Проросійський президент Хорватії може стати прем’єром і мати всю владу: чим це загрожує Україні. Пояснюємо

Еспресо розповість про складну політичну ситуацію в Хорватії та як вибори в цій країні можуть вплинути на Україну.

Про що у статті:

• Чим теперішній досвід України схожий на хорватський;
• Яка політична ситуація у Хорватії;
• Чим загрожує Україні новий можливий проросійський прем’єр.

Чим теперішній досвід України схожий на хорватський

Фото: Вікіпедія

Хорватія – це невелика балканська країна площею як Одеська та Вінницька області, де проживає майже 4 млн людей. З 2013 року хорвати є членами ЄС. Для багатьох Хорватія в першу чергу асоціюється з туризмом, завдяки своєму красивому узбережжю і великій кількості мальовничих островів, які омиває тепле Адріатичне море. Однак, якщо прокрутити час на 30 років назад, то можна побачити, що Хорватія була у схожих умовах, як і теперішня Україна – війна з переважаючим сусідом, який вирішив відновити імперію через надумане етнічне питання.

Коли у 1991 році Хорватія проголосила незалежність від Югославії (Сербії), силами югославської армії, а також сепаратистських сербських сил, які були підтримані Белградом, був розпочатий воєнний конфлікт, який забрав життя понад 21 тис. людей. Кривава битва за Вуковар стала символом мужності та рішучості хорватів і увійшла у світову історію. Серби, які мали 1,5 тис. танків, тисячу установок артилерії, три місяці зазнавали великих втрат у вуличних боях з хорватськими ополченцями. Зрештою, серби захопили місто, але це була "піррова перемога", ініціатива перейшла до хорватів. ООН надіслала миротворців і західні демократії почали посилювати хорватську армію.

За кілька років війни, югославські війська, як і російські в Україні, скоїли численні воєнні злочини, геноцид хорватського і боснійського цивільного населення, сотні тисяч людей стали біженцями. Однак в підсумку Хорватія змогла вирватися з лещат імперського минулого і побороти багаторічні впливи сербів на їхнє життя. Зараз Хорватія – це країна, яка продовжує стрімко розвиватися, належить до групи країн із дуже високим рівнем індексу людського розвитку. Попри свою орієнтованість на туризм, на сьогоднішній момент Хорватія в ТОП-20 країн ЄС за номінальним ВВП, до речі, за цим показником вона випереджає свого колишнього ворога – Сербію. Лише за минулий рік хорватський ВВП зріс на 2,5%, а в наступні два роки йому прогнозують зростання на 2,6% та 2,8%.

Яка політична ситуація у Хорватії

Республіка Хорватія – це парламентська республіка. Тобто основну владу тут має парламент і уряд, а президент є символічною і представницькою фігурою. Це особливо поширена форма правління у центральній та південній Європі, для прикладу, Німеччина, Італія, Чехія, Греція також є парламентськими республіками.

Хорватський парламент називається Сабор. Парламент обирається на чотири роки, через певні особливості він може мати не менше ста і не більше сто шістдесяти представників. У Хорватії чимало політичних партій, які не мають підтримки більшості населення, тому формування уряду і влади залежить від домовленостей та коаліцій. Наприклад, на виборах у 2020 році до парламенту пройшли вісім партій. Лідер голосування Хорватська демократична співдружність (яка з 1991 року значною мірою утримує владу в країні) здобула 66 зі 151 місця в парламенті, для формування уряду вони створили коаліцію з невеликими партіями, які представляють етнічні меншини. Таким чином тодішній прем’єр Андрей Пленкович зміг зберегти за собою крісло, яке він обіймає з 2016 року.

Фото: gettyimages

Пленкович завжди підтримував Україну, зокрема, у перший рік свого прем’єрства, коли він відвідав Київ, тоді сказав наступне:

"Україна стала жертвою агресії. Немає жодної дилеми, ми точно знаємо, хто жертва, а хто агресор. Я говорив і говоритиму: повернути Україні окуповані території — це пріоритет, законний і моральний обов'язок міжнародної спільноти".

За час повномасштабної війни Пленкович також відвідував Київ, а Хорватія долучилася до країн, які підтримують санкції проти РФ та надсилають військову підтримку Україні. Зокрема, у серпні 2023 року прем’єр-міністр країни сказав про пакет військової допомоги в розмірі 30 мільйонів євро. Хорвати також підтримують Україну на шляху до ЄС та НАТО.

Однак не всі у Хорватії дотримуються такого курсу. Найбільш яскравим представником проросійських наративів є чинний президент країни Зоран Миланович, який обіймає свою посаду з лютого 2020 року, а до цього з 2011 по 2016 роки був прем’єром країни. У своїх висловах він неодноразово повторював головні месиджі російської пропаганди, наприклад, що Революція гідності – це переворот, який спровокували ЄС та США, а Україна не може бути в НАТО. Щобільше, вже під час повномасштабної війни Міланович сказав, що "Крим не буде українським", а гасло Слава Україні – шовіністичне і походить від людей, які "співпрацювали з нацистами". Загалом Міланович через свої популістичні вислови має чимало симпатиків по всій країні.

Фото: Instagram Зорана Мілановича

Новий передвиборчий період у Хорватії ознаменувався низкою скандалів, спекуляціями як щодо можливої ​​дати виборів, так і потенційних коаліцій та об’єднання опозиції, а також звинуваченнями в корупції та кумівстві в уряді на чолі з прем’єр-міністром Пленковичем і частими змінами ним міністрів. Все це призвело до того, що 17 квітня у Хорватії відбуваються дострокові парламентські вибори, які мали пройти дещо пізніше, але Сабор 14 березня вирішив проголосувати за саморозпуск.

Прем’єр Андрей Пленкович не був проти виборів, оскільки попри корупційні скандали та зростання інфляції в країні, на політичному горизонті не було серйозних опонентів. Однак вже через кілька годин після оголошення дати нових виборів президент Зоран Міланович раптово сказав на пресконференції, що він буде кандидатом від Соціал-демократичної партії Хорватії на пост прем’єр-міністра. Тим самим викликавши гостру політичну кризу в країні, коли чинний президент вирішив змагатися за посаду прем’єра. Хоча 18 березня Конституційний суд постановив, що Міланович не може бути кандидатом і не може брати активну участь у підтримці СДП під час виборчої кампанії, якщо він не піде у відставку з поста президента. Та у відповідь Міланович назвав рішення "винесеним по-бандитськи".

"Зрештою я стану прем’єр-міністром, але я не скажу цій банді, як", – сказав Міланович і відмовився припинити кампанію, пообіцявши, що його коаліція якщо вона переможе, вестиме "безкомпромісну боротьбу з корупцією" та, звісно, підвищить зарплати і пенсії.

Чим загрожує Україні новий можливий проросійський прем’єр

Фото: freepik

Хоча перемогу очікувано має здобути Хорватський демократичний союз прем’єра Пленковича, але це буде перемога без достатньої кількості місць для одноосібного правління.  Опитування показують, що ХДС може втратити свою владу на користь коаліції на чолі з соціал-демократами, яких очолює президент Міланович.

"Хорватські виборці йдуть на виборчі дільниці на парламентських виборах з високими ставками, які можуть суттєво змінити прозахідну позицію країни в таких питаннях, як європейська підтримка України в її боротьбі з Росією", - пишуть у The Guardian.

Згідно з опитуваннями, ХДС, швидше за все, втратить шість своїх депутатів у парламенті. Відповідно, у них буде недостатньо парламентарів, щоб утримати незначну більшість із членами парламенту від етнічних меншин і діаспори. Натомість очікується, що СДП отримає приблизно 44 місця, тобто на три більше, ніж у 2020 році, причому правий антиімміграційний "Рух за батьківщину" посяде третє місце з 14 місцями, а екологічна партія "Можемо" – 9, що дасть правим і зеленим золотий квиток для формування уряду з президентом Мілановичем.

Якщо ж ХДС чинного прем’єра залишиться при владі, країна продовжить прозахідний курс на підтримку України в боротьбі з Росією, пишуть у The Washington Post. Однак, якщо ж СДП Мілановича виграє, партія може опинитися на шляху до перемоги і на червневих виборах до ЄС, а також на грудневих президентських виборах у Хорватії. Відповідно, мова йде не лише про майбутнє внутрішньої політики країни Адріатичного моря, а й єдність ЄС, який бореться з нестабільністю, спричиненою вторгненням Росії в Україну.

"Такий сценарій кинув би виклик тривалому політичному домінуванню ХДС і потенційно сприяв посиленню проросійських настроїв у країні, якщо згадати минулі прокремлівські позиції Мілановича", - пишуть у Politico.

Враховуючи всі заяви Мілановича, стає зрозуміло, що в разі перемоги він займе позицію свого друга проросійського прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана – ніякої зброї Україні від Хорватії та всякими способами може перешкоджати руху Києва в ЄС. Крім цього, швидше за все Міланович буде просувати тезу чим швидших примусових переговорів України та Росії на вигідних Кремлю умовах.

"Міланович є відвертим противником надсилання зброї в Україну, стверджуючи, як і прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, що військова підтримка Росії лише продовжує кровопролиття. Його позиція проти надання зброї Україні допомогла згуртувати сили, що виступають проти естеблішменту, по обидва боки політичного спектру Хорватії. Більше того, президент часто стверджував, що НАТО, членом якої є Хорватія, підштовхнуло Володимира Путіна до вторгнення в Україну, а народна революція, яка привела до повалення проросійського президента України в 2014 році, була незаконним державним переворотом", - констатують у The New York Times.

Фото: gettyimages

Результати, які вирішують, хто займе 140 зі 151 місця в парламенті, мають бути відомі пізно ввечері 17 квітня. Решта ж 11 місць, обраних у двох спеціальних виборчих округах, що відкриті для етнічних хорватів, які проживають у сусідній Боснії, та для сербів й інших меншин, які проживають у Хорватії, може зайняти більше часу. Однак склад наступного уряду і його політика залежатиме від того, яка з двох найбільших партій, ХДС Пленковича чи СДП Мілановича, зможе створити коаліцію для формування більшості. Відзначимо, що перед виборами ХДС чинного прем’єра та її союзники мали більшість лише в одне місце в парламенті. Тому результати майбутніх коаліційних ігор можуть бути дуже не прогнозованими, як і спроможність до активної діяльності наступного хорватського парламенту.

Читайте також: Перемога опозиції в Туреччині: що означає поразка партії Ердогана