Членство України в НАТО не гарантує завершення війни

"Якщо Україна стане членом НАТО, це покладе край війні, бо Росія ніколи не наважиться напасти на члена НАТО".

"Україна зараз захищає всю Європу від агресії Росії; якщо Україна впаде, наступними жертвами російської агресії стануть наші західні сусіди або країни Балтії".

Українці в різних дискусіях часто висловлюють обидві ці тези. Біда в тому, що вони суперечать одна одній.

Або сам факт членства в НАТО дає гарантований захист від російської агресії, або ні. Якщо дає, членам НАТО нема чого боятися, хай що станеться з Україною. Якщо ні, членство України в НАТО аж ніяк не гарантує завершення війни.

На мій погляд, правильніше друге. Хоча це і послабляє нашу риторичну позицію в плані того, чому Україна має бути в НАТО. 

Але, справді, ні Крим, ні Донбас, ні навіть вся Україна не є кінцевою метою російської експансії. Її кінцева мета — самий процес експансії, у тому числі (але не лише) військовими засобами. І так триватиме, доки Росія не надірветься зсередини. Питання лише в тому, як в умовах сучасного світу добитися цього пошвидше.

Читайте також: Чи може гіпотетичне запрошення до НАТО не бути для України пасткою?

P.S. Висловили, в кількох варіантах, й третю версію: "НАТО з Україною — це одне НАТО, і на нього РФ не нападе, а НАТО без України — це інше НАТО, і воно стане наступною жертвою РФ". Це можливо, але тільки якщо розглядати НАТО не як "блок колективного самозахисту", а як наступальний блок, якому також властивий експансіонізм (саме те, у чому цей блок звинувачує Росія). Проблема в тому, що це передбачає свідоме переосмислення самої сутності НАТО — до чого ніхто з членів НАТО і близько не готовий.

Джерело

Про автора. Олексій Панич, філософ, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу, блогер.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.