Українська дипломатія: не вигадувати велосипед

Посилити МЗС фінансово і кадрово, зокрема.

Посол — це або мегаполітик з прямим доступом до президента, або мегадипломат, посольство — це не півтора каліки чи заробітчанина на пенсії, а десятки-сотні фахівців.

МЗС має бути за впливом на другому місці після Банкової/КМУ, займатися усім: зовнішньою політикою, економікою, інвестиціями, культурою, освітою. Якщо ми хочемо бути центром регіону або й світу.

Зовнішньополітичне відомство має мати повноваження впливати на роботу інших міністерств щодо покращення механізмів міждержавної взаємодії.

Читайте також: Ефективність української дипломатії на угорському та словацькому треках викликає сумніви

Врешті-решт, в МЗС має бути один єдиний керівник, а не три, як зараз.

І дім на Михайлівський має бути одним із ключових чи й навіть єдиним мозковим центром європейської і євроатлантичної інтеграції, адже це включає всі сфери нашого життя, а не просто дипломатичні прийняття.

Коли я чую, що ми будемо створювати щось паралельне "красіве", аби дбати про наших людей за кордоном, у мене кров з очей ллється.

А ми нічого не хочемо у себе зробити, щоб вони прагнули повернутися?

Чи знову витрачатимемо зусилля на якусь дурню, щоб потім удавати, що ніхто нічого такого і не пропонував.

Досвід з 2019 вже б мав навчити: всі потуги народити щось "неординарне" призводить лише до катастрофи того, що раніше нормально функціонувало, поки його не почали "реформувати".

Джерело

Про автора. Володимир Омелян, майор ЗСУ, дипломат, міністр інфраструктури України у 2016-19, політик

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.