"Мовну статтю" конкретизують у новому освітньому законі, - Гриневич

Про це передає прес-служба міністерства.

За словами міністра освіти, найбільше претензій у європейських колег викликає пункт 4 "мовної статті" закону, згідно з яким у закладах освіти можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома та більше мовами - державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

Читайте також: На Україну через реформу освіти посипались погрози інших країн. Що такого в новому законі

"Наприклад, питання викликає слово "може" у 4 пункті статті закону, яка дає право вивчати предмети рідною мовою, якщо вона належить до мов ЄС. Може, це не гарантія. Така думка лунає. Однак потрібно розуміти, що ці норми виписані для усього спектру освіти - від дошкільної до вищої освіти. В університетах - може, у шкільній - певні гарантії будуть виписані в законі "Про загальну середню освіту", - пояснила Гриневич.

Разом з тим, вона запевняє, Україна не поступиться у питанні вільного володіння державною мовою.

Читайте також: Ян Пєкло: Безпека України означає безпеку Польщі

• 5 вересня депутати Верховної Ради підтримали у другому читанні та в цілому законопроект "Про освіту" (№3491-д), який передбачає широку реформу освітньої галузі. Окрім того, закон встановлює що навчання в усіх українських школах (у т.ч. у місцях компактного проживання національних меншин в прикордонних територіях), починаючи з 5-го класу має відбуватися виключно державною мовою.
• 14 вересня міністри закордонних справ Угорщини, Болгарії, Румунії і Греції надіслали листа українському колезі Павлу Клімкіну, в якому висловили занепокоєння щодо нового українського закону про освіту. При цьому найбільш жорстку позицію щодо нового закону зайняла Угорщина, а найбільш м'яку - Польща, національна меншина якої має 5 шкіл на території України.
• Проте 19 жовтня угорська сторона погодилася з основними положеннями закону й ініцювала перемовини щодо особливостей практичного застосування закладених у ньому положень.
• У Міносвіти вже вирішили, що навчання у школах нацменшин відбуватися на основі латиської моделі "60 на 40".