Юристів ПриватБанку не допустили до “справи Суркісів” на $250 млн. Малюська пояснив, чому так вийшло

Зазначимо, суд у так званій справі Суркісів відбувся ще 9 лютого 2017 року. Тоді Печерський районний суд постановив, що ПриватБанк повинен виконати депозитні договори, укладені з офшорами сім'ї Суркісів. 

Згідно з рішенням судді В'ячеслава Підпалого постановив, що ПриватБанк зобов'язаний компенсувати офшорним компаніям Суркісів кошти, які вони у 2012-2014 рр. розмістили на рахунках кіпрської філії ПриватБанку, та відсотки, які мали нараховуватися за умовами депозитних договорів.

За рішенням суду відшкодувати збитки державний банк зобов'язаний компаніям Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP і Sofinam Investments LLP.

На час націоналізації сім’ю Суркісів визнали пов’язаними особами з власником банку. Тож їхні анківські вклади при націоналізації були конвертовані в акції банку. Рішення суду спричинило нерозуміння з боку банку та виконавчої служби, яким чином ці вклади зараз повертати. Тож Мін’юст звернувся до суду з проханням пояснити процедуру.

“Юристи вже державного ПриватБанку чекали публікації фінального судового рішення. Воно в результаті було опубліковано 16 березня. Але ще до цього, 4 березня, державний виконавець сама подала апеляцію в Київський апеляційний суд. Тобто апеляція була подана, але не від імені Привату. І ще до того, як було готове фінальне судове рішення. При цьому в апеляційному суді державний виконавець заявила, що згодна з механізмом сплати, запропонованим стороною Суркісів”, - пише журналіст Віктор Трегубов, який слідкує за цією справою.

08 квітня, об 11:30 у Київському апеляційному суді (вул. Солом'янська 2а) відбудеться засідання з розгляду апеляційної скарги державного виконавця на ухвалу судді Печерського районного суду щодо, фактично, стягнення з Приватбанку більше $250 млн на користь офшорних компаній, що пов'язані з родиною Суркісів.

З огляду на те, що юристи банку не отримали повістку та не матимуть фізичного доступу до приміщень суду, Приватбанк звернувся з клопотанням про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції  поза межами приміщення суду.

Відтак інтереси держави та державного Приватбанку у засіданні фактично будуть захищати органи юстиції.

Міністр юстиції Денис Малюська у себе на фейсбук-сторінці відповів на запитання, чому відомство самостійно прийняло рішення про подання апеляції без консультацій з юристами ПриватБанку:

“З трьох причин: бо ми несемо за свої дії відповідальність, а не юридичні радники Привату, бо радники Привату стали ініціаторами клопотання, яке призвело до ухвали суду, вказаної вище. Один раз пішли на зустріч "профі" та високооплачуваним юристам, результат бачать усі. Цього більше, ніж досить. Подальші рекомендації юристів Привату ще більш екзотичні та, м'ко кажучи, ніяк не кореспондують змісту законодавства”, - пояснив Малюська.

Він відкинув звинувачення в можливому хабарі з боку Суркісів та пояснив, що Мін'юст подав апеляційну скаргу на ухвалу суду, бо “вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною і використовуємо наявні процесуальні механізми її скасувати”.