Будинок мрії: ветерани самотужки зводять житло, аби допомогти побратимам

Про це повідомляє "Еспресо-Захід".

Менше року минуло з того часу, як ветерани Спілки воїнів АТО вирішили втілити у життя свою мрію — забезпечити житлом військових та ветеранів. Ідея виникла через те, що військові отримують земельні ділянки, але на будівництво житла часто бракує коштів. Оскільки у Спілці ветеранів вже давно думали над власною справою, вирішили спробувати у селі Солонка біля Львова будувати невеличкі дачні будинки для побратимів. За власні кошти закупили обладнання, орендували цех і самотужки почали зводити дерев’яні котеджі.

"Ми тільки починаємо свою справу. Це перший будинок, він виставковий, - розповів "Еспресо-Захід" ветеран спілки воїнів АТО Ігор Чікін. - Ми хочемо показати, що вміємо робити, наскільки це може бути якісно, красиво і дешево. Ідея почала набувати популярності. Маємо вже замовлені 8 будинків. В бригаді працюють усі учасники російсько-української війни, мають ордени, медалі. Є поранені, з інвалідністю. Допомоги зі сторони держави нема, мусимо самотужки викручуватися. Хлопці активні, знають свою мету".

Площа будинку 95 квадратних метрів, а щоб довести до пуття цю красу, потрібно близько місяця. Коштує помешкання як двокімнатна квартира. На першому поверсі - студія, санвузол та кухня. Другий поверх займають дві кімнати. Все для того, аби комфортно було сім’ї. Втім будинок від ветеранів має свою особливість - всередині військові намагаються вставити хоча б краплинку української символіки. До прикладу, на дверях український герб.

Щодня на будівництві працює щонайменше шість військових. Усі вихідці з Львівщини, котрі з 2014 року воювали у різних бригадах. Доля їх звела у Спілці ветеранів, де й пролунала пропозиція організувати власну справу.

Один із ідейників — Віталій Березовський. Чоловік протягом двох років воював на Сході. Обороняв Слов’янськ, Дебальцеве та Попасну. Віталій каже, проблема із житлом виникала у багатьох. Тому й взяв на себе ініціативу.

"Я маю досвід будування, тож вирішив взятися за справу, - розповів "Еспресо" Віталій Березовський. - Проєкт не повністю мій, дещо почерпав з Інтернету.  Ми самотужки все збираємо від початку до кінця. Було багато ідей, хотіли робити ветеранське таксі, ветеранські різні теми, щоби між собою більше комунікувати. Згодом виникла ідея із житлом. Ми планували будувати лише для себе, але бачимо, що людям подобається".

Працює у бригаді також Сергій Віхоть. Майже увесь час російської агресії чоловік захищав українську землю у різних батальйонах. Перші три роки воював у батальйоні територіальної оборони Львівщини, пізніше перейшов у 24 королівську бригаду. Після демобілізації підписав контракт із правоохоронцями та їздив на ротації. Нині під час роботи пригадує ті пекельні дні. Каже, страшно було: "гради" навколо літали, "грибочки росли" (так військовий називає міни, які пролітали позаду, - ред.).

"Побєда (селище на Сході України — ред.), наші позиції обстріляли з установки "Смерч" з російської сторони, - пригадує Сергій. Добре, що фермер встиг нас попередити тоді, сам із Кам’янки-Бузької був. Прийшов, каже, хлопці тікайте, бо в 14:00 обстріл буде. Тільки виїхали звідти, дивимось, з російської сторони позиції повністю накрили. На той час село все виїхало, "сєпари" попередили їх, а нас ніхто".

Хоча до війни військового досвіду у чоловіка не було, але військова справа не відпускає ще й досі. Каже, не може кинути побратимів, усі тут друзі. Армія стала родиною.

Отож нині ветеранська спільнота в активній роботі. Мають багато планів та й замовлень назбиралося чимало. Людям подобається ідея, а військові спішать її втілювати в життя, аби реалізувати себе у мирному житті та втілити свою мрію — забезпечити житлом усіх побратимів.

Христина Парубій