Про відставку Залужного говорить весь світ, суспільство вимагає пояснень, - підсумки тижня від Миколи Княжицького

Вся Україна і весь світ обговорюють відставку Залужного. Валерій Залужний надзвичайно популярна в Україні особа, тому очевидно, що кожного українця турбує його майбутнє. Багато хто бачив у ньому наступного президента, наступного лідера, а дехто просто щиро вдячний йому, тому що асоціює саме з прізвищем Залужний всі українські перемоги - звільнення Києва, наступ на Харківщині, звільнення Херсона й багато іншого.

Навіть попри те, що анонсований контрнаступ не відбувся так, як ми цього очікували, претензій за це Залужному ніхто не пред'являє. В українському суспільстві стала думка, що президент або хтось із його оточення втручався у військове планування, зробив помилки і саме через це контрнаступ не вийшов. Чому ж ця думка панує? Чому нібито законна дія, коли верховний головнокомандувач може зняти головнокомандувача (це його право врешті решт, бо він несе відповідальність перед українцями й цілим світом за наше майбутнє) викликає такий стрес і таку нервовість в суспільстві? Причин декілька.

Валерій Залужний став символом української перемоги

Валерій Залужний, незалежно від його військових здібностей, став справжнім символом української перемоги. Українці його люблять, і скидати з рахівниці ту велику суспільну популярність Залужного, приймаючи рішення про його відставку, не можна. Тому що ти робиш щось проти лідера величезної частини українського суспільства. А Залужний, так само як і Зеленський, є одним із двох найбільших українських лідерів. Про це говорить і соціологія, і сприйняття. Очевидно, він не є лідером за посадою, тому що керує українською армією, але в суспільній і громадській думці таким лідером він був і залишається. 

Україна не Росія, думка суспільства важлива 

Якби ми жили в Російській Федерації й нашим президентом був Путін, то кого там Путін призначає чи знімає, не мало б для суспільства жодного значення. Хоча навіть там конфлікт із Пригожиним виріс фактично в цілий військовий бунт. Навіть там було багато людей, які так чи інакше підтримували Пригожина, який критикував військове керівництво. Але в Росії все це можна вирішити дуже просто: можна зупинити Пригожина, щось йому пообіцяти, а потім убити. В Україні так не вийде. 

Україна залежить від західних союзників, і західні союзники підтримуватимуть Україну лише в тому разі, якщо ми будемо залишатися демократичною країною, а наша військова політика й майбутнє будуть прогнозованими та зрозумілими для Заходу. І тут наші західні партнери насправді є партнерами українського суспільства. Потрібно все всім пояснювати: чому ти робиш той чи інший крок. 

Чому Володимир Зеленський хоче зняти Валерія Залужного з посади, як пишуть про це західні медіа? Маючи безумовне право це зробити, він повинен чесно, відкрито, відверто пояснити причини і суспільству, і союзникам.

Причини відставки: політичні ревнощі чи інше? 

В суспільстві існує стала думка, що головним рушієм бажання звільнити Залужного для Зеленського є політичні ревнощі. Мовляв, рейтинги Залужного є надзвичайно високими і Зеленський хоче його зняти, щоб той у майбутньому не конкурував з ним на президентських виборах.

Можливо, так і є, ми цього не знаємо, тому що ми не маємо адекватного пояснення причини можливої відставки. Не маємо і запевнення в тому, що така відставка не відбудеться: тоді ми запишемо все на плітки й чутки, які розповсюджують незрозумілі люди чи анонімні телеграм-канали для своєї популярності, а стосунки між президентом і Залужним є чудовими. Але вони не є чудовими - ми це бачимо. І про це пише західна преса, яка отримує інформацію з різних джерел і є певним інститутом довіри як для західного суспільства, західних політиків, так і для українського суспільства. Отже, щось у цьому є. Якщо західна преса помиляється, це теж потрібно спростовувати. Тому що ми - не в Росії, тому що наш президент - не Путін, який може знищити будь-якого опонента, тому що ми - демократична країна, яка залежить від демократії та від демократичних грошей і хоче стати частиною ЄС і демократичного суспільства загалом. 

Місце в українській історії є і для Зеленського, і для Залужного

То чи правильно говорити про те, що Зеленський хоче зняти Залужного через ревнощі? Якщо це так, це повний абсурд. Зеленський насправді незалежно від нашого до нього ставлення, вже давно ввійшов в історію, вже давно став визнаним лідером і має своє місце на політичній арені України та й світу. І очевидно, залишиться в майбутньому в цій історії вписаний. Так само і генерал Залужний, якого вважають автором багатьох українських перемог, який зміг захистити Україну від знищення, як цього хотів Путін, очевидно теж увійшов в історію. Але в українській історії, в українській політиці є багато місця і для Зеленського, і для Залужного, і для опозиційних діячів, і для провладних діячів.

Єдність рятує під час війни 

Ми - велика країна, і нас мала б об'єднувати єдність. Єдність між політичним і військовим керівництвом, між владою і опозицією. Єдність потрібна не в мирний час, - в мирний час має бути нормальна конкуренція. Але під час війни єдність - це те, що повинно нас урятувати. І якщо популярність Залужного додати до популярності Зеленського і об'єднати, то, по-перше, це надихне український народ на перемогу, по-друге, запевнить міжнародних партнерів, що нам можна допомагати, тому що ми єдині й спільним фронтом виступаємо проти російського агресора. 

Єдність дуже важлива для української армії. Коли українські військові розуміють, що між політичним і військовим керівництвом все гаразд, є взаєморозуміння і спільна робота задля перемоги, то і їм є за що боротися. Вони знають, що тоді в них захищені тили, що в них буде озброєння, що про них будуть дбати і що ми будемо боротися до кінця за нашу перемогу. Якщо цього немає -  і в солдата опускаються руки. На жаль, влада єдності не демонструє. 

Влада хоче монополізувати інфопростір 

Влада звикла спілкуватися з суспільством через "відосики". Ще до повномасштабного вторгнення роль ЗМІ була загалом знеціненою. Вже зараз, під час повномасштабного вторгнення, ми бачимо, як державні інституції слідкують за журналістами, які викривають корупцію, погрожують їм. Ми бачимо, як влада виключає з ефіру неугодні телевізійні канали, нічого не пояснюючи українському суспільству.

З одного боку, влада хоче монополізувати весь інформаційний простір, натомість через цей інформаційний простір нічого не пояснює. Не розповідає через телемарафон, чи буде Залужний, чи піде Залужний. А якщо піде, то яка причина, що поганого він зробив? Може, зробив, може, ми цього не знаємо, але тоді суспільству потрібно це пояснити. А пояснень немає. Є мовчанка, яка породжує плітки і недовіру в суспільстві. Мовчанка виправдана лише в авторитарних суспільствах. В демократичних суспільствах потрібні пояснення.

Як комунікує з суспільством Офіс президента? В основному це відбувається через анонімні телеграм-канали, де брудом поливають опозицію, розповсюджують одні чи інші чутки... І якщо це було в принципі можливим інструментом під час виборчої кампанії президента Зеленського, як і інші активності в соціальних мережах, то діяльність влади можна пояснити лише через медіа і канали, яким довіряють. А пояснювати потрібно тому, що суспільство - демократичне. 

В мене є велика віра в те, що ми все ж таки навчимося ефективно комунікувати з українськими громадянами, відчуваючи відповідальність, яка лежить на кожному з нас. В мене є віра в те, що політики не будуть думати про завтрашні вибори, принаймні поки йде війна. Поки йде війна, потрібно думати про єдність і про те, щоб наша перемога коштувала нам якомога менше життів.

50 млрд євро від ЄС 

У нас є величезний кредит довіри, тому що на тижні, що минув, Україна отримала фінансову допомогу 50 млрд євро від Європейського Союзу. Для нас це дуже важливо. Ми бачили, які баталії відбувалися в ЄС під час виділення цих грошей. Ці гроші виділяють, бо вірять, що ми можемо перемогти Росію, що ми є зрілим, демократичним суспільством, що ми можемо стати членами ЄС і НАТО. А членом ЄС і НАТО може стати лише сильна демократична країна, де політики і військові проявляють мудрість і вміють об'єднатися заради перемоги, а не займаються дріб'язковими сварками, плітками і спробами маніпулювати суспільством. Ним вже давно не можна маніпулювати: наше суспільство воює і переможе.

Блокада кордону: чекайте на фільм про шляхи вирішення проблеми 

І на завершення. Польські фермери сказали, що знову блокуватимуть кордон між Польщею і Україною та всі внутрішні дороги. Ми слідкуємо за цією ситуацією, зробили один фільм, зараз готуємо наступний. Він про те, в який спосіб убезпечити Україну та як діяти на користь нашій національній безпеці, щоб ми не залишилися відрізаними від союзників по наших західних кордонах, як цього хоче Росія. Ми серйозно досліджували цю тему і продовжимо досліджувати. Не пропустіть цей фільм і підписуйтеся на канал.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.