Українське вбрання може потрапити до списку культурної спадщини ЮНЕСКО

Про це повідомляє Еспресо.TV з посиланням на Таблоїд Волині.

“Центр дослідження і відродження Волині” активно займається відродженням культурної спадщини області – він  проводить  виставки, фестивалі, лекції, видає наукові матеріали та досліджує культуру та ремесла Волині. Але, наразі, найбільше уваги привернула відкрита ними майстерня ручного ткацтва “Легенди Волині”, на базі якої і було відтворено український серпанковий одяг, який носили ще у 16-ому столітті.  

“Саме в майстерні “Легенди Волині” на автентичному обладнанні із натуральних матеріалів сучасними майстринями відтворюються основні техніки ткання XIX – початку XX століття. Серед всього – і унікальне серпанкове полотно, та на його основі повні жіночі строї “Волинського серпанку”. На сьогодні майстерні “Легенди Волині” вдалось виготовити вже декілька довершених, неповторних серпанкових строїв за автентичними зразками”, - розповіла фотограф Анна Сенік.

Відома під псевдонімом Ladna Kobieta, Анна відкрила фотовиставку “Волинський серпанок” у містечку Радивилові Рівненської області, яка дозволила популяризувати майстерню серед громади.

Виставка відтоді пройшла ще у декількох містах України, адже майстерність, з якою виготовлений одяг, не може не дивувати: донедавна вважалося, що його взагалі неможливо відтворити. Проблема полягала у матеріалі – тканина повинна бути прозорою, але водночас й мати міцне переплетіння. На розробку техніки ткання у майстринь пішло три роки, але результат був того вартий.

Тож не дивно, що “Центр дослідження і відродження Волині” наразі працює над тим, щоб домогтися включення серпанок до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. На розгляд комісії будуть представлені саме фотографії Анни Сеник.