Основні версії усіх сайтів і комп'ютерних програм відтепер будуть україномовними
Сьогодні, 16 липня 2022 року, вступили в силу частини 2 та 6 статті 27 закону про захист української мови, що визначають порядок використання української мови в інтернеті та в інтерфейсах комп'ютерних програм
Про це нагадує уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Як пояснив уповноважений, з 16 липня усі інтернет-ресурси, які використовуються в якості інтернет-представництв суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, у тому числі, інформаційні інтернет-ресурси, "повинні мати основну версію українською мовою, яка має завантажуватися для користувачів в Україні за замовчуванням".
Відповідно до частини шостої статті 27 мовного закону інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою.
Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.
Важливо наголосити, що під поняттям “інтернет-представництво” маються на увазі не лише вебсайти, але і сторінки в соцмережах, ютуб-, вайбер-, телеграм-канали, інформаційні боти, мобільні застосунки тощо. Тобто йдеться про будь-які публічні інтернет-ресурси, пов'язані з суб'єктами, вказаними в законі.
Читайте також: Микола Княжицький. Мова зараз першою чергою відрізняє нас від Росії
Окрім того, відповідно до частини другої статті 27 закону, комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою, який за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії такого інтерфейсу. Недотримання цієї вимоги має наслідки, визначені законодавством про захист прав споживачів для реалізації товару неналежної якості.
“Іншими словами, будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму - автомобіль чи пральна машинка - повинен бути "локалізований" для реалізації в Україні. На товарі має бути українськомовний інтерфейс незалежно від того, чи це електронний екран або панель керування зі звичайними кнопками", - пояснив Тарас Кремінь.
Під користувацьким інтерфейсом мовний закон має на увазі всю відображувану інформацію, з якою безпосередньо взаємодіє користувач під час використання комп’ютерної програми і яка містить текст будь-якою мовою.
Українськомовний інтерфейс за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії.
- Нагадаємо, основним автором та розробником закону про мову був народний депутат України Микола Княжицький.
- Відсьогодні за порушення мовного закону каратимуть штрафами до 11,9 тис. грн.
Стежте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb
- Актуальне
- Важливе