Якої політичної допомоги очікує Україна від Китаю? Колонка Віталія Портникова

Очільник українського зовнішньополітичного відомства Дмитро Кулеба відповідаючи на питання китайських журналістів підкреслив, що Україна вважає, що Китай має великий потенціал для того, аби допомогти закінченню війни, яку Володимир Путін розпочав проти нашої країни. Дмитро Кулеба підкреслив, що Україна розраховує на подальший розвиток взаємин із Китаєм у майбутньому і між двома країнами є довіра.

Китайські медіа повідомляють, що зараз активно обговорюється питання щодо участі китайських представників у Саміті миру, який відбудеться у Швейцарії. Як відомо, до цього часу спеціальний представник Китайської Народної Республіки з питань Євразії тільки одного разу брав участь у зустрічах радників з питань нацбезпеки які проводилися в різних країнах на підтримку українського бачення того, як має закінчитися війна між Росією і Україною. Саме у Швейцарії саміт має відбутися на набагато більш представницькому рівні, тому у Києві докладають зусиль, щоб переконати делегацію КНР взяти участь у цьому дипломатичному заході. Однак раніше міністр закордонних справ Китаю Ван Ї підкреслював, що Китай буде підтримувати проведення будь-яких заходів, що будуть організовані обома сторонами конфлікту. Таким чином головною розбіжністю у підходах до саміту, який має обговорити шляхи до закінчення війни між Росією та Україною, є українське бачення того, що російських представників треба запросити до участі у саміті вже після того, як керівники інших держав світу напрацюють спільний підхід до формули закінчення війни, а китайський підхід полягає в тому, що представники РФ, зокрема мова йде про Міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, мають бути учасниками Саміту миру з першого ж дня його проведення, бо без участі російських представників будь-який діалог приречений на фіаско і перетвориться швидше на декорацію шляхів пошуку миру, ніж на справжні можливості закінчити у осяжному майбутньому російсько-українську війну.

І звичайно ж, зараз дискусія щодо китайської участі, як можна зрозуміти з повідомлень китайських і близьких до Пекіну видань, пов'язана саме із тим, коли потрібно запрошувати Сергія Лаврова чи якогось іншого високопоставленого представника російського керівництва - вже на перший саміт чи на наступні заходи, якщо вони взагалі відбудуться.

Однак варто нагадати, що тут проблема може бути пов'язана не тільки з українською, але і з російською позицією. Російська сторона ігнорує Саміт миру у Швейцарії не тільки тому, що зараз в Києві не бачать підстав для запрошення на таку серйозну зустріч представників Російської Федерації, але й тому, що в Москві не вважають Швейцарію слушним місцем для проведення будь-яких миротворчих зустрічей. Як підкреслили представники Міністерства закордонних справ Російської Федерації, Швейцарія більше не є нейтральною країною, і за її посередництвом не можуть відбуватися перемовини, метою яких може стати закінчення конфлікту ніж Росією і Україною. Так що навіть якщо уявити, що Україна погодилася б з умовами китайської дипломатії, швидше за все Пекіну не вдалося б переконати Москву у необхідності брати участь у заході, який організовується українською стороною, і таким чином залишати Києву ініціативу щодо того, кого можна, а кого не можна запрошувати для участі у саміті, та ще й на території країни, яку в Росії не вважають нейтральною щодо оцінки причин, які призвели до російської агресії.

І звичайно ж в цій ситуації головною залишається відповідь на питання, чи дійсно хтось з китайських представників буде готовий взяти участь у саміті, який відбудеться у Швейцарії, і чи взагалі будуть на цій зустрічі представлені представники провідних країн глобального Півдня, чи він виявиться зустріччю представників країн Заходу і України, за підсумками якої будуть ухвалені логічні, однак далекі від російської зацікавленості тези, щодо закінчення війни. Саме тому для українського керівництва таким важливим є момент хоча б формальної участі китайських дипломатів у Саміті миру у Женеві, і сигнал, який подає міністр закордонних справ України у своєму діалозі з китайськими журналістами має чергового разу засвідчити, що в Києві продовжують сподіватися на китайське посередництво після закінчення своєї подорожі по країнах, які пов'язані із війною Росії проти України.

Після перемовин в Москві і Києві, спеціальний представник Китайської Народної Республіки з питань Євразії Лі Хуей знову підкреслив, що Китай сподівається на мирне вирішення ситуації, яка призвела до війни Росії проти України, і буде сприяти діалогу між сторонами, однак важливим моментом у китайській позиції, як відомо, залишається необхідність обговорення різних варіантів мирних планів. Тобто, фактично, якщо Україна розраховує на участь Китаю у подальших дипломатичних зусиллях, Києву доведеться погодитися із тим, що дискутувати будуть не тільки з питання Формули миру Володимира Зеленського, яка передбачає відновлення територіальної цілісності нашої країни, але й щодо китайських пропозицій, які несуть під собою скасування санкцій проти РФ як однієї з перших умов діалогу і переведення питання санкцій до компетенції Ради безпеки ООН, а також і з російською формулою війни, яка передбачає визнання Україною територіальних претензій Росії і російського статусу Криму та інших окупованих Москвою українських територій, а також нейтралітет і демілітаризацію України, що полегшить РФ ліквідацію державності сусідньої держави у найближчому майбутньому.

Не відомо, як далеко зайде бажання українського керівництва застосувати участь Китаю у миротворчих заходах, і разом із цим мати можливість не поступитися власними тезами, щоб не дати можливість Москві пропонувати такий варіант закінчення війни, який поставить під сумнів збереження української державності у осяжному майбутньому.

Джерело.

Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.