Олена Білозерська описала переваги й недоліки зрівняння прав чоловіків та жінок в армії

Про це вона розповіла в програмі "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" на Еспресо.TV.

"В 16-му році більшість бойових посад відкрилися для жінок, в 18-му році були внесені зміни до Статуту внутрішньої служби ЗСУ, яким було урівняно становище. Тобто жінки, так само як і чоловіки, почали ходити в наряди", - нагадала Білозерська, подякувавши при цьому своїм бойовим посестрам з "Невидимого батальйону", що провели всеукраїнську кампанію привернення уваги до проблем жіноцтва в українській армії.

"До чого це призвело? З одного боку - колосальні плюси. Наприклад, я, як служила на бойовій посаді офіцера-артилериста, до цих змін я не мала права обіймати таку посаду. І багато жінок, які раніше були де-факто кулеметниками, снайперами, а рахувалися швачками чи кухарками, змогли обіймати свої посади легально", - сказала вона.

Але такі нововведення, на думку Олени Білозерської, призвели і до мінусів.
 

"Я теж про це відкрито кажу. Які мінуси? В останні роки дуже зріс документообіг. Він повернувся за кількістю до радянських часів.

Те, що було, коли служила я, це було на рівні радянських часів.

Перші роки війни на це не зважали, люди воювали і не писали про це папірці. А потім почали офіцерів саджати. Не за те, що вони крали, а за те, що він витратив соляру і не зміг відзвітувати, бо не було правильно заповнених документів. Я чула про такі випадки, коли були пролеми серйозні. А навіть якщо  його вигнали з армії, навіть якщо умовна судимість, - кому воно треба? Якщо у тебе є судимість, ти вже військовослужбовцем бути не можеш. Навіть якщо  вона умовна.

Й почався цей шалений, дикий документообіг, який займає 9/10 кожного офіцера. На це не вистачає, звичайно, діловодів штатних. Щоб цим всім займатися.

Не вистачає. Що роблять командири? Вони беруть на ці нововідкриті посади - помічником гранатометника, наприклад, другим номером чи помічником кулеметника, беруть жінок-діловодів. І жінка рахується другим номером гранатометника, а сидить і працює, справляється з цими папірцями.

І воно теж, мабуть, не дуже добре, тому що по документах у нас є гранатометник, а насправді у нас є діловод. Тобто, по документах - підрозділ  укомплектований, а насправді - ні", - пояснила офіцерка.

Довідка

Олена Білозерська була першою топовою блогеркою в українському сегменті Live Journal у 2000-2010-их роках.

Її присвячені протестному життю столиці, декомунізації й боротьбі з режимом Януковича повноформатні якісні фоторепортажі тривалий час були чи не єдиним надійним джерелом інформації з вуличних акцій у Києві, а сам ЖЖ до війни з РФ на Донбасі фактично являв собою повноцінне ЗМІ.

До того ж, ще до початку в Україні ери популярності фейсбуку, інстраграму та телеграму живий журнал Олени Білозерської поряд зі сторінками Миколи Малухи (політика, економіка, соціологія, релігія, наука) та Ігоря Бігдана (огляд найцікавішого з соцмереж) тривалий час входив на трійки найбільш відвідуваних в Україні. Матеріали у ньому завжди публікувалися українською мовою й виключно з проукраїнських позицій.

2014 року Олена пішла добровольцем на фронт. Воювала в підрозділі "Вольф" у складі ДУК "Правий сектор", а також в УДА. Пізніше перейшла до морської піхоти ЗСУ.

Військові спеціальності - снайпер, командир самоходних артилерійських установок.

Отримала вищу військову освіту.

Наразі демобілізована, але, як вона сама стверджує, в разі суттєвого загострення ситуації на Донбасі чи наступу Росії на нових напрямках готова повернутися на фронт.

Написала книгу спогадів "Щоденник нелегального солдата", увесь наклад якої вже продано.


Слідкуйте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb