Що таке FlyEye: дрон-невидимка, який у 5 разів підвищує ефективність артилерії

Еспресо розповідає про перший безпілотний авіаційний комплекс, взятий на озброєння ЗСУ, його технічні характеристики та особливості застосування на фронті.

Коротко про те, що у тексті:

• Історія безпілотників FlyEye
• Що таке FlyEye і як цей комплекс працює
• Технічні характеристики FlyEye
• Військові про FlyEye
• Нові версії FlyEye вже на озброєнні в ЗСУ

Історія безпілотників FlyEye

Безпілотний літальний апарат FlyEye був розроблений FlyEye створений інженерами з компанії Flytronic (належить WB Electronics). Вперше був представлений широкому загалу влітку 2010 року на виставці в Парижі. 

Вже у жовтні 2010 року FlyEye використали для пошуку зниклої дитини в Августівському повіті. У 2013 році було підписано угоду на поставку 12 комплектів безпілотних літальних апаратів FlyEye польській армії. Ще через рік FlyEye став переможцем тендера для безпілотних літальних апаратів класу міні для польської прикордонної охорони. 

Фото: Getty Images

Невдовзі "Летюче око" прийшло і в Україну. Польська WB Group стала першою іноземною компанією, що після агресії РФ 2014 році почала постачання обладнання для українських військових. FlyEye в Україні використовують із 2015 року, а в 2017-му він став першим безпілотним авіаційним комплексом, прийнятим на озброєння Збройних Сил України. Наказ про це підписав тодішній міністр оборони Степан Полторак.

Військовий експерт Defense Express Валерій Рябих зазначав, що під час експлуатації в зоні бойових дій на Донбасі FlyEye показав себе "як якісний та дуже ефективний безпілотний авіаційний комплекс з великим запасом міцності та відмовостійкості". Зокрема, станом на 2021 рік, за перших 5 років експлуатації БпАК FlyEye 2.0 в бойових умовах в ході АТО та ООС (понад 3500 льотних годин) не було втрачено жодного планера.

Крім використання в зоні АТО/ООС "летюче око" використовувала, скажімо, Нацгвардія для виявлення пожеж чи диверсантів у Чорнобильській зоні відчуження. Тоді представники НГУ зазначали, що FlyEye, завдяки тепловізійній камері, якнайкраще підходить для виявлення пожеж, адже "бачить" попри високий рівень задимленості.

У 2020 році FlyEye стала першою польською системою, яку пропонує Агенція НАТО з технічного обслуговування і постачання (NSPA). Тоді Агенція високо оцінила якість польських безпілотників. Польські спецпризначенці використовували FlyEye при виконанні бойових завдань в Афганістані.

Що таке FlyEye і як цей комплекс працює

Безпілотний авіаційний комплекс FlyEye складається з наземної станції управління, станції аналізу даних, антени та безпілотника. Він призначений для спостереження за полем бою, коригування вогню артилерії, ретрансляції сигналу, патрулювання кордонів тощо.

Корпус дрона FlyEye виготовлений з композитних матеріалів за схемою високоплан. В носовій частині є складаний пропелер, корисне навантаження розміщене під корпусом в районі центру мас.

"FlyEye зі злітною масою в 11 кг можна підготувати до зльоту і скласти після посадки менше ніж за десять хвилин. Сам запуск відбувається автоматично, БПЛА випускається "з рук" оператора. Додаткове обладнання, по типу пускової установки чи пневматичної катапульти, не потрібне. Це значно зменшує вагу системи, яку можна транспортувати у двох похідних рюкзаках. Запуск безпілотника FlyEye можна здійснити майже з будь-якого місця, навіть з палуби невеликого судна", – йдеться в матеріалі Армія-Inform.

Фото: Getty Images

Польотом можна керувати вручну через пост управління, якщо йдеться про зону дії до 30 км. Інший варіант – автоматичний політ за заздалегідь запрограмованим маршрутом, з можливістю налаштування його вручну під час польоту. 

Літає FlyEye вкрай тихо, адже безпілотник більшість часу планує і має електричний двигун. Наші розвідники називають цей дрон "літаком-невидимкою". 

"Його важко засікти, оскільки в його "мізках" закладені певні алгоритми, радіоелектронні технології, які оркам досі невідомі".

Якщо ворог застосовує засоби РЕБ, безпілотник переходить в режим радіомовчання, виконуючи завдання за заздалегідь запрограмованим маршрутом. При втраті зв’язку з наземною станцією FlyEye автоматично повертається на задану точку чи місце старту.

Розвідувальна апаратура розміщена в центральному відсіку фюзеляжа. Довжина Fly Eye сягає 1,9 м, а злітна вага становить 11 кг (корисне навантаження 4 кг.). Апарат підіймається на 4 км у висоту та розвиває швидкість до 120 км/год.

Перед приземленням корисне навантаження скидається на парашуті, а планер літального апарату баражує до заданого місця посадки. Тривалість польоту – до трьох годин.

Технічні характеристики FlyEye 

• Розмах крил – 3,6 м,
• Довжина – 1,8 м,
• Злітна маса – 12 кг,
• Корисне навантаження – до 4 кг,
• Швидкість – 60-120 км/год,
• Практична стеля – 3,5-4 км,
• Радіус застосування – до 300 км (з радіозв’язком – до 50 км),
• Максимальна тривалість польоту – до 3 год, 

Військові про FlyEye 

Полковник Тарас Потягач очолював випробувальну комісію перед тим як ЗСУ взяли на озброєння польський комплекс. Він зазначав, що комісія робила ретельний моніторинг закордонних дронів такого класу. "Летюче око" виявилося найкращим з-поміж них.

"Керувалися тим, що цей безпілотник має належні тактико-технічні характеристики та що його прийнято на озброєння в країнах-членах НАТО. Він має цифрові канали передачі даних, які відтворюють зображення з високою роздільною здатністю, що дає змогу не просто ідентифікувати вид військової техніки, а й визначати її модифікацію. Наприклад, що це не просто танк, а саме Т-64БВ або Т-72Б3.

Потягач наголосив, що денна камера та тепловізор дають можливість FlyEye працювати в будь-яку пору доби, а також в умовах обмеженої видимості. Тепловізор дозволяє зручно коригувати артилерійський вогонь – чітко видно місця розриву боєприпасів. Лазерний далекомір допомагає визначити точну відстань до кожного об’єкта.

У відеосюжеті Військового телебачення України контррозвідник СБУ розповідав, як під час однієї з операцій за допомогою FlyEye були успішно дорозвідані позиції та виявлені скупчення живої сили та техніки ворога, зокрема й зенітний ракетний комплекс "Тор". Найважливішим, зазначив спецпризначенець, є організувати безпечне місце для операторів БпЛА. 

"Безпека підрозділу понад усе. Передусім необхідно забезпечити надійне місцеперебування для того, щоб унеможливити виявлення позицій з повітря ворогом, а також провести заходи з маскування, щоб ворогу було важче нас знайти".

Defense Express наводить оцінку системи військовим із позивним "Гугл", який проходив службу у складі екіпажу БпАК FlyEye артилерійської бригади.
"Комплекс, який ми мали на озброєнні, за декілька місяців бойової роботи напрацював більше 700 льотних годин і при цьому розвідав більше 1000 одиночних і групових цілей", – каже воїн. 

Фото: www.ukrmilitary.com

Зокрема він виділив такі сильні сторони польського безпілотника, як захищений цифровий радіоканал, планерний політ (двигун працює тільки 25% часу), можливість роботи під впливом РЕБ і в шквальних метеоумовах та інші.

"Гугл" наголошує, що більшість "механічних функцій", як, наприклад зліт і посадка, передані автопілоту. Це унеможливлює людський фактор помилки. 
"Апарат зручний та ефективний під час здійснення конвоювання рухомих цілей, а також в ході пошуку поодиноких об’єктів як в міській забудові так і листяному зеленому лісі в режимі баражування. Окремо слід відзначити здатність FlyEye виконувати польоти і при цьому забезпечувати виконання завдань при сильному вітрі швидкістю до 18 м/с.В подібних умовах не здатний працювати жоден з інших наявних в нас БпАК цього класу", – зазначив військовий.

Фото: www.ukrmilitary.com

Нові версії FlyEye вже на озброєнні в ЗСУ

Увесь досвід застосування на фронті в Україні розробники FlyEye використали для того, щоб удосконалювати свій продукт. Таким чином у 2021 році компанія-виробник узялася до випуску версії FlyEye 3.0 з покращеними тактико-технічними характеристиками. 

У версію FlyEye 3.0 додали низку корисних функцій. Наприклад, передачу та відтворення відеозображення в режимі реального часу, здійснення автономного польоту та автоматичної посадки та інші. Передбачається використання малогабаритної тактичної антени, що дає можливість передати керування групі спецпризначення в безпосередньому районі баражування БпЛА. Це дозволить здійснювати контроль над дроном в режимі повного радіомовчання.

FlyEye 3.0 оснащений новою головкою спостереження GS4. Вона використовує камери з покращеними характеристиками і вдосконалені алгоритми управління та обробки зображень. Картинки вищої якості дозволяють ідентифікувати об’єкти з відстані 5-7 км в будь-який час доби та за несприятливих погодних умов.
У  серпні 2022 року, в рамках проєкту "Армія дронів", для українських воїнів закупили 20 безпілотників-розвідників FlyEye саме в найсучаснішій версії 3.0. Це може бути далеко не останнє придбання новітніх польських дронів. Адже вже відомо, що Польща планує у 2024 році в два з половиною рази збільшити виробництво безпілотних авіаційних комплексів FlyEye. У 2023-му за рік було виготовлено 80 комплексів по 3-4 БпЛА (240-320 дронів за рік або ж 20-27 за місяць). У 2024-му планують виготовити 200 комплексів (600-800 безпілотників).

Україна, буз сумнівів, зацікавлена в подальшому використанні "летючих очей". Адже, як наголошував експерт Валерій Рябих, FlyEye здатен суттєво підвищити ефективність як ствольної артилерії, так і ракетних систем. Свою думку він підкріпив результатами практичних випробувань. 

"При вогневому ураженні цілі типу радар контрбатарейної боротьби без використання БпАК витрата снарядів складала 200-300 одиниць, а при коригуванні вогню при використанні БпАК FlyEye 3.0 з коригуванням артилерійського вогню витрата снарядів складала 38 одиниць, що підняло бойову ефективність та точність більше ніж у 5 разів", – зазначив Рябих.