Троща російських танкерів у Керченській протоці: що чекає на Балтику

Але ось що про танкери-потопельники кажуть у російській морській профспілці: "Судно старое, ограниченного плавания. Оно попало в условия, в которые не должно попадать. Волнение на море было больше, чем судно может выдержать. По идее, оно должно было встать на безопасную стоянку. Скорее всего, что-то не досмотрели... Понятно, что судно старое... Судно не предназначено для зимних [условий]. Эти "Волгонефти" по реке ходят, их на зиму ставят на отстой как правило. У них навигация только с весны до зимы. Волны были до 3–4 метров, но для таких судов они опасны".  

А тепер перенесемось з Чорного моря до Балтики. Там насиченість моря нафтовим та нафтопродуктовим трафіком з Росії десь удвічі вища, при тому що площа Балтики менша і наявна велика кількість островів і острівців. І старих нафтових танкерів та продуктовозів там ще більше, ніж на Чорному морі. 

Балтика - мілководна, вона більш вразлива і наслідки будуть більш масштабними у випадку катастрофи, подібної до тої, що відбулась зараз в Чорному морі.  Тому, країнам Балтійського моря не потрібно чекати катастрофи, а вжити превентивних заходів з блокування російського нафтового трафіку. 

У Росії є один аргумент — Копенгагенський трактат 1857 (!), який гарантує свободу проходження Данських проток. Але це слабкий аргумент, бо на той час не було ні нафтових танкерів, ні нафтового трафіку через Балтику. 

Час диктує зміни, а воєнний час — швидкі зміни, особливо, коли Росія перейшла на Балтиці до прихованих диверсійних дій!

Джерело

Про автора.  Михайло Гончар, експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.