Удари по нафтобазі в Енгельсі, несподівані заяви Трампа, останній "Рамштайн" за каденції Байдена. Колонка Сергія Згурця

Удар по нафтобазі в Енгельсі 

Сьогодні вночі Сили оборони України вразили базу зберігання нафтопродуктів, комбінат "Кристал", що в Енгельсі Саратовської області Російської Федерації. Було низка повідомлень, є низка гарних відео, повідомлення про понад пів сотні вибухів у зоні цієї стратегічної бази. У районі нафтобази зараз ще триває велика пожежа, яка поширюється на інші нафтосховища. 

Генштаб Збройних Сил України підтвердив, що це завдання було виконане підрозділами Головного управління розвідки і Силами безпілотних систем Збройних Сил України. І відомо, що ця нафтобаза забезпечувала паливом військовий аеродром "Енгельс-2" і що ця база є тією, де базуються стратегічні бомбардувальники, які атакують цілі в Україні. Це бомбардувальники Ту-95 і Ту-160. Відстань від цього аеродрому до найближчої території, підконтрольної Україні, - це десь 700 кілометрів. Та ж, звісно, що цю роботу виконали наші далекобійні дрони. 

І нафтобаза "Кристал", чим вона цікава, - що там дійсно зберігалося паливо до цих бомбардувальників Ту-95, але Ту-95 використовують паливо не унікальне. А от паливо для Ту-160 дійсно унікальне, воно виготовлялося спеціально для цього стратегічного бомбардувальника. Так що у разі, якщо вигорить сховище з цим паливом, то використовувати Ту-160 буде противнику надзвичайно складно. Хоча, чесно кажучи, противник Ту-160 використовує набагато менше, ніж Ту-95, але в будь-якому разі оці системні регулярні удари по базі "Енгельс-2", а перші удари були ще 2022 року, говорять про те, що цей об'єкт є важливий, і такі системні удари по цьому летовищу обмежують можливості противника використовувати, зокрема, ті Ту-95, з яких ворог запускає крилаті ракети Х-101. 

Зустріч у форматі "Рамштайн" 

Проте зараз найбільше стратегічне значення для нас мають не стільки оці російські бомбардувальники, як перспектива взаємодії з нашими стратегічними партнерами, зокрема зі Сполученими Штатами і європейськими країнами, що входять до Північноатлантичного альянсу. І завтра якраз відбудеться 25-те засідання контактної групи з оборони України на авіабазі "Рамштайн".

Ця зустріч, до речі, мала відбутися ще 12 жовтня минулого року за участі президента Джо Байдена. Тоді Україна планувала презентувати свій План перемоги, який передбачав і обговорення гарантій для України через запрошення до Альянсу і також розміщення на території України неядерного арсеналу стримування. Тобто розміщення певного переліку ракет, які б загрожували Російській Федерації у разі поновлення бойових дій. 

Але тоді це не відбулося, і зараз поточна зустріч у "Рамштайні" - 25-та, ювілейна, вона буде скерована так само на стратегічне питання, але дещо в іншому напрямку. Насамперед йдеться про те, що будуть обговорені речі, які стосуються і далі системної підтримки України, передачі озброєнь, техніки і боєприпасів. 

Це йдеться про те, що зараз буде використано Україною для підготовки резервів, для використання на полі бою. І також це буде зустріч, на якій представники країн, які входять до формату "Рамштайн", будуть обговорювати за низкою напрямків - таких напрямків вісім, від бронетехніки, авіації, інформаційної безпеки, морської безпеки, безпілотних систем. Це якраз вісім коаліцій, які мають обговорити перспективи руху і створення системи забезпечення цими системами України до 2027 року. Це, власне, стратегічне планування в рамках формату "Рамштайн". 

Але також варто згадати, що це може бути в такому форматі остання зустріч, тому що далі ми розуміємо, що всі ці координаційні зусилля далі перебере на себе окреме командування НАТО. Яке було створене якраз для того, аби забезпечувати координацію допомоги Україні і забезпечення підготовки українських військових. І це рішення було ухвалене якраз на минулому саміті Альянсу, і оця нова натівська структура зараз буде на себе перебирати основні повноваження по координації закордонної допомоги. 

Якщо формат "Рамштайн" певним чином був добровільним, координацію здійснювала насамперед американська сторона, то зараз цей центр тяжіння переміщується до Північноатлантичного альянсу. І там, зокрема, є політичне зобов'язання, яке було так само ухвалене на саміті Альянсу, що допомога Україні має становити з боку країн Альянсу не менше 40 мільярдів євро на рік. Це політичне зобов'язання зараз розподіляється на всіх учасників Північноатлантичного договору. 

У будь-якому разі також, як на мене, буде зберігатися певним чином і формат "Рамштайн". Яким чином буде забезпечена взаємодія, ми побачимо, але в будь-якому разі ця зустріч є важливою. Так само Сполучені Штати оголосять, як ми очікуємо, пакет військової допомоги на ті обсяги, які стосуються допомоги Україні: понад 1 мільярд доларів. І це якраз буде те, що повністю має забезпечити використання тих коштів, які були передбачені фінансовою допомогою Сполучених Штатів до України. Хоча певний залишок там залишиться, і його долю буде вже, напевно, вирішувати нова адміністрація президента Сполучених Штатів. 

Пресконференція Трампа

А сам новообраний президент Сполучених Штатів учора провів пресконференцію, яка спровокувала низку різних заяв, очікувань і трактувань з боку експертів. Зокрема, ми знаємо, що президент Дональд Трамп на своїй пресконференції згадав про намір Сполучених Штатів взяти під контроль Гренландію, Панамський канал. При цьому не виключив, що це може бути зроблено військовим шляхом. 

Також Трамп сказав про те, що доведеться використовувати економічну силу з приводу взаємодії з Канадою. І це якраз спровокувало низку оцінок з боку експертів і різні сценарії, що саме може бути за цими словами Трампа.

Продовжуючи тему неочікуваних заяв Трампа, які стосуються і Панамського каналу, і Канади, і Данії. Формально це виглядає як висування певних територіальних претензій до цих країн, і таке враження, що світ починає набувати нової динаміки на тлі цих заяв. Олексій Їжак, аналітик Національного інституту стратегічних досліджень, а також співзасновник Консорціуму оборонної інформації, який об'єднує аналітичну структуру України, висловив свою думку щодо цих заяв Трампа.

"Поки що це виглядає таким політичним проєктом. Зараз важко сказати, хто саме за цим стоїть. Тут індикатори різні були, що Сполучені Штати змінюють роль взагалі бачення світової системи, те, що говорить про світовий порядок і всі ці речі. Але хто саме генерує такі ідеї про Гренландію, Канаду, Панамський канал? Тут тільки можна побачити загалом те, що це виглядає поверненням до Доктрини Монро. Наче Дональд Трамп хоче, як колись Сполучені Штати, відокремитись від світу і сказати, що те, що відбувається в Америках - у Північній, у Південній, у всіх частинах Американського континенту, - це справа Сполучених Штатів. Туди ніхто не має втручатись, а Сполучені Штати не повинні сильно цікавитись, що відбувається за межами. Ну, я нагадаю, що Гренландія - це частина Північної Америки, але під юрисдикцією Данії. Тут щось таке вимальовується, але хто за цим стоїть, важко сказати", - сказав він.

Аналітик зауважив, що нині існують лише гіпотези щодо того, що саме має на увазі Дональд Трамп, але для світової політики це недобре.

"Тільки зараз гіпотези, загалом це недобре для світової політики. Тому що на додаток до того, що Китай і Росія почали таку ревізію світового порядку, зараз виглядає так, що і Сполучені Штати готові це легітимізувати власними діями у цьому ж плані, такими різними територіальними змінами, встановленням зон впливу і, можливо, поділом світу за цими зонами впливу. Хоча я не виключаю, просто зараз дуже мало інформації, що є інший варіант. Можливо, та група, можна сказати, права частина Кремнієвої долини, політична частина, яка прийняла сторону Трампа і зараз є найбільш динамічною технополітичною силою, вони, можливо, в Гренландії, в регіонах на зону конфлікту з Китаєм", - вважає він.

Олексій Їжак припустив, що, можливо, на тих територіях є важливі ресурси, необхідні для нової економіки.

"Тому що зараз формується нова економіка Сполучених Штатів, і зміни можуть бути карколомними. Прихід нової економіки, треба розуміти, що він вимагає дуже багато електрики і дуже багато нових матеріалів, які раніше здавались не такими важливими. Того, що називається рідкоземельні матеріали, - до речі, в Україні також багато. Можливо, навколо цього щось. Але в цілому прогноз такий, що Сполучені Штати вступають на цю стежку ревізії світового порядку. Є, звичайно, варіант, що так само, як і з миром в Україні за один день, це розтягнеться на пів року, як зараз Дональд Трамп говорить. Ну, не виключено, що ці заяви про зміни території також наберуть більш цивілізованих рамок, і стане зрозуміло, що це все означає. Тому що зараз це небезпечно і екстравагантно, мені здається", - сказав аналітик. 

"Трамп може впливати на події, але диктувати - ні"

Трамп також ще якраз згадував і про війну України з Російською Федерацією, і там якраз звучали, як на мене, дивні оцінки. Коли він говорить про те, що треба зрозуміти почуття України у зв'язку з тим, що Джо Байден нібито порушив угоду про відмову прийняти Україну в НАТО, і тому певні дії Російської Федерації чимось можна виправдати. 

Олексій Їжак висловив свою думку щодо того, чи має адміністрація Трампа план припинення російсько-української війни.

"На жаль, як вплинути на Україну, план там є, інструменти є. Дійсно, Сполучені Штати можуть блокувати значну частину міжнародної допомоги, не тільки американської, просто створити такі умови, що це буде складно, і це зменшить шанси України навіть вистояти. Але з іншого боку, так само зрозуміло, що Сполучені Штати не можуть собі дозволити такої поразки, тому що це буде ще більша поразка, міжнародна поразка для Сполучених Штатів, порівняно з В'єтнамом, з Афганістаном. Тобто також зрозуміло, вони не можуть це зробити. Не можуть, а з іншого боку немає жодного плану, як зупинити Росію. Якщо в цілому говорити, це ознака того, що насправді за тим баченням, яке Дональд Трамп одного дня презентував, як він може закінчити цю війну, зараз видно, що плану немає, є тільки бачення. І це бачення, воно дуже ризиковане, тому що влада Дональда Трампа не така вже й велика. Він не може диктувати події. Він може впливати на події, але диктувати - ні", - зауважив експерт. 

До речі, спецпредставник з урегулювання війни в Україні генерал у відставці Кіт Келлог відклав поїздку до Києва до інавгурації Дональда Трампа.

"Та поїздка Келлога - насправді це не відтермінування, це скасування ознайомчого візиту, який мав відбутись до інавгурації. Саме так, ознайомчий, щоб зрозуміти, як діяти далі. І сказано, що буде нова поїздка вже після інавгурації, але незрозуміло коли. Тобто це підтверджує те, що сказав Дональд Трамп. Він сподівається протягом шести місяців щось зробити з цією війною. Це означає, що конкретного плану немає, треба дивитись на різні аспекти і вивчати ситуацію. Я нагадаю, після того, як були розмови про день відразу після виборів, така лунала обіцянка, що він це зупинить. Потім вже почались розмови про те, що до весни - перший квартал. А от зараз Дональд Трамп особисто серед тих заяв, які епатажні стосовно території, він також сказав, що про війну він сподівається, що протягом пів року щось таке відбудеться. Ну це я, до речі, скажу, що пів року - це такий термін, який співпадає з прогнозами The Economist, що до середини 2025 року Росія повністю вичерпає ті радянські запаси, які вона зараз приводить до ладу і використовує у війні. Можливо, ще є якісь оцінки до середини року, там економічні ще є оцінки, так. І МВФ говорить, що у середині 2025 року щось таке може статись з економікою Росії, що вона змушена буде. Тому в цілому, так, у команди Дональда Трампа немає зараз конкретного плану зупинити цю війну", - сказав Олексій Їжак. 

В рамках нашого регулярного продукту "Рефлексії" Олексій Їжак робив загальний огляд всіх прогнозів з боку аналітичних структур, прогнозів провідних медіа, як виглядатиме 2025 рік. І от цікаво, які очікування формують аналітичні центри і провідні медіа якраз щодо ситуації в Україні в 2025 році.

"На жаль, стосовно України немає жодних очікувань, коли і як це може завершитись. Просто є бачення, що те, що відбувається у війні,  абсолютно точно можу сказати, що Україна матиме гарантовану підтримку західну, якщо тільки Дональд Трамп не вирішить кардинально це переглянути, але це навряд чи. Є гарантована підтримка країн НАТО, там більше 40 мільярдів. Це тільки, власне, те, що стосується війни, вона є гарантована. Україна має таку допомогу. І на рівні поточної інтенсивності війни, от на таку інтенсивність війни, як зараз, Україна має підтримку протягом року", - сказав аналітик. 

За його словами, є невідома складова стосовно того, скільки часу Росія може підтримувати такий темп війни, як зараз: "От, власне, тут і починаються розмови. Це може бути середина 2025 року, коли вона вичерпає можливості вести війну, як вона зараз її веде, або до кінця року. Є оцінки, що вона навіть до 2027 року може так підтримувати. Оце невідома складова, але таке враження, що ніхто не вірив ще наприкінці минулого року, що може бути якесь досягнення миру, що Росію можна зупинити просто словами, просто дипломатією. Потрібні рішучі дії. Ці рішучі дії, от зараз незрозуміло, що це може, вірніше зрозуміло, просто методи потребують доопрацювання". 

"В принципі зрозуміло, що Росію можна посадити за стіл переговорів, тільки зупинивши її рух, тільки наступ українських сил. Або ж такими діями з боку західної спільноти, яка просто зробить неможливим доступ Росії до ресурсів ведення війни, але це також ризиковано. В цілому наступний рік не має жодних обіцянок, що може припинитись війна. Максимум, що може бути, на що можна розраховувати у сенсі миру, - це те, що називається "напівзаморожений конфлікт", коли інтенсивність бойових дій зменшується, але війна як така не припиняється. Зрештою світ найбільше турбується тим, що відбувається зі Сполученими Штатами. От цим аспектом - того, що можлива загальна ревізія з боку Сполучених Штатів всієї попередньої політики. Це дуже несподівано, і світ має до цього адаптуватися", - вважає аналітик. 

Я частину нашої програми говорив про зустріч у "Рамштайні", яка, як на мене, буде перехідною до нового формату координації військово-технічної допомоги Україні. Олексій Їжак розповів, чи є якісь маркери, які говорять про те, що роль європейських країн може бути значно більшою, ніж вона була до попереднього періоду.

"Власне, про це, я думаю, і є зустріч. Просто тут треба розуміти, що група "Рамштайн" формально залишається. Просто її технічна складова, те, що стосується, власне, роботи експертів у координації допомоги, навчання військ, - це переносять в нове командування НАТО у Візбадені. Там, до речі, де і буде розташовуватись ракета середньої дальності командування цими силами.

А от група "Рамштайн" не може бути скасована. В принципі треба розуміти, "Рамштайн" - це просто дуже зручне місце, воно захищене, воно величезне, вона може приймати величезну кількість делегацій міжнародних, і тому як політичний форум це залишається. І на цій групі зараз, наскільки я розумію, ювілейна, 25-й і останній за каденції Джо Байдена і перед каденцією Дональда Трампа, буде вирішуватись, мені здається, політичний аспект, що ця група має зберегтись. І те, що відбувається у світі під впливом змін у Сполучених Штатах. А я нагадаю, що паралельно ми бачимо, як змінюється влада, уряди у Канаді, у наших союзників, як очікуються вибори у Німеччині, там, напевно, теж будуть зміни. Змінилась вже, змінюється влада в Австрії, далі Польща, далі вибори ще в кількох важливих для нас країнах. До речі, і в Канаді, і в Японії", - розповів він. 

Аналітик зауважив, що на засіданні формату "Рамштайн" буде підтверджено, що допомога союзникам продовжується, і дані раніше зобов’язання мають силу.

"Тобто все це потребує певних політичних гарантій. Тому, мені здається, група, що завтра відбудеться, має підтвердити, що всі на місці. І, незалежно від політичних змін, вони будуть підтримувати ті країни, які входять в групу "Рамштайн", будуть підтримувати ті обіцянки, які вже були зроблені. Мені здається, політичний аспект зараз головний. І звичайно, Сполучені Штати мають дати зобов'язання, що ті проплачені контракти, які вже зроблені стосовно Patriot і низки інших важливих для України видів озброєнь, будуть виконуватись протягом наступного року. Там навіть на два роки є контракти проплачені", - сказав Олексій Їжак, аналітик Національного інституту стратегічних досліджень.