"У Львові кажуть"...

Не тому, що надто багато вільного часу, а тому, що на плечах рюкзак завбільшки з тебе самого. Це якось очевидно сповільнює ходу і додає уважності.

Ось дві старші пані-сусідки перемовляються через паркан. Тема, здавалось, давно забута: коронавірус. Одна пані зауважує, що щось було мало жертв серед політиків – а от серед простих людей величезна кількість. "Ну та, ну та…." киває співрозмовниця.

В парку на лавочці пара середнього віку. Він поважно викладає конспірологічні теорії, від яких в мене рештки волосся на голові ставали б дибки. Про світовий директорат, звільнення життєвого простору, змови… Дружина заворожено слухає. Але в мить, коли я вже думаю рухатись далі, бо слухати це просто неможливо, чоловік підсумовує оптимістично – мовляв, телеграм і ТікТоки дивитись не варто, бо рускі туди зливають багато фейків і дезінформації. А він такого не любить. Водночас розуміння того, хто ворог, у пари цілком чітко окреслене з рядом означень, які були б тут "порушенням правил спільноти". Ну, і на тому дякую.

Читайте також: Війна — це реакція на те, що Україна стає українською, а не на те, що вона зросійщена

Ще за двісті метрів двоє молодих людей порівнюють американську й українську "мрії". І доходять висновку, що американська таки надто "роздута". Не та вже американська мрія, каже один. І друг погоджується – так, краще, мовляв, тут бути. Все-таки, вдома є вдома.

Це вже цілком оптимістична нота. На цьому я знову закидаю рюкзак на плечі й перевіряю, чи тримається міцно спальник.

Люблю сиромудрість цього міста. В патріарха сучасної літератури навіть колись було ціле оповідання "У Львові кажуть". Справді, у Львові кажуть. І знають все краще всіх. Якщо не дратуватись зайвого, то в цьому є навіть певний шарм.

І ще на сходинках Єзуїтів цього вечора — старша жінка з простою і трохи замріяною фразою "яка була гарна літургія".

Це теж частинка нашого шарму. Щира.

А зараз можна рухатись.

Джерело

Про автора. Радомир Мокрик, український історик, культуролог, науковий працівник Інституту східноєвропейських студій на філософському факультеті Карлового університету в Празі

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.