Українська дипломатія: хто з послів "на вихід"?
Щось давно я не писав про посольські призначення-звільнення
Сподіваюсь, що з приходом нового міністра МЗС Андрія Сибіги ці процеси нарешті не просто активізуються, але й стануть більш зрозумілими, прозорими, швидкими й інституційними (з поверненням до складання іспитів з іноземної мови, наприклад).
Так от. На Банковій уже є список послів, які скоро можуть утратити свої дипломатичні посади. Ними не задоволені ні в ОП, ні в МЗС. Причини різні. Але основна претензія — їхня неефективність.
Наприклад, не задоволені нашим послом у Словенії — колишнім міністром оборони Андрієм Тараном. Але логічним є питання: а хіба це призначення від самого початку не було провальним? Хотіли ж експериментів...
З політичних призначенців Таран не один такий. Є питання і з декількома іншими кандидатурами.
За моєю інформацією, планує до України повернутися і нинішній посол України в Китаї — Павло Рябікін. Там особисте питання. Але заміна йому не визначена. І поки ніхто й не оголошує кандидатів… бо їх нема.
Читайте також: Українська дипломатія: не вигадувати велосипед
Починають думати й над тим, чи правильно, що відправили Андрія Мельника з Німеччини в Бразилію, на фоні того, що (як вважають в ОП) нинішній посол Олексій Макєєв поводиться з німцями надто дипломатично і м'яко.
На посаду посла в Польщі поки що не доїхав Василь Боднар, а на його місце в Туреччині — Петро Бешта.
Досі не зрозуміло, що там за спецперевірка відбувається по Олексію Данилову, екссекретарю РНБОУ, якого президент анонсував як посла в Молдові і який туди так і не доїхав. Різні джерела кажуть, що не дуже він туди й хоче.
Але навіть без урахування цих країн, залишається ще понад 15 українських диппредставництв, де призначенням послів і не пахне. Піар-проєкт з конкурсом від МЗС провалився і вже визнаний як неактуальний. Також не призначені посли в Африку — там планували відкрити шість нових посольств. Років два планували.
Взагалі, останній "зліт" послів, який відбувся у серпні, на Банковій сприйняли, скажімо так, без особливого ентузіазму (в попередній рік деякі посли взагалі спали на зустрічі з президентом). Тому кому були потрібні ті три дні "гульні" в Києві та регіонах (останній великий івент відставленого Дмитра Кулеби), в ОП не зрозуміли. А тому сподіваються, що Сибіга виявиться більш ефективним менеджером, ніж Кулеба.
Поки що якось так.
Як кажуть, будемо слідкувати за руками.
Про автора. Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики, керівник інформаційного агентства Главком
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе