Як окупанти перетворили Запорізьку АЕС на мілітарну базу. Дослідження військових аналітиків

Згідно з дослідженням від британських військових аналітиків McKenzie Intelligence Services на замовлення Greenpeace, з моменту незаконної окупації ЗАЕС Росією у 2022 році і до кінця червня 2024 року в районі водойми-охолоджувача атомної електростанції було споруджено понад тисячу метрів траншей. В основному вони зосереджені на північній та західній стороні водойми. 

Еспресо детальніше розповість про що йдеться у дослідженні.

Про ЗАЕС та її роботу під час окупації росіянами

Запорізька атомна електростанція розташована на південному березі річки Дніпро на півдні України та є частиною промислового міста Енергодар, що розташований поруч із містом Водяне. ЗАЕС містить шість реакторних і турбінних залів, з’єднаних опорами з трансформаторною підстанцією, яка до вторгнення була підключена до національної енергосистеми України. На захід від станції є велика водойма-охолоджувач і супутня інфраструктура, а також бризкальні модулі та вентиляторні градирні. Приблизно за 5 км на північний схід від станції розташований водозабір із нині зруйнованого Каховського водосховища, який забезпечує водою вхідний канал теплової електростанції. 

Як зазначають аналітики, два окремі бризкальні басейни на північному березі водойми-охолоджувача, які подають охолоджену воду в невеликий канал, перебували у робочому стані на початок березня 2022 року, але згодом припинили роботу та повністю пересохли. 

Відтак, з липня по вересень 2022 року обидва басейни повністю працювали. З жовтня 2022 року по червень 2024, окрім часткового функціонування у квітні 2023 року – північні бризкальні басейни більше не працювали, а прилеглий водний канал висох.

Біля вищезгаданих бризкальних басейнів розташовані дві вентиляторні градирні – споруди у вигляді вежі для охолодження води атмосферним повітрям. Ці вежі є важливою складовою системи охолодження на АЕС. 

Як йдеться у дослідженні, після окупації Запорізької АЕС росіянами, ці вежі практично не працювали: лише раз у липні 2022 року градирні працювали і часткову роботу помітили у вересні 2022 року. 

Біля водойми-охолоджувача, на півдні, є окремі три бризкальні басейни. Згідно зі спостереженнями аналітиків, з березня 2022 року по червень 2024 року працювали один і два басейни, часом вони або не працювали, але були повні води, або були пересушеними. Один з басейнів не використовувався протягом усього звітного періоду взагалі. Вода у непрацюючих ставках виглядала застояною та зеленіла.

Схожа ситуація з бризкальними модулями – інколи працювали декілька модулів та здебільшого жоден модуль не працював.

У великій водоймі-охолоджувачі, яка обслуговується охолоджувальною інфраструктурою, і далі подає воду від насосних станцій до реакторних залів протягом звітного періоду спостерігали істотне зниження рівня води. Загальний рівень води знизився приблизно на 628 373 м2.

Під час аналізу проведено вимірювання загальної площі поверхні водойми на трьох часових проміжках: 3 липня 2022 року, 30 серпня 2023 року та 27 червня 2024 року.

Як російські окупанти мілітаризували територію ЗАЕС

Північний берег водойми-охолоджувача

Вже у липні 2022 року аналітики виявили біля верхів’я північного берега броньовану машину, ймовірно БТР-80, колісний бронетранспортер. Також неподалік зафіксовано ще одну машину. Швидше за все, БТР-80 залишався на місці протягом усього періоду спостереження, тобто до червня 2024 року. Крім того, у цьому районі було вирито систему окопів.

Вже у квітні 2023 року вже згадану систему траншей розширили. Довжина нової забудови становить близько 350 м, що дає привід вважати, що її будуть використовувати для розгортання роти (приблизно 150 військовослужбовців).

"Система траншей, яку зводять на цій ділянці, є найрозвиненішою навколо водойми-охолоджувача, - як на етапі будівництва, так і на момент завершення звітного періоду. Вона розташовується в центрі та забезпечує видимість вздовж обох зовнішніх берегів водойми-охолоджувача. Як далі зазначено у звіті, будівництво окопів і фортифікаційних споруд продовжується з флангів і тилу цієї позиції. Це вказує на те, що будь-яке розгорнуте угруповання може розмістити тут пункт командування та управління. З тактичної точки зору, це має сенс, оскільки забезпечує огляд позицій ліворуч і праворуч. Укриття також можуть використовувати для розміщення важких систем озброєння і мінометів, спрямованих на підтримку інших позицій", – зазначають аналітики.

У червні 2023 року, після підриву Каховського водосховища та зміни його ватерлінії,  вздовж північного берега поблизу бризкальних басейнів і ближче до берегової лінії Каховського водосховища помітили нову траншею, доволі невелику (82 метри). Цілком ймовірно, що траншею  проклали з урахуванням нового рівня води. Розташування траншеї у цьому місці також забезпечує прикриття для будь-якого майбутнього будівництва насосної станції, яка б забирала воду з прилеглої ділянки русла Дніпра, що підступає до берега.

У липні 2023 року окупанти знову продовжували копати – нові земляні роботи помічено на двох ділянках уздовж північного берега. Перша ділянка, яка розташована на захід від великої ділянки з похилим рельєфом (рампою), вказувала на будівництво укріплення, швидше за все, для розміщення бронемашини або вантажного автомобіля. Додаткове укриття також будували на іншому кінці мережі траншей із розмірами, достатніми для розміщення роти особового складу. Транспортних засобів на цих укріпленнях не було помічено. На другій ділянці, між двома зрошувальними ставками та береговою лінією Каховського водосховища, було помічено нові розкопки.

У жовтні 2023 року систему траншей росіяни продовжували розширювати. Більше того, почали рити другу лінію оборони. 

Другу лінію окопів проклали приблизно на 170 м позад існуючої системи окопів. Траншеї були довжиною приблизно 180 м і перетинали дорогу, що веде від берегової лінії до іншої дороги, яка огинає водойму-охолоджувач. Такий перетин з дорогами свідчить про наявність другої лінії оборони з метою можливості зосередження вогню на наступаючих силах, що рухаються дорогою. Також було виявлено нові траншеї в тилу і на схід від вже наявних окопів.

Окрім того, почалося будівництво нової системи траншей поблизу охолоджувальних градирень. Нові котловани виявили у центральній частині північного берега, поруч із невеликим каналом, бризкальним басейном та залишками первинного русла Дніпра.

З кінця 2023 до початку 2024 років основну увагу було зосереджено на окопній мережі, яка вже існувала. Станом на 27 червня 2024 року вже була підготовленою розгалужена система окопів, що охоплює обидва кінці та центральну частину північного берега. Ця мережа траншей забезпечує перехресну вогневу дугу вздовж усього північного берега водойми-охолоджувача, таким чином створюючи суттєву силову підтримку будь-яких майбутніх споруд на цьому березі, особливо у його центральній частині, котра з’єднана з річкою Конка.

Ситуація на північно-східній пристані

Безпосередньо на північ від ЗАЕС та на схід від північного берега водойми-охолоджувача є невелика гавань з пристанню. Споруди та інфраструктура на пристані свідчать про те, що місце використовується для завантаження/розвантаження матеріалів для технічного обслуговування Запорізької АЕС, а також теплової електростанції, котрі доставляють баржами або іншими плавзасобами. Протягом березня 2022 - червня 2024 рр. було зафіксовано посилену військову активність на пристані, зокрема, спорудження траншей та фортифікаційних споруд. Пристань є зручним місцем для швартування плавзасобів та розвантаження особового складу і технічного оснащення, тому має особливе оперативне значення. В результаті знищення Каховської дамби та суттєвого зниження рівня води у водосховищі, логічно припустити, що практична користь пристані за таких умов значно знизилася.

Підготовчі роботи на пристані було завершено до кінця серпня 2023 року. У тиловій частині траншей, що тягнуться вздовж північної берегової лінії пристані, було збудовано низку укріплень. Ці укриття, вірогідно, будуть використовувати для бронетехніки, але протягом звітного періоду не було зафіксовано жодної бронетехніки, яка б їх займала. 

Західний берег

Першу помітну активність зафіксували 11 жовтня 2023 року, коли було розпочате риття траншеї в центральній частині західного берега, приблизно за 50-80 м від берегової лінії Каховського водосховища. Як йдеться у дослідженні, ще одну ділянку розкопок зафіксували далі на північ посеред лісосмуги, поблизу берегової лінії водосховища. Ці розкопки, судячи з усього, є швидше ходами сполучення, ніж бойовими окопами, та можуть вказувати на позиції військ у межах лісосмуги.

У жовтні 2023 року окопи розширили. Розмір і фронтальна частина окопної позиції свідчить про ймовірне розгортання взводу (приблизно 30 військовослужбовців).

Західні шлюзи

Шлюз є критично важливою складовою водойми-охолоджувача, оскільки контролює рух води з водойми до нині зруйнованого Каховського водосховища вузькою протокою. До спустошення Каховського водосховища шлюз відкривався у разі надлишку води у водоймі, регулюючи рівень води у водоймі-охолоджувачі. Після спустошення Каховського водосховища подальше пошкодження або руйнування шлюзу може призвести до катастрофічної ситуації, коли вода з водойми-охолоджувача знизиться до рівня, який поставить під загрозу всю систему охолодження реакторів Запорізької АЕС.

Протягом всього часу, яке охопило дослідження Greenpeace, тут проводили серйозні будівельні роботи.

Станом на жовтень 2023 року значні земляні роботи проводили в безпосередній близькості до берегової лінії з водосховищем. У цій же зоні було помічено великий земляний насип з чотирма невеликими котлованами навколо нього. Дуже малоймовірно, що ці невеликі котловани були траншеями, їх точне призначення залишається невідомим. Було зафіксовано нові автомобільні шляхи, що ведуть до цієї ділянки розкопок від воріт шлюзу. Система траншей була викопана в безпосередній близькості від шлюзу на північній стороні мосту.

У квітні 2023 року по обидва боки від шлюзу було помічено значне посилення військових приготувань. На півострові, на західному боці каналу, що йде від шлюзу, була прокладена розгалужена мережа окопів. Бойові окопи простягнулися вздовж берегової лінії між двома лісосмугами. Позаду бойових окопів тягнеться сполучна траншея. Невелику кількість укріплень також розміщено в тилу цієї мережі окопів. Поблизу шлюзу вздовж південного берега вирито декілька невеликих котлованів, які стали початком нової мережі окопів.

У липня 2023 року уздовж дороги, що веде до воріт шлюзу з півдня, було встановлено зигзагоподібний обмежувач руху. Це є додатковим підтвердженням мілітаризації території водойми-охолоджувача, а також обмеження доступу до території та пересування нею.

Траншеї біля північного водозбору

Станом на серпень 2022 року на цій території окупанти розпочали незначне будівництво траншей. Два інших котловани, можливо, захисні споруди, також були викопані поруч із водозабором до каналу, що живить насосні станції теплової електростанції. Напрямок цих котлованів перпендикулярний один до одного, що може вказувати на їхнє невійськове призначення: з тактичної точки зору напрямок не має жодного сенсу.

У лютому 2023 року було зафіксовано уздовж верхнього вододілу Каховського водосховища прокладання нових траншей. Розміри цих траншей не дуже великі, що дозволяє зробити висновок про розгортання військ чисельністю не більше взводу (приблизно 30 військовослужбовців). 

Щонайменше батальйон росіян може перебувати на території ЗАЕС

Окупаційні сили переважно риють окопи та будують укріплення. Прокладання окопів, що військовою мовою називається "окопуванням", є способом утримання та контролю місцевості. Це забезпечує окупаційним військам вогневу точку, з якої вони можуть вести бойові дії, яка одночасно слугує захистом від прямого вогню та наслідків непрямого вогню, таких як вибухові хвилі та ураження уламками боєприпасів. Додаткові укриття на флангах та позаду бойових окопів дозволяють доставляти важке озброєння для підтримки військ в окопах, включно з бронемашинами зі станковими гарматами, кулеметами та мінометами.

Якщо окопи займуть війська, які вже перебувають на території Запорізької АЕС, це призведе до істотного збільшення чисельності військ, які наразі є на об’єкті - хоча така можливість вважається малоймовірною, але її не можна повністю виключити. Масштаб та інтенсивність мілітаризації території навколо водойми-охолоджувача свідчить про те, що це можуть бути сили чисельністю щонайменше з батальйон (приблизно 650 військовослужбовців) або навіть більше, які матимуть на озброєнні значний парк бронетехніки та вантажних автомобілів для підтримки. Але цього не було зафіксовано.

Підготовка свідчить про те, що росіяни зосередили свої зусилля навколо критично важливих частин водойми-охолоджувача, зокрема, шлюзу, пристані та північного берега.

Незважаючи на те, що не було жодних ознак мінування берегів водойми-охолоджувача, воно є дуже ймовірним, оскільки це одна із доктринальних норм російських сухопутних військ, тобто, частина їхньої звичайної військової підготовки. Швидше за все, ділянки між верхньою та нижньою вододільною лінією берегів з боку водосховища вже заміновані. 

Упродовж звітного періоду не було зафіксовано жодних ознак будівництва, які б вказували на спорудження нової насосної станції для вирішення проблеми з охолоджувальною водою ані у водоймі-охолоджувачі, ані на північному водозаборі. Військові приготування можуть вказувати на майбутні роботи в районі північного берега, що є найбільш логічним і найефективнішим місцеперебуванням, однак це неможливо вичерпно обґрунтувати, базуючись лише на самих підготовчих роботах.

Джерело