На Радбезі ООН щодо Криму Росія намагалася відмовити делегатів взяти участь

Про це зазначив у п'ятницю в Нью-Йорку постійний представник України при ООН Володимир Єльченко під час прес-конференції за результатами засідання, повідомляє Укрінформ. 

"Основний месидж цієї зустрічі полягає в тому, що ми продовжуємо мати величезний рівень підтримки з боку міжнародної спільноти, яка засуджує незаконну анексію Криму", - зауважив український дипломат.

Крім того, за його словами, нинішнє засідання чітко продемонструвало, що проблема Криму є дуже актуальною. 

"Попри всі зусилля російської делегації в ООН відмовити людей брати участь у цій дискусії, про що ми чули від багатьох делегатів, це не принесло жодного результату", - наголосив представник України.

Єльченко висловив задоволення рівнем участі в дискусії, "де було представлено понад 50 делегацій, серед яких понад 30 це були глави місій при ООН". За його словами, відбулися жваві обговорення, під час яких пролунало близько трьох десятків заяв. 

Він також поінформував, що з числа 15 членів Ради Безпеки ООН на засіданні були присутні одинадцять. "Не прийшли представники Росії, а також Китаю, Анголи та Венесуели", - констатував український представник.

За його словами, присутніх особливо зацікавив виступ Мустафи Джемілєва та інформація від представників правозахисних організацій з України. 

Зустріч була організована спільно з організаціями Freedom House і Human Rights Watch.

• Лідер кримськотатарського народу розповів про переслідування татар в Криму.

Довідкова інформація.

Засідання за формулою Аррії носять характер вельми неформальних конфіденційних зустрічей, які дозволяють членам Ради Безпеки проводити в приватному порядку відвертий обмін думками з використанням гнучких процедурних рамок і за участю осіб, яких на думку члена або членів Ради, що пропонують провести зустріч (і виступаючих також в якості посередників або організаторів), було б корисно заслухати і/або яким вони хотіли б щось повідомити.

Вони надають зацікавленим членам Ради можливість взяти участь в прямому діалозі з високопоставленими представниками урядів і міжнародних організацій, часто на прохання останніх, а також з недержавними суб'єктами з питань, якими вони займаються і на які поширюються повноваження Ради Безпеки.