Про багатовекторність Ердогана

Тож чому Ердоган одночасно хоче вступити до БРІКС і підтримує повернення Криму? 

Перше — тюркський світ. Ердоган регулярно підкреслює пріоритет захисту кримських татар, які мають тюркське коріння. Туреччина тривалий час підтримує цю громаду і виступає проти порушень їхніх прав на окупованій території. 

Приблизно з тієї самої причини у Туреччини складна динаміка відносин з Китаєм. Через уйгурів. І фактор впливу на тюркські громади та народи в інших країнах розглядається як інструмент впливу на політику цих країн, навіть якщо це такі гіганти як Китай і Росія. 

Друге — фактор територіальної цілісності. Туреччина, як і купа інших країн, у яких не до кінця вирішені територіальні суперечки чи існують сепаратистські рухи, завжди будуть підтримувати легітимну територіальну цілісність інших країн. Єдиними виключеннями з цього правила була незалежність Косово і Північний Кіпр, але це — в першу чергу — релігійний фактор.

Третє — фактор Чорного моря і регіональної політики. Стратегічно в інтересах Туреччини збереження адекватного балансу і безпеки в Чорному морі. Контроль Росії над Кримом створює дисбаланс у бік останньої та створює виклики для Анкари, яка прагне посилити свій вплив на Чорному морі, забезпечити спокійну торгівлю в регіоні й не створювати загроз для своїх стратегічних проток у Мармуровому морі. Тому український Крим набагато більш привабливий сценарій. 

Читайте також: Суперрозвідки світу не можуть запобігти загрозам

Ердоган намагається зберігати баланс у відносинах із Росією та Україною, що важливо для його регіональної політики. Попри стратегічні проєкти з Москвою в енергетиці та ще кількох галузях, Туреччина продовжує зміцнювати зв’язки з Україною, особливо у військовій та економічній сфері.

Четверте — балансування між Заходом і Сходом. Виступаючи за повернення Криму Україні, Ердоган посилає сигнал НАТО і західним партнерам про свою підтримку міжнародного права. Це вчергове нагадує "так, ми, звісно, специфічний член НАТО, але ми член НАТО, ми просто хочемо захищати, в першу чергу, свої інтереси".

Пʼяте — Ердоган хоче ствердити Туреччину як логістичний і геополітичний суперхаб. Саме тому він веде свою країну — члена НАТО в БРІКС. БРІКС не треба розглядати як якийсь "союз". Між його членами надто багато суперечностей, і їх всіх обʼєднує лише прийнятні (партнерські чи нейтральні) відносини з Росією. Але як дипломатичний майданчик БРІКС розглядатися цілком може.

Читайте також: Якого біса Путін має погоджуватися на мирний план Шольца?

Тому Анкара туди й лізе. Щоб зміцнити свої економічні та політичні позиції на глобальному рівні, отримати додаткові входи в Африку і в Азію, диверсифікувати свою політику.

З одного боку, Туреччина підтримує Україну та Захід у питанні Криму, але водночас шукає можливості розширення співпраці з БРІКС, де ключову роль відіграє Росія.

Туреччина прагне отримати максимум політичних і економічних інструментів, зберігаючи контакти з усіма учасниками регати. І заради цього зробити заяву про Крим — нормальна ціна. Тим більше, що для Росії Туреччина зараз надто важлива, щоб якось протестувати.

Ця політика — політика балансувати між протилежними інтересами. І — треба визнати — ось в цьому Ердоган демонструє справжню майстерність. 

Джерело

Про автора. Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.