Куди має рухатися Майдан

Можна багато говорити про те, що треба було дотиснути владу силою. Але так говорять радикали, які дуже вже змахують на сексотів. Дотиснути владу, можна було лише одним – громадянською війною. На щастя, цього не сталося.

Цей Майдан уже добився трьох речей. По-перше, в свідомості мільйонів людей розпочався злам – люди почали вірити в те, що вони можуть перемагати. При цьому, владі не вдалося перетворити Євромайдан і Майдан за Януковича в такі собі клуби футбольних фанатів, більше того, Янукович не зміг мобілізувати свій електорат. Це не значить, що мільйони людей на південному-сході стали співчувати опозиції. Південь і схід поки застиг в очікуванні – люди не зрозуміли в принципі, що відбулося.

По-друге, лідери опозиції нарешті почали говорити між собою. До Майдану, між ними, насправді, діалогу не було. В перспективі це відкриває теоретичні можливості для висунення єдиного кандидата в першому турі.

І, по-третє, Майдан допоміг Януковичу отримати кредит від Росії без підписання кабальних умов. Майдан змусив Путіна зіграти набагато тонкіше, ніж він звик грати з українцями. Головний плюс від цього – у нас є один рік на перегрупування сил, з тим, щоб ми не йшли в ЄврАзЕС.

Зараз головне питання, як красиво вийти з Майдана. Він не може стояти вічно без маргіналізації і радикалізації. При чому другий варіант, більш вірогідний. Влада теж не може без сили розігнати людей. У Януковича зрозуміли, що розгін призведе до того, що наступного тижня прийде вдвічі більше людей. АП регулярно робить соціологічні заміри і розуміє, що протестні настрої збільшуються, більше того, вони починають охоплювати і південний-схід країни.

Отже, в теорії є два цивілізовані шляхи виходу з кризи. Перший – влада переформатовує уряд, і звідти в обов'язковому порядку йде Захарченко. Окрім того, оголошуються вибори в Києві і влада обіцяє провести їх чесно. Якщо буде прийнято за основу такий варіант – від влади кандидатом в мери стає Віктор Пилипишин, а від опозиції Петро Порошенко. При цьому, Порошенкові буде гарантовано, що він, в разі перемоги, буде призначений главою міської адміністрації.

Другий варіант – в парламенті знаходиться 226 голосів для початку процесу повернення старої Конституції зразка 2004 року. Теоретично, такі голоси можна буде знайти, якщо за це проголують комуністи або частина регіоналів. Ну а вже на наступній сесії, цей проект буде благополучно похований – в залі просто не набереться 300 голосів необхідних для зміни Конституції. Утім, символічний крок буде зроблено і всім буде зрозуміло, що Янукович у бідь-яку хвилину може втратити більшість. Але це занадто тонка гра, і поки Янукович не готовий про це навіть говорити. А без вказівки з Банкової, комуністи не посміють голосувати за такі рішення.

І нарешті останній, найгірший варіант. Влада не буде розганяти Майдан, але почне масовану атаку на активістів. Опозиція буде змушена тримати людей в центрі столиці. Паралельно потрібно буде щодня відбиватися від «нападів» на тисячі людей. В Україні є 50 тисяч працівників СБУ. Кожен із них може отримати завдання взяти в розробку одного опозиціонера на тиждень, з тим, щоб зробити йому проблеми з навчанням, роботою, помешканням, кредитами і т.д. Простіше кажучи терор почнеться з підлості проти тисяч конкретних людей. До чого це призведе? Ми знову повернемося до відправної точки – ми знову станемо за крок від громадянської війни.

Який із трьох варіантів вибере Янукович? Поки що він схиляється до третього. Тим більше, що європейців він не слухає, вважаючи, що це він переграв Путіна, а не Путін переграв ЄС і США. Янукович досі не може усвідомити, що він для Путіна всього лише пішак, який при потребі можна і скинути. Тим більше, що в парламенті саме Путін контролює половину фракції регіоналів. Просто поки що Путіну просто не вигідно скидувати Януковича з престолу.