Загнати митницю у "цифру". Як е-митниця має допомогти Україні вступити до ЄС?

Нещодавно Міністерство фінансів затвердило план розвитку та цифровізації митниці до 2026 року. У ньому все – і перехід на безпаперові процедури, так звана е-митниця, і кіберзахист ІТ-систем, і гармонізація з системами Євросоюзу. Усе це звучить дуже спокусливо, але як же бути з війною і заблокованими кордонами, які, здавалось би, множать на нуль будь-яку цифровізацію? Розбираємось.

Про що в тексті:

• Чому Україна говорить про розвиток митниці під час війни і заблокованих кордонів?
• Коли запрацює електронна митниця?
• Чи підтримує бізнес митну євроінтеграцію?
• Як “цифра” бореться з корупцією?

Чому Україна говорить про розвиток митниці під час війни і заблокованих кордонів?

Для пересічної людини досить дивно чути з одного боку новини про те, як на поляки на українському кордоні висипають українське зерно, а з іншого – про розвиток митниці. Але це зовсім різні історії. Оскільки Україна має чіткий курс на вступ до Євросоюзу, потрібно гармонізувати законодавство і процеси в різних сферах життя. Одна і дуже важлива з них – митниця.

Гармонізація митних процесів з ЄС та продовження цифровізації – це міжнародні зобов’язання України згідно з Угодою про асоціацію з ЄС.

"Україна має плани з євроінтеграції та чітко окреслені вимоги, яким маємо відповідати, щоб мати європерспективи. Тобто на той момент, коли постане питання прийняття України до ЄС, всі ІТ-системи, не тільки митниці, але й інших держорганів, мають працювати за європейськими принципами",  – пояснює співголова митного комітету Європейської бізнес асоціації Олександр Лазарев.

Паралельно на розгляді парламенту перебувають зміни до митного законодавства, які мають наблизити митні правила до європейських принципів.

В Європейські бізнес асоціації спрямування до євроінтеграції підтримують.

"Мова не йде про те, що ми платимо купу грошей за те, щоб побавитися в діджиталізацію. Ні, це дуже важливі процеси, які потрібні для євроінтеграції", – каже Лазарев.

Фото: Закарпатська митниця

 

Коли запрацює електронна митниця?

Офіційна назва документу, який ухвалило Міністерство фінансів, звучить дуже бюрократично – Довгостроковий національний стратегічний план цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації Держмитслужби.

Серед європейських пріорітетів – максимальна відмова від паперових процедур. Ту саму мету ставить Мінфін. Тому окрема частина – плани щодо впровадження ініціативи "електронна митниця". Це означає автоматизований обмін інформацією не тільки між митними органами та бізнесом, але й між країнами.

Загнати митницю в “цифру” Україна намагається з 2014 року, і багато вже вдалося зробити. Так, абсолютна більшість митних декларацій подається онлайн, відзначають в ЄБА.

Митниця однією з перших серед інших державних органів почала переходити в “цифру”. Хоча велика частина процесів в цьому органі вже оцифрована, роботи ще багато.

"Як правило, митниця спершу запроваджує цифровізацію сервісів, якими будуть користуватися умовні 0,5% бізнесу, але без уваги залишає те, чим користується переважна більшість", – зауважує Лазарев.

Серед прикладів – листування з бізнесом. Компанія може надіслати до Державної митної служби електронного листа зі зверненням, але відстежити стан його обробки не можна, зазначає він.

Цифровізація будь-яких процесів на митниці зачіпає багато інших сфер і державних органів.

"Оформлення вантажу на митниці потребує погодження, ліцензій, витягів з реєстрів інших структур. Митниця зараз більше зосереджена на роботі без збоїв. Поза увагою залишаються більш утилітарні речі, як-от відстеження звернення до митних органів", – пояснює Олександр Лазарев.

Ілюстративне фото: Freepic

План розраховано до 2026 року, і це – дорожня карта ІТ-змін більш як на сотню сторінок. Перш за все, йдеться про трансформацію ІТ-систем для того, щоб перейти на європейські правила роботи.

Окрема віха плану – кіберзахист. В контексті війни Росії проти України це актуально як ніколи, зауважують в ЄБА.

"На щастя, системи митниці надовго не “падали” під час війни. Якщо й були якісь збої, то затримка була в години. Однак посилити кіберзахист важливо. Крім того, ЄС має вимоги стосовно кіберзахисту персональних даних і комерційної інформації. Не можна допустити, щоб митні бази з’являлися у вільному доступі. Під час війни це несе особливі ризики. Через митницю проходять не тільки вантажі з одягом чи харчові продукти, але й військові", – пояснює Олександр Лазарев.

Чи підтримує бізнес митну євроінтеграцію?

Без зміни митних правил євроінтеграція України не може відбутися, тому бізнес підтримує цей процес, кажуть в ЄБА. Крім цього, для компаній у сфері міжнародної торгівлі налаштування роботи митниці на європейський лад означатиме пришвидшення певних процедур. Одна з цих частин – це автоматизований обмін інформацією між митними органами України та інших держав.

"Усі держави опікуються безпекою даних своїх резидентів – імпортерів або експортерів. Через це ми маємо тривалі зупинки на кордоні – митники витрачають час на підтвердження даних, які можна було б отримати від європейських митниць безпосередньо з системи. Але для цього треба відповідати вимогам їхніх ІТ-систем та підписати додаткові міжнародні угоди", – пояснює Олександр Лазарев.

У ЄБА запевняють: до цього все йде, але це дуже довгий шлях.

"На жаль, цей шлях для нас розпочався тільки десять років тому. Тай те, у нас митниця розвивається досить швидко. Скажімо, ЄС оприлюднив план розвитку митниці до 2035 року. І там буде впроваджуватися щось подібне до наших систем", – каже співголова митного комітету асоціації. 

Як "цифра" бореться з корупцією?

Україні безперервно слід інвестувати в боротьбу з корупцією, зазначила нещодавно спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер. На митниці – в тому числі, адже саме нелегальні схеми на митниці створюють “сірий” ринок та живлять тіньову економіку країни. Цифровізацію митниці як запобіжник від корупційних махінацій вона назвала серед важливих реформ, які Україна повинна втілити для вступу в ЄС.

Боротьба з корупцією на митниці стає гаслом кожного нового голови Державної митної служби. І саме вона допомагає органу блискавично діджиталізуватися, вважає Олександр Лазарев.

"З одного боку, бізнес тисне: досить вимагати хабарі. З іншого – держава, хоч і не визнає наявність хабарників, дає бізнесу інструменти для контролю за ними", – пояснює він.

"Найбільший помічник хабарників – це штамп. Він не містить інформації про дату прийому документу, дозволяє викинути документи і сказати “не було”. Коли є електронна система, документи видалити неможливо, а для відмови в оформленні потрібне обгрунтування. Неправомірне обгрунтування – підстава для скарги. Немає реакції на скарги – є вищі щаблі для звернення, навіть на рівні міністра. Це змушує потенційного корупціонера замислитися, чи варто робити такі речі", – пояснює співголова ЄБА.

На його думку, “цифра” бореться з корупцією, але її замало. Потрібна система контролю за прийняттям неправомірних рішень. Якщо компанія доводить у суді, що щодо неї служба вчинила неправомірно, за це ніхто не несе відповідальність. Але це вже інша історія.