Встигаємо до угорців. Що означає старт переговорів про вступ України до ЄС та коли чекати членства

Як Україна вступає до Євросоюзу. Хронологія подій

Про намір стати частиною європейської сім’ї Україна говорить давно. Ще у 1994 році було укладено Угоду про партнерство і співробітництво між Києвом та Європейським Союзом. Згодом, у 1996 році під час виступу в Раді Європи тодішній президент Леонід Кучма вперше заявив про бажання України стати повноправним членом блоку.

Ідея про приєднання помалу тліла, поки не розгорілася після початку повномасштабного вторгнення Росії. 28 лютого 2022-го Київ подав заявку на членство у Європейському Союзі. Першу відповідь наша країна отримала 23 червня того ж року, коли Європейська рада надала Україні статус кандидата на вступ до блоку. Цей крок став історичним, оскільки вперше статус кандидата отримала держава, у якій іде війна. Рішення означало початок офіційного процесу переговорів про вступ України до ЄС. Та перше ніж стати повноправним членом європейської родини, Київ повинен був виконати низку умов.

28 лютого 2022-го Київ подав заявку на членство у Європейському Союзі, на світлині: Руслан Стефанчук (ліворуч), Володимир Зеленський та Денис Шмигаль, Джерело фото: Getty Images

Тут нагадаємо, що йдеться про реалізацію семи початкових рекомендацій, які раніше Єврокомісія надала Україні, аби та зберегла статус кандидатки та розпочала процес переговорів. Якщо коротко, то йшлося про реформу судової системи, боротьбу з корупцією та з відмиванням коштів, правоохоронну реформу, впровадження антиолігархічного закону, ухвалення закону про медіа та завершення реформи законодавства щодо нацменшин.

За півтора року старанного виконання "домашньої роботи" Україні вдалося досягнути значного прогресу на шляху до членства у блоці, відтак у грудні 2023-го Київ отримав від Євросоюзу "зелене світло" на початок офіційних переговорів.

Вже у березні 2024 року Європейська комісія підготувала переговорну рамку щодо членства Києва, а на початку червня рекомендувала почати переговори про вступ держави до Євросоюзу. Власне 14 червня посли ЄС схвалили переговорні рамки для перемовин про вступ України та Молдови. Минулої п'ятниці, 21 червня Рада ЄС офіційно підтвердила ці переговорні рамки, тож у вівторок, 25 червня відбудеться перша міжурядова конференція стосовно вступу до блоку обох країн.

Того ж 21 червня президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким затвердив українську делегацію, що братиме участь у переговорах з ЄС. Дещо раніше глава держави також повідомляв, що Україна виконала всі умови для того, щоб у червні розпочати перемовини про вступ у ЄС.

Процес схвалення переговорних рамок затягувався через Угорщину, яка на рівні постійних представників блокувала ухвалення рішення. Будапешт заявляв, що Київ досяг недостатнього прогресу щодо національних меншин. Все ж після того, як угорців запевнили, що їхні вимоги будуть присутні у переговорних рамках, вони зняли вето.

Ще один великий, або 33 маленькі кроки... На якому етапі вступу до ЄС зараз Україна

Вже згадували дату 14 грудня 2023 року — саме в цей день Європейський Союз ухвалив політичне рішення про те, що Україна виконала початкові умови, тому можна починати офіційні переговори про її входження до блоку. До речі, це був той самий саміт, коли щоб подолати угорське вето, прем’єра Віктора Орбана "попросили" вийти із зали на каву, тоді як решта держав дали "зелене світло" для України та Молдови.
Зрозуміло, що процес переговорів після того не почався негайно. Зрештою вступ до Євросоюзу є чітко зарегульованим процесом, через в першу чергу ринкові та політико-економічні відносини. Тому так важливо, щоб потенційна держава-член відповідала усім критеріям ЄС.
Взагалі процедура переговорів про вступ України, як і решти кандидаток на членство відбувається таким чином. Спершу Єврокомісія проводить скринінг, тобто вивчає українське законодавство щодо рівня його сумісності з європейським. Старт цього процесу відбувся ще минулого року, а за окремими секторами він триватиме і після того, як ми почнемо переговори про вступ.

Фото: gettyimages

Паралельно з тим Єврокомісія затверджує проєкт переговорної рамки, що визначає регламент подальших переговорів. З цим у нас були певні коливання, бо спершу президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пропонувала відкласти цей етап до літа, та згодом від такої ідеї відмовилася. Проєкт цієї рамки представили в середині березня цього року. Далі до травня тривали пояснювальні сесії щодо переговорних розділів. Їх підсумком було затвердження одностайним рішенням Ради ЄС переговорної рамки, що сталося у п’ятницю, 21 червня.
Наступний важливий крок, який зараз робить Україна — перша міжурядова конференція, що пройде у Люксембурзі у вівторок, 25 червня. На цій конференції Україна та ЄС остаточно схвалюють рамку подальших переговорів. Офіційно ця подія вважається стартом перемовин про вступ, але насправді в реальності нам потрібно буде зробити найдовший крок, або 33 маленьких кроки.

Річ у тім, що переговорна рамка включає 33 секторальні глави. Під час переговорів про адаптацію національного законодавства України до норм ЄС у кожній зі сфер потрібно відкривати відповідний розділ, що по суті має розпочатися вже у липні. Кожен розділ переговорної рамки відкривається окремим рішенням Ради ЄС. За результатами двосторонніх зустрічей Єврокомісія готуватиме регулярні звіти щодо прогресу України в кожному з секторів, завдяки чому буде зрозумілою швидкість просування України у порівнянні з іншими державами-кандидатками.
А триватимуть переговори про вступ до того часу, коли Київ завершить перемовини за всіма 33 розділами рамки у визначеному порядку, і ЄС закриє усі глави, чим підтвердить готовність України стати повноправним членом. Єврокомісія має представити свій висновок, й тоді за одностайної згоди європарламентарів та національних парламентів усіх країн-членів ЄС та України відбувається ратифікація договору про вступ.

За албанським прикладом. Що передбачають перемовини України з ЄС

Офіційний старт переговорів про вступ України до ЄС бере відлік 25 червня 2024 року, коли у Люксембурзі відбудеться перша міжурядова конференція, на якій обидві сторони – Україна та Євросоюз представлять делегації, які братимуть участь у перемовинах. Тоді ж ЄС оприлюднить переговорну рамку та позицію блоку, затверджену усіма 27 державами – його членами.

Як йдеться у матеріалі ЄП, проєкт переговорної рамки для України практично такий самий як і переговорні рамки для Балканських представниць – Албанії та Північної Македонії. Ці країни отримали рамку у 2020 році, й тоді вона вважалася принципово новою. У випадку з Україною також враховано контекст війни в нашій країні. Зрештою, "албанська рамка" не дуже надихає, оскільки переговори з кандидатками ЄС погодився розпочати лише через два роки, у 2022-му. Натомість у Києві та Брюсселі переконані, що з Україною настільки тривалої паузи не буде.

Стосовно старту перемовин 25 червня, то дата тут має значення. І Україна, і ЄС недаремно прагнули встигнути почати український вступний процес ще до кінця червня. Річ у тім, що до 1 липня у Раді ЄС головує Бельгія, а далі на пів року цю місію перебирає Угорщина. А це могло б суттєво посилити політичні ризики і відтермінувати процес переговорів на початок 2025-го. З іншого боку, угорці самі не хочуть, щоб міжурядова конференція про вступ України перейшла на період їх головування, навряд чи Будапешт зміг би загальмувати її проведення, зважаючи на відсутність у Віктора Орбана союзників у цьому питанні. До того ж Європа, дуже імовірно, чинила б максимальний тиск на Угорщину задля проштовхування українського питання далі.

Повертаючись до критеріїв, які називають Копенгагенськими і дотримання яких вимагає переговорна рамка, їх ділять на три групи: політичні, економічні та нормативні, інституційні й адміністративні. Не останнє місце займає і підтримка Україною добрих відносин з сусідками-членкинями ЄС — Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, також Молдовою як країною-кандидаткою на членство у Євросоюзі.
Водночас братиметься до уваги рівень підтримки вступу України до блоку самими українцями. Нагадаємо, що за даними опитування наприкінці лютого цього року приєднання України до ЄС підтримують 84% громадян. До речі, від грудня 2023-го цей показник зріс на 5%.
Загалом 33 розділи переговорної рамки поділені на шість тематичних блоків. Найважливішим з них є перший кластер — він називається Fundamentals або Основи процесу вступу до ЄС, і включає глави "Судочинство", "Юстиція, свобода, безпека", "Публічні закупівлі", "Статистика" та "Фінансовий контроль". Сюди також зараховують критерії, щодо яких немає окремих переговорів, проте Брюссель здійснює детальний моніторинг, зокрема мова про стан демократії та держуправління.

Важливо, що послідовність відкриття перемовин за кожним з розділів зовсім не залежить від їх розташування у документі рамки. Винятком є лише перший кластер, який відкривають першим і закривають останнім, коли за всіма іншими вимогами Україна відповідатиме вступу до блоку.
Київ зобов’язаний також розробити та погодити з Євросоюзом три "дорожні карти", так звані плани реформ з критеріями оцінки. Перший напрям — судочинство та юстиція, свобода, безпека, другий — демократичні інститути, третій — державне управління. Фактично від цих трьох напрямів реформ залежатимуть переговори в цілому.

Напевно, ви спитаєте, чи може Україна отримати покарання, якщо не дотримається визначених вимог і покаже "відкат" у реформах з фундаментальних питань? Так, переговорна рамка це передбачає, аж до заморожування перемовин за окремими главами в цілому. Для Євросоюзу такий аспект буде вагомим важелем тиску на Київ у разі порушення рамки.

Шлях до 2030-го? Коли Україна може стати членом ЄС

Чи не найголовніше питання, на яке усі хотіли би почути відповідь – коли Україна таки стане повноправним членом Європейського Союзу? Єврооптимісти називають 2030 рік як дату імовірного вступу Києва до блоку. Першим, як пише Радіо Свобода, її назвав президент Європейської ради Шарль Мішель в інтерв'ю німецькому виданню Spiegel на початку жовтня минулого року.

Фото: reuters

"Так, Україна може стати частиною ЄС у 2030 році, якщо обидві сторони виконають своє домашнє завдання", – заявив тоді Мішель.
В українській владі вірять, що це вдасться зробити раніше. Але експерти зауважують, що зважаючи на майже півторарічний етап виконання Україною семи початкових вимог ЄС, реалізація тисяч, а то й десятків тисяч різних умов навряд чи стане швидшою у часі аніж 6-7 років.
До речі, рекордсменкою за швидкістю приєднання до блоку стала Фінляндія – всього три з половиною роки зайняв процес від подання нею заявки до членства у ЄС. Водночас абсолютною антирекордсменкою тут є Туреччина — кандидаткою вона стала ще у далекому 1999 році, і дотепер не має реальних перспектив на вступ. Як зазначає видання, в середньому шлях до входження країни у блок займає сім років. Саме стільки часу знадобилося великій групі посткомуністичних країн, що приєдналися до Євросоюзу у 2004 році.

Говорячи про якісь розрахунки у випадку України, треба також розуміти, що зараз у Європейському Союзі тривають внутрішні реформи та інституційне оновлення, не без впливу війни Росії проти України в тому числі. У блоці дискутують про те методологію розширення, у яких випадках для прийняття рішень потрібна одностайність, а коли достатньо згоди більшості держав-членів ЄС. Від цього переформатування залежить і швидкість українських перемовин про вступ.

Коли Рада ЄС затвердила переговорну рамку для України та Молдови 21 червня і схвалила запуск переговорів про вступ, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав цей день великим для України, Молдови та Європейського Союзу, подякувавши за те, що вони творять історію. Глава МЗС при тому підкреслив, що наша країна встановила рекорд за швидкістю просування від заявки на вступ до відкриття переговорів, зробивши це всього за два роки й без "знижок", виконуючи встановлені вимоги та реформи в умовах повномасштабної війни.

Фото: МЗС

"Україна як член ЄС посилить безпеку і процвітання для усіх європейців, а також буде робити вагомий внесок у нашу спільну європейську оборону, зовнішню політику, зелений перехід економіки, цифровізацію, інновації… Процес переговорів займе час. Але ми переконані, що здолаємо цей шлях", – зазначив Дмитро Кулеба.

Журналіст Віталій Портников також вважає, що переговори про вступ України та Молдови до блоку будуть непростими та тривалими. Попри це їх початок сигналізує, що Україна таки займе своє місце у сім’ї європейських народів. Це так само сигнал Володимиру Путіну, що цивілізований світ не погодиться з планами Росії знищити Україну чи зробити її сателітом РФ.

"Очевидно, що Європейському Союзу також буде непросто вести ці перемовини, ми це усвідомлюємо. Непросто хоча б тому, що і у випадку з Україною, і у випадку з Республікою Молдова немає ніяких чітких гарантій того, що на момент закінчення переговорного процесу цим двом державам, та й ще одній державі, яка є кандидатом у члени ЄС, – Грузії вдасться повністю відновити свій контроль над територіями, бути державами, в яких легітимна влада контролює практично всю міжнародно визнану територію", – зазначив Портников.

Фото: 5.ua

За словами журналіста, для того, щоб розвиватися, Європі потрібно буде приймати нестандартні рішення. Як приклад виключення, він згадав приєднання Кіпру, який став частиною Європейського Союзу, але влада якого не контролює всієї міжнародно визнаної території республіки.
"Якщо Європа хоче реально розвиватися на схід, на Кавказ, якщо Європа хоче поставити фортецю між собою та світом зла, уособленням якого є сучасна російська державність – державність бомбардувань, тортур, зґвалтування й брехні, європейцям, та й усьому Заходу, доведеться ухвалювати досить нестандартні рішення. Рішення, пов’язані не тільки з програмою подальшого послаблення Росії, але й з програмою зміни свого ставлення до самих критеріїв приєднання країн до ЄС", – каже Віталій Портников.