогу, яку надала Польща".

Polexit має не одне ім'я. ПіС вивів Польщу за межі ЄС не лише в питаннях верховенства права, але й спільного економічного та митного простору. Він проігнорував виключну компетенцію ЄК у питаннях законодавства та укладання угод з країнами-кандидатами. Польща порушила угоди СОТ, законодавство ЄС, Угоду про асоціацію з Україною. Продовження такого стану разом із блокуванням кордону, поставило Польщу поза правовим порядком Союзу. Вона також перестала бути надійною державою, якій можна довіряти і сподіватися, що підписані угоди будуть дотримані.

Теперішня влада охоче прийняла спадщину своїх попередників, поглиблюючи пов'язане з цим беззаконня, і спочатку прагнула до того, щоб українці самі погодилися з таким станом речей. Тобто, що вони самі повинні вийти з угоди про асоціацію з ЄС, накинувши зашморг на шию мрії про приєднання до Європи. Щобільше, налаштована антиукраїнськи Польща, яка блокує кордони з Україною і відмовляє їй у можливості приєднатися до спільноти, сама стає абсолютно антиєвропейською. Це відбувається за планами партії "Право і справедливість" та “Конфедерації”, і всупереч усьому, з чим нинішня коаліція йшла на вибори, отримавши величезний мандат довіри від польського народу.

Виглядає на те, що Туск усвідомив цю проблему і зрозумів, що запровадження ембарго та продовження блокади кордону повертає українців до стану, в якому вони перебували до підписання Угоди про асоціацію у 2014 році (після Майдану та початку війни з Росією), роблячи Польщу головним фактором, що гальмує інтеграцію їхньої країни в омріяну Європу. І саме тому певні питання потребують конкретизації.

На спільній прес-конференції з Урсулою фон дер Ляєн прем'єр-міністр навів приклад шляху Польщі до ЄС, коли Брюссель встановив 10-річні перехідні періоди для певних видів сільськогосподарської продукції. З обов'язку літописця зазначу, що перехідні періоди були результатом не лише побоювань країн "старого" Союзу перед потужністю і дешевизною польського сільського господарства, а й так само опору польських селянських і правих партій відкриттю ринку сільськогосподарських земель у Польщі для іноземців. Після довгих баталій ( старші люди пам'ятають, як їх шантажували аргументом, що "жоден клаптик польської землі не може потрапити до рук німців"), нарешті було вирішено про 17-річний перехідний період, хоча про вільну торгівлю сільськогосподарською землею в Польщі все ще важко говорити, оскільки її продаж (не тільки іноземцям) підпорядкований багатьом умовам.

По-перше, переговори про вступ України до ЄС ще не розпочалися, хоча Європейська Комісія вже розробила рекомендації для них і надіслала їх урядам країн-членів у надії на їхнє схвалення. У першій половині 2025 року Польща головуватиме в Союзі, і питання вступу України та Молдови має стати одним із пріоритетів польського головування. Чи запропонує Польща програму у сфері сільського господарства і якою вона буде? Це найважливіші питання всього головування і польської зовнішньої політики.

По-друге, до визначення умов вступу Україна "має дожити", як відповів Папі Франциску архиєпископ Святослав Шевчук, Глава Української Греко-Католицької Церкви, коли той на початку повномасштабної агресії подвоїв та потроїв зусилля, спрямовані на "примирення між росіянами та українцями".

Українці покидають польські порти

Настав час повернутися до Одеси та війни. Росіяни атакують місто і весь регіон, тому що вони є ключовими елементами "зернового коридору" – найважливішого транспортного маршруту, яким українці експортують свою продукцію, передовсім зерно. Коридор пролягає з українських портів (Одеса, Чорноморськ і Південний) морем через територіальні води Румунії, Болгарії та Туреччини. Його відгалуженнями є сухопутний шлях з України до румунського порту Констанца та водний шлях через Дунай. Коридор прикривають літаки згаданих країн та британська авіація. Адже саме з командуванням британської армії Генеральний штаб Збройних сил України розробив план прориву коридору в середині минулого року.

Фото: Reuters

Коридор був необхідний для виживання України після того, як 17 липня 2023 року Москва зірвала тристоронню зернову угоду (Україна – Туреччина – Росія). Путін хотів поставити Україну на коліна, але не досяг своєї мети. Українці заплатили за свій успіх величезними втратами: сотні цивільних працівників чорноморських і дунайських портів були вбиті під час атак. Загинули також багато військовослужбовців, які брали участь в операціях зі знищення російської військової інфраструктури (аеродромів, радарів і командних пунктів ППО). Жертвами стали і сотні трактористів, фермерів та працівників сільськогосподарських підприємств, які загинули від російських авіаударів.

Кілька днів тому Міністерство інфраструктури України оголосило, що коридор почав працювати цілодобово, що збільшило його пропускну спроможність на 20%. Експорт морським шляхом вже досягнув обсягів, які передували повномасштабній російській агресії: українці експортували 30 мільйонів тонн зерна з минулорічного врожаю, а кількість суден, що вийшли з портів, перевищила тисячу. Своєю чергою, державна компанія, яка обслуговує судна на Дунаї, оголосила, що готує контейнерне сполучення з німецьким Регенсбургом, позаяк досі для цього використовувалися Констанца, Гданськ і Гдиня. А оскільки блокада польсько-українського кордону радикально скоротила контейнерні перевезення в Україну через польські порти, то українці також тестують повернення до контейнерних перевезень в Одесу та з Одеси. З чого можна зробити висновок, що для українських підприємців Польща, як основна транзитна країна для їхнього контейнерного імпорту, стала завершеним розділом. Попри очевидні втрати для польської економіки, економічне співробітництво та участь Польщі у відбудові України.

Фермери немов із Сенкевича. "Як Калі забрати чужих корів..."

Протестуючих фермерів такі факти не зворушують, оскільки вони продовжують скаржитися на "дірявий кордон", через який тисячі тонн українського зерна нібито проникають під пильним оком польських прикордонних і митних служб. Ніхто цього не бачив і не довів, але кажуть, що це правда. 

Буває так, що абсурдність якоїсь заяви дає змогу прояснити суть проблеми. Саме такою є думка Вацлава Грина з інтерв'ю TOK FM (1 березня) з аргументами про необхідність ембарго на українську сільгосппродукцію та про допомогу, яку українці мають надати польським фермерам для вивезення  надлишків зерна.
Грин – це великий сільськогосподарський підприємець з-під Замостя (ферма площею 900 га), лідер "Обманутого села" та один із організаторів сільськогосподарських протестів "проти неконтрольованого напливу українського зерна". Тих зі зламу 2022 – 23 років і тих, які розпочалися 9 лютого. Під час передвиборчої кампанії перед парламентськими виборами Грин приймав у себе на фермі Дональда Туска, а тепер із ним зустрічається керівництво міністерства агрополітики (24 лютого) і прем'єр під час наради щодо умов припинення протестів (29 лютого). Одним словом, "наш фермер" для демократичної більшості в парламенті і тієї частини суспільства, яка її підтримує.

В інтерв'ю лідер "Обманутого села" підтвердив, що уряд розглядає можливість повного закриття кордонів для імпорту з України. На зауваження, що Україна закриє кордон для польських товарів, він відповів, що цього не станеться, оскільки "українці дуже прагматичні. Вони імпортують [польські товари] не тому, що ми їм подобаємося", а тому, що "у нас хороші товари і за помірною ціною".

Народна мудрість, яка називається: "Якщо хтось забирає корову у Калі – це поганий вчинок. Добре – це, коли Калі забирає чужу корову", – як герой "В пустелі і на волі" Генрика Сенкевича.

Щобільше, продовжив Грин, українська сторона повинна прагнути до того, щоб настрої в Польщі були "дружніми до України". А запровадження ембарго на імпорт польської сільськогосподарської продукції ці настрої зіпсує. Натомість їх може покращити "допомога українців" в експорті надлишків польського зерна через їхні чорноморські порти. Україна вже експортувала дві третини свого врожаю, тому вона повинна підтримати своїх сусідів, оскільки Польща поки що експортувала лише третину своєї продукції. "Це вони повинні допомагати нам, а не ми їм у нинішній ситуації", – підсумував він.

Для Грина я маю пропозицію, щоб разом із закликом до українців допомогти польським фермерам, він звернувся до польського уряду з вимогою надіслати щонайменше дві бригади польської армії для захисту українського коридору та експорту польського зерна. Бо тільки так український прагматизм зустрінеться з польським прагматизмом не на блокаді спільного кордону, а на полі бою з російським агресором.

Щоб скріпити це братерство, я пропоную, щоб Грин очолив делегацію фермерів для контролю за процесом експорту і оселився в Одесі, Ізмаїлі, Білгороді-Дністровському або в Чорноморську. Раніше Білгород називався Акерманом, і саме під враженням від подорожі навколишніми степами Адам Міцкевич написав один зі своїх шедеврів – сонет "Акерманські степи". Тож, це буде прагматично, романтично і дуже патріотично.

Туск критикує республіканця від Трампа за те, що роблять наші фермери

Після п'ятничної трагедії в Одесі Дональд Туск звернувся до спікера Палати представників США Майка Джонсона, який заблокував надання допомоги Україні: "Подивіться на Одесу. Скільки ще аргументів вам потрібно, щоб прийняти рішення?" Під час нещодавнього візиту до США він висловився ще більш прямолінійно: "Це не якась політична сутичка, що має значення лише для американської політичної сцени. Нездатність пана Джонсона прийняти позитивне рішення коштуватиме тисячі життів. Він бере на себе особисту відповідальність за це". 

У мене прохання до прем'єра. Настав час звернутися із такими ж гнівними словами до груп, які блокують кордон з Україною, і до тих, хто їх підтримує: "Погляньте на Одесу. Чим довше ви блокуєте кордон з Україною, тим більше Путін думає, що вбивство українців врешті-решт дасть результат. Він зруйнує їхній "коридор життя" і поставить їх на коліна. Пам'ятайте, що наступною на черзі для російської агресії є Польща".

Можливо, якась частина із них протверезіє.