Про українське зерно, економічні прорахунки і вибори в Польщі

Завдяки цьому український агросектор не постраждає занадто сильно. Це надзвичайно важливо, адже саме він підтримує живучість нашої економіки під час широкомасштабної війни. 

Будемо також сподіватися, що в травні продовжать на ще один рік "митний безвіз", який Європейський Союз запровадив рік тому. Хоча у Польщі та деяких інших країнах опозиційні політики продовжують заявляти, що це рішення було помилковим і мита потрібно запровадити знову. 

Восени у Польщі та Словаччині пройдуть парламентські вибори, отже, такі голоси лунатимуть часто й гучно, впливаючи на державну політику. А також позначатимуться на переговорах щодо вступу України в ЄС, які не будуть ні легкими, ні приємними. Можемо бути впевнені, що кожен з наших західних сусідів жорстко відстоюватиме інтереси своїх економік, зокрема, сільського господарства.   .   

Правдиві цифри

Отже, маємо констатувати закінчення "медового року" у відносинах із нашими союзниками, які надали і продовжують надавати нам велику допомогу. За неї ми глибоко вдячні. Однак із кризи, яка виникла після суботнього рішення польського уряду, мусимо зробити правильні висновки. Маємо проявити максимальну чесність і відвертість, вимагаючи цього і від наших партнерів. 

Криза в сільському господарстві Польщі викликана не наявністю українського зерна та іншої сільськогосподарської продукції. Її спричинили прорахунки польського уряду та польських фермерів, а не "армагеддон" від напливу української агропродукції. 

Марек Савіцький, колишній польський міністр сільського господарства й один із лідерів опозиційної Польської народної партії (він противник "митного безвізу"), заявив, що  перед цьогорічними жнивами потрібно вивезти з країни 7-9 млн. тонн зерна. Польські медіа, вслід за лідерами протесту фермерів, повідомляють, що на складах і у сховищах зберігається 4 млн. тонн українського збіжжя.

Але це неправда. Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, наводить інші обсяги: Україна протягом року продала Польщі 700 тис. тонн пшениці та близько 1 млн тонн кукурудзи. І констатує: "Це зовсім не ті цифри, які позначаються на стратегічних показниках і шкодять реалізації власного збіжжя" 

Як продати й вивезти польське збіжжя  

Реалізації власного збіжжя (4-9 млн тонн) полякам шкодять три проблеми: низька ціна, мала пропускна спроможність польських портів і відсутність майданчиків для експорту. Напередодні тогорічних жнив віцепрем'єр і міністр сільського господарства Генрик Ковальчик (з посади його зняли на початку квітня) порадив фермерам не продавати зерно, бо навесні його ціна зросте. Його послухали й вирощену продукцію не продали, але ціна сильно впала, і фермери залишилися з мільйонами тонн збіжжя.   

Рятуючи ситуацію в сільському господарстві та свої виборчі шанси серед мешканців сіл, правляча партія "Право і Справедливість" запровадила ембарго на імпорт української сільськогосподарської продукції та обіцяла купити збіжжя від польських фермерів. Фінансову допомогу обіцяв також Євросоюз. 

Але зерна немає кому продати та ніяк вивезти. І тому Савіцький запропонував, щоб польське збіжжя викупив ЄС і в рамках гуманітарної місії передав країнам Африки й Близького Сходу. Чи таким буде рішення Брюсселю? Побачимо, але ще раз необхідно наголосити, що йдеться про збут не українського, а польського зерна. 

Українському збіжжю потрібні надійні умови транзиту до пунктів призначення, бо зі збутом, на щастя, більше немає проблем. При цьому транспорт же не безплатний, за нього сплачуються прийнятні гроші, на чому заробляють також і польські перевізники. 

Так само за купівлею українського зерна стоїть економічний розрахунок, а не волюнтаристське рішення ЄС про "митний безвіз". Наші виробники завоювали світові ринки після початку російсько-української війни у 2014 році завдяки високій якості своєї продукції та конкурентним цінам

Порушено всі угоди 

І тому мене особливо обурює використання в кампанії допомоги польським фермерам залякування польського суспільства завезенням великої кількості "технічного зерна" з України. З дурницями про нібито його додавання до борошна, що через вміст  заборонених пестицидів "труїть поляків". 

Адже ніхто не знає, скільки цього зерна завезено і чи воно взагалі використовувалося при випіканні хліба. Але плітка почала жити своїм життям, затьмарюючи, здавалося б, зразкові українсько-польські відносини.  

Інші українські продукти (фрукти, зокрема заморожені, мед тощо) конкурують на дуже вимогливому та сильно зарегульованому ринку Євросоюзу. Треба зважати, що вся продукція фермерів і виробників сільськогосподарської продукції у країнах ЄС у різний спосіб дотується з бюджету організації. 

Про це потрібно повсякчас нагадувати: ембарго на імпорт української агропродукції порушило міжнародні угоди (в рамках Всесвітньої торговельної організації), внутрішнє законодавство ЄС та угоду про зону вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом. Зроблено це без попередження і вагомих причин. 

Справа про "українське зерно" - це лише привід, а не справжня причина кризи з польським збіжжям та агропродукцією.       
Насамкінець хочу звернутися до польських друзів, яких у мене безліч — як у владі, так і в опозиції. Не використовуйте нечесних методів для розв'язання проблем власної економіки й сільського господарства. Поляки та Польща полонили серця українців і здивували світ безпрецедентною підтримкою України після 24 лютого 2022 року. І не варто руйнувати цього досягнення для тимчасової політичної та електоральної вигоди. 

А польським фермерам і виробникам сільськогосподарської продукції бажаю якомога скорішого завершення нинішньої кризи.