Валютна лібералізація – це очевидна невдача політики НБУ, - Данилишин

За 20 днів січня НБУ провів чистих валютних інтервенцій на суму 2,5 млрд дол. США

Зміст

Кожного тижня з валютних резервів країни витрачається понад 1 млрд дол. на підтримку гривні. За 2024 р. НБУ витратив на підтримку гривні 34,8 млрд дол. США (+22% проти 2023 року).

Розподіл попиту на іноземну валюту

Таблиця - Розподіл попиту на іноземну валюту

Девальвація гривні у річному вимірі становить 11,4% (січень до січня). Однак, ні значні валютні інтервенції НБУ, ні девальвація гривні не спиняють валютного попиту.

Основну частину ажіотажного попиту на іноземну валюту формує населення. За 20 днів січня населення викупило понад 930 млн дол. США готівкової та безготівкової іноземної валюти (нетто), що становить 39% від усіх інтервенцій НБУ. У 2024 р. покупки валюти населенням склали 35% від валютних інтервенцій НБУ, у 2023 р. – 17%, а у 2022 р. – лише 4%. За 2024 р. населення наростило купівлю іноземної валюти в 3 рази порівняно з 2023 роком. Таким чином, можна констатувати, що валютний попит з боку населення збільшується з геометричною прогресією!

Читайте також: Про заощадження та можливості розвитку

Валютний попит в країні посилився, попри покращення фундаментальних макроекономічних факторів. За минулий рік торгове сальдо країни покращилося на 2,5 млрд дол., в результаті чого чиста купівля іноземної валюти бізнесом та банками навіть скоротилася (на 5%).

Це вказує на те, що основні чинники валютної дестабілізації слід шукати у неоптимальних параметрах політики валютного регулювання. На мою думку, ключовим чинником дестабілізації валютного ринку була політика валютної лібералізації НБУ. З жовтня 2023 р., запроваджено режим гнучкого курсоутворення, протягом 2024 р. були скасовані ряд обмежень на виведення капіталу з країни.

НБУ планував, що у 2024 р. додатковий відтік іноземної валюти, пов’язаний з лібералізацією, складе 4 млрд дол. США. Однак фактичні втрати виявилися щонайменше вдвічі більшими.

Читайте також: Про монетарну політику, зарплату та інфляцію

НБУ намагається дещо дезавуювати свою відповідальність за дестабілізацію валютного ринку. В опублікованому "Макроекономічному та монетарному огляді" від січня 2025 р. НБУ пояснює погіршення "валютної" ситуації виключно "значними бюджетними видатками" Уряду та "сезонними факторами". У огляді НБУ словосполучення "сезонні фактори" згадується 16 разів, а слово "бюджет" - 17 разів. Натомість в огляді НБУ немає жодного згадування про роль валютної лібералізації та гнучкого курсоутворення у підвищенні валютного попиту.

Примітка. Слід вказати, що видатки Уряду апріорі не могли спричинити такого масштабного підвищення валютного попиту. Так, видатки держбюджету за 2024 р. зросли лише на 12% проти попереднього року (в еквіваленті доларів США — лише на 1,1%), тоді як валютні інтервенції НБУ за рік збільшилися на 22%!

Несвоєчасна (поспішна) політика валютної лібералізації та невдалі комунікації НБУ спричинили фундаментально необґрунтоване підвищення попиту на валюту, насамперед з боку населення.

Політика валютної лібералізації НБУ не допомогла поглинути шоки платіжного балансу, а навпаки – дестабілізувала валютні очікування. Гнучкий курс в умовах домінування неринкових джерел покриття дефіциту валюти не тільки не здатен поглинати валютні дисбаланси, а навпаки, посилює їх через розбалансування валютних очікувань (цей факт є давно відомий економічній науці та практиці).

Девальвація національної валюти вже спричинила циклічний ефект на ріст внутрішніх цін, який посилюється кожного місяця, адже імпортні товари становлять понад 60% роздрібного товарообороту країни. Інфляція у 2023 р. досягла двознакового рівня і посилюється далі.

Продовження політики валютної лібералізації в умовах структурного дефіциту валюти призводить до появи додаткового ажіотажного попиту на іноземну валюту, що своєю чергою спричиняє девальвацію гривні та подальший сплеск інфляції.

Тепер підвищений валютний попит доводиться задовольняти ціною значних інтервенцій НБУ, які вимивають валютні резерви країни, що підриває довгострокову макрофінансову стійкість держави.

На наступний рік МВФ очікує, що нетто-інтервенції НБУ складуть 36,0 млрд. (+5%), що мало б забезпечити утримання середньорічного обмінного курсу на рівні 43,4 грн за 1 дол. США (+8%). Враховуючи розбалансовані валютні очікування, "запланованих" коштів може не вистачити.

Валютна лібералізація – це очевидна передчасність і невдача політики НБУ, який ще потребує усвідомлення та переосмислення як з боку вітчизняного експертного середовища, так і з боку МВФ й інших міжнародних партнерів.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, академік НАН України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

2026, вiвторок

14 липня