Тіньовий флот Росії: чи існують кораблі-привиди, чи це лише зручний фейк для прикриття поставок нафти

Тіньовий флот РФ стрімко зростає, і Росія може його використовувати не лише для транспортування нафти, а й військових вантажів, вважає старша наукова співробітниця Атлантичної ради та колумністка POLITICO Елізабет Броу. Як РФ вдалось розбудувати тіньовий флот для уникнення санкцій та чи справді судна, які дозволяють РФ заробляти мільярди доларів на нафті, є невидимками, рух яких неможливо відстежити? 

Як Росія нарощувала так званий тіньовий флот

Так званий тіньовий флот – не є російським ноу-хау. Кораблі, які обходять морське право і часто мають прапори офшорних юрисдикцій (так звані країни зручного прапора - flag of convenience) існують десятиліттями. Таким флотом користувався Іран, Північна Корея, Венесуела, латиноамериканські наркокартелі. Однак, за даними Елізабет Броу, якщо до 2022 року до "тіньового флоту" належали орієнтовно 200 суден, то тепер – понад тисячу. За її оцінкою, нині уже 17% усього світового флоту перебуває у тіні. Звичайно, йдеться не лише про танкери, які перевозять російську нафту в обхід санкцій. Однак саме ці кораблі-привиди перевозять левову частку російської нафти.

"Відповідно до даних CREA (Центр досліджень енергетики та чистого повітря), у листопаді 2024 року 369 суден експортували російську нафту та нафтопродукти, з яких 206 були "тіньовими" танкерами, якими транспортується близько 80% морського нафтового експорту Росії. Враховуючи дані Bloomberg станом на кінець листопада, якщо РФ перевозила морем в середньому 150 тис. барелів на добу, то близько 120 тис. барелів на добу перевозилось тіньовим флотом", – сказала у коментарі "Еспресо"  генеральна менеджерка у сфері безпеки та стійкості DiXi Group Олена Лапенко.

За її словами, після впровадження перших обмежень на експорт російської нафти у грудні 2022 року РФ почала шукати шляхи їхнього обходу, зібравши понад 400 танкерів для перевезення нафти попри режим санкцій. 

"Купує вона старі танкери через корпоративні офшорні структури та використовуючи компанії-одноденки, які створюються виключно для закупівлі судна і потім зникають. Відтак, використовуючи підставні компанії та складні юридичні схеми, Росії вдається ускладнити процес відстеження таких маніпуляцій та накладення відповідних санкцій", – пояснює Олена Лапенко.

Тіньовий флот РФ – насправді американський фейк?

Керівник Моніторингової групи редакції BlackSeaNews та "Інституту Чорноморських стратегічних досліджень" Андрій Клименко переконаний:  насправді тіньового флоту Росії не існує, оскільки можна відстежити маршрут кожного судна. 

"Тіньовий флот РФ – це величезний фейк, який придумали наші американські друзі, союзники та партнери. І, до речі, цінову стелю на нафту теж придумали вони. Я спілкувався з одним  американським експертом у Києві – він пишається тим, що є одним з авторів цінової стелі. Хоча це теж величезна маніпуляція, – розповів Андрій Клименко. – Всі вони дуже бояться: якщо російська нафта піде з ринку, це спричинить стрибок світових цін. І це начебто дуже вплине на ціни на бензин та дизельне пальне на їхніх ринках, і їхнє населення буде незадоволене своїми політиками. Насправді ж російська нафта на світовому ринку – це відсотків 10 від світового обсягу. Тому навіть якби вона була повністю заблокована, то стрибок цін був би, але недовгий. Далі світовий ринок все це компенсував би". 

За словами експерта, величезна кількість світового комерційного флоту зареєстрована у країнах зручного прапора: Ліберія, Панама, всілякі острови, не тільки Маршалові, Палау тощо. Однак це не означає, що встановити реального власника неможливо.

"Коли нам кажуть, що ніхто не може встановити, хто реальний власник судна – це казки для бідних.  Як правило, офіси всіх офшорних країн фізично розташовані у Сполучених Штатах Америки. Для правоохоронних органів, якщо потрібно встановити реальних власників, це все робиться, не встаючи з крісла", – сказав Андрій Клименко. 

Чому системи морського спостереження не бачать танкерів з російською нафтою?

За даними Олени Лапенко, "тіньовий флот" часто використовує метод перекачування нафти із судна на судно. Таким чином, нафта російського походження може змішуватись з нафтою іншого походження, тому за документами складно відстежити, яка саме частка російської нафти перевозиться тим чи іншим судном. Також, значна частина “тіньового” флоту все ще перебуває поза санкційними списками.

Водночас маршрут самого судна насправді відстежити нескладно, якщо ставити собі таку мету.

"Те, що танкери відключають сигнал AIS, тому їхній маршрут неможливо відстежити, – це ще один фейк, – зазначив Андрій Клименко. – У Керченській протоці ви не побачите руху суден, а якщо побачите, – він буде спотворений. Чому? Бо там є Керченський міст і сигнали глушаться засобами РЕБ. Скажімо, танкер йде з Барселони до Новоросійська, бере в Новоросійську нафту, а потім іде в Мумбай. Але, оскільки Новоросійськ не зафіксувався у системах морського спостереження, то це відображається, наче танкер йде з Барселони до Мумбая. Але жодне судно - танкер, суховантаж, контейнеровоз -  не пропустять ні в Босфорі, ні в Каттегаті, ні в Ла-Манші з вимкненим AIS. Навіть якщо судно змінило назву, його ІМО – унікальний номер – не змінився. Ми знаємо, що купа російських танкерів перереєструвались в Дубаї і  возять російську нафту. Але увесь світ продовжує грати в цю гру".

На думку аналітика, спотворені дані, в тому числі у звітах поважних світових агенцій можуть бути пов’язані також з тим, що після 2022 року серед їхніх співробітників опинились багато "хороших росіян".   

"Якось Bloomberg дав дані щодо російських танкерів з сирою нафтою. Ми порівняли це зі своїми даними, які збираємо вручну, а не за допомогою програм. Виявилось, що вони чомусь не побачили 29 танкерів. Тобто з 11 – 12  млн тонн нафти на місяць вони не побачили 3 млн тонн, – сказав Андрій Клименко. – Ще одне викривлення статистичних даних – РФ дурить своїх партнерів з ОПЕК+, оскільки насправді постачає на ринок на 20-30% більше, аніж передбачено квотами. Тому це ще один мотив, чому вони ховають дані різними засобами". 

Саме виручка від продажу нафти є головним спонсором війни РФ в Україні

За даними Моніторингової групи "Інституту Чорноморських стратегічних досліджень" та редакції BlackSeaNews, у структурі надходжень від російського енергетичного експорту перше місце займають саме надходження від експорту сирої нафти і нафтопродуктів, а не газу. Після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році експорт російського природного газу майже втратив свій основний ринок в Європі. Тому аналітики припускають, що нині частка нафти і нафтопродуктів в структурі енергетичного експорту Росії значно перевищує 70%.

"Фактично, доки РФ матиме можливість продавати нафту, доти вона буде мати можливість вести війну проти України", – резюмує Андрій Клименко. 

При цьому 80% загального російського морського експорту нафти та нафтопродуктів здійснюють з портів Чорного та Балтійського морів. За даними моніторингової групи, в середньому за місяць з портів цих морів здійснюють операції від 310 до 350 танкерів:  від 120 до 140 з них перевозять сиру нафту, від 190 до 210 танкерів перевозять нафтопродукти. 

З портів Балтійського моря понад 30% перевезень виконують танкери судновласників Греції. Разом з танкерами, зареєстрованими на Кіпрі та в країні-кандидаті до ЄС Молдові, 34,2% ринку танкерних перевезень належить компаніям з країн "ЄС+". Частка танкерів, що зареєстровані в "країнах зручного прапору", тобто в таких, де дійсно можуть бути утаємниченими реальні власники танкерів, становить лише 10-12%.

Які країни купують найбільше російської нафти

За даними  CREA,  у листопаді доходи Росії від експорту викопного палива становили 611 млн євро на день.

Найбільшим покупцем російських вуглеводнів традиційно є Китай. У листопаді він придбав російського викопного палива на 5 млрд євро, з яких 3,5 млн євро забезпечила сира нафта. Загалом саме на неї припадає 70% імпорту Китаю з Росії. 

Інфографіка : CREA

Другим найбільшим імпортером була Туреччина, яка забезпечила РФ 3 млрд євро за листопад.

На третьому місці – Індія, яка забезпечила РФ 2,1 млрд євро надходжень за місяць.

ЄС був четвертим за величиною покупцем російського викопного палива в листопаді (1,8 млрд євро) від п’ятірки найбільших покупців. Найбільшу частку закупівель російського викопного палива з боку ЄС складав трубопровідний газ (46%), а також ЗПГ (34%), які наразі поза санкціями. Окрім того, ЄС зробив виняток для російської сирої нафти, тому південною гілкою нафтопроводу "Дружба"  до Угорщини, Словаччини та Чехії все ще імпортується російська нафта. 

Бразилія в листопаді придбала російського викопного палива на 15 млн євро. Це лише нафтопродукти, однак ця цифра забезпечила їй п’яте місце серед найбільших імпортерів російських вуглеводнів.

Якими мали б бути санкції, аби заблокувати експорт російської нафти

16 грудня ЄС запровадив 15 пакет санкцій проти РФ. До санкційного списку потрапили судноплавні компанії, відповідальні за транспортування сирої нафти та нафтопродуктів морем, забезпечуючи важливі доходи російському уряду. Зокрема, ЄС розширив перелік суден, на які поширюється заборона на доступ до портів і заборона на надання широкого спектру послуг, пов'язаних з морським транспортом. 

"Цей захід спрямований на танкери, що не належать до ЄС та є частиною тіньового флоту Путіна, який обходить механізм обмеження цін на нафту або підтримує енергетичний сектор Росії, або судна, які відповідають за транспортування військового обладнання для Росії, або беруть участь у транспортуванні вкраденого українського зерна", – йдеться у повідомленні Ради ЄС. 

"Ми спостерігаємо тенденцію поступового розгортання санкцій проти нафтового експорту Росії, викликаний, в першу чергу, побоюваннями того, що різкі обмеження можуть негативно вплинути на світовий нафтовий ринок, - зазначила Олена Лапенко. - Загалом кроки, які можна розглядати для покращення ефективності санкцій проти тіньового флоту, такі:

- Посилити контроль над транспортуванням російської нафти на всіх рівнях - від завантаження у портах РФ  до прибуття кінцевому споживачу. З цього приводу вже є значна кількість розроблених та затверджених рекомендацій, головне - це посилити їхнє виконання.

- Оприлюднювати та публічно засуджувати країни і компанії, які залучені до процесу обходження санкцій у питаннях нафтового експорту РФ.

- Найбільш радикальний та дискусійний крок - залучення спеціальних військових підрозділів для затримки та конфіскації суден, які порушили санкції". 

Андрій Клименко вважає, що найбільша проблема у тому, що санкційний режим не може співіснувати з нормами міжнародного морського права, тому усі санкції, запроваджені щодо конкретних компаній чи суден - неефективні.

"Головні норми міжнародного морського права - це вільна торгівля, свобода пересування, свобода транзиту. Розумієте, світова вільна економіка погано стикується з санкційними режимами. Водночас міжнародне морське право - це право мирних часів. І відтак ЄС, або коаліція країн ЄС та НАТО, що розташовані на берегах Балтійського та Чорного морів, зважаючи на війну РФ в Україні, могли б оголосити "особливий  період", під час якого певні норми морського права не діють, - зазначив Андрій Клименко. - ЄС мав би заборонити усім судновласникам з ЄС перевозити нафту з портів РФ. Крім того, у європейські порти мали б категорично заборонити заходити танкерам, які були завантажені на рейдових перевалках".