Призов із 25 років: які підстави зміни в мобілізації та коли їх варто очікувати

Еспресо розібралося, чому в Україні розглядають можливість перегляду мобілізаційних процесів та коли може бути прийнятий законопроєкт.

Для подолання недостачі кадрів у Збройних Силах планується впровадження ряду нововведень. Про це стали говорити частіше керівництво країни та військові, а в парламенті готують законодавчу основу для більш ефективного залучення українців до військової служби.

Новий проєкт закону: зниження віку призову до 25

Законопроєкт № 10378 був зареєстрований у Верховній Раді 25 грудня 2023 року. У пояснювальній записці є положення, що стосується зміни призовного віку з 27 до 25 років.

Насправді, новий законодавчий акт, що передбачає зменшення вікового обмеження для призову до армії, не є цілком новою ідеєю. Подібна ініціатива вже розглядалася та була зареєстрована раніше. Весною 2023 року на веб-порталі Верховної Ради з'явилася пропозиція законопроекту № 9281, яка включає в себе зниження вікового ліміту призову з 27 до 25 років. Підґрунтям даного рішення слугувало те, що чимало чоловіків призовного віку не можуть бути залучені до військової служби через відсутність статусу "резервіста" чи "військовозобов'язаного" та ще не досягли 27-річного віку. Тобто, вони мають статус "призовники" та їх можуть забрати лише на строкову службу, що в умовах війни не проводиться. Таким чином, чоловіки віком від 18 до 27 років можуть служити тільки добровільно.

Пізніше ухвалений законопроект підтримав Кабмін і 5 червня 2023 року він був направлений на розгляд президенту. Дотепер Володимир Зеленський так і не підписав запропонований законопроєкт. Однак, ситуація з новим проєктом може скластися інакше.

На пресконференції 19 грудня Володимир Зеленський повідомив, що Генеральний штаб України висловив потребу у додатковій мобілізації 450-500 тисяч осіб для потреб Збройних Сил. Президент чітко заявив про свою позицію щодо законопроєкту про призов жінок: "Законопроєкт про мобілізацію жінок не підпишу". Проте він розглядає можливість залучення до служби чоловіків віком від 25 років. "Щодо мобілізації чоловіків 25 років, якщо всі аргументи буде викладено, якщо побачу, що це їм потрібно, то з цим погоджуся", - зазначив Зеленський. 

Які підстави запровадження даних змін?

В Україні вже довгий час точаться дискусії щодо поповнення мобілізаційних ресурсів та ротації. Тут мова не лише про втрати, але й про психологічне виснаження військових, які вже значну кількість часу перебувають на передовій.

Про позицію внесення змін до мобілізаційної політики України, висловився ще восени міністр оборони Британії Бен Воллес в особистій колонці The Telegraph. "Середній вік бійців на фронті — понад 40. Я розумію бажання президента Зеленського зберегти молодь на майбутнє, але факт — Росія нишком мобілізує всю країну" – зазначив екс-міністра оборони. За свідченням Бена Воллеса, він особисто спостерігав за навчанням молодих українських військових за кордоном і визнає їх великий потенціал, наполегливість та вміння.

Відповідь з українського боку була дуже чіткою та відображала загальну позицію: "Кого призвати, ми вирішимо самі, а ви нам допоможіть більше зброєю, технічними засобами. А кого за цю зброю і засоби посадити, які вікові категорії, ми вирішимо самі з урахуванням наших соціальних зрізів, наших можливостей", - повідомив голова Ради резервістів Сухопутних військ Іван Тимочко в етері марафону "Єдині новини".

Однак, в оборонному відомстві стверджують, що в умовах воєнного стану тривале утримання осіб призовного віку на обліку неефективне. Це призводить до обмежень у залученні значної частини здібних до військової служби чоловіків. За словами військових, на передовій вже сьогодні бракує молодих людей.

Коли може бути прийнятий законопроєкт?

Нові умови мобілізації можуть набрати чинності вже на початку весни 2024 року. Однак, за прогнозами народного депутата Олександра Горенюка, законопроект може суттєво змінитися під час другого читання, враховуючи внесені коригування та правки. Горенюк в своєму Telegram-каналі підкреслив, що це лише його особисте бачення.

Відповідно до слів народного депутата, ймовірно, голосування у першому читанні може відбутися в період з 10 по 12 січня 2024 року. Після цього наступні 2-3 тижні будуть відведені на внесення змін та роботу в комітеті. Згідно з оптимістичним сценарієм, наприкінці січня можливий розгляд у Раді у другому читанні разом із всіма необхідними виправленнями.

Після цього етапу необхідний підпис від президента (у випадку вето - наступне, третє читання). Законопроект набуває чинності через місяць з моменту його публікації.