Що відбувається у Грузії: протести через зупинку євроінтеграції, розгони активістів та затримання

Передумови для початку протестів

Фото: Getty Images

Перші цьогорічні протести викликали результати парламентських виборів у Грузії, які відбулися 26 жовтня 2024 року. Тоді, згідно з офіційним рішенням центрвиборчкому, начебто вкотре перемогла "Грузинська мрія" – правляча партія, орієнтована на Росію.

Фактично одразу ж депутати "Мрії" проголосували за проведення 14 грудня так званих виборів президента. І вперше мав голосувати не народ, а виборча колегія. Згідно з Конституцією, до цього органу входять 300 осіб, серед яких 150 членів парламенту. До того ж обидва тури виборів, за потреби, мали б відбутися в той самий день.Тим часом інавгурація – вже 29 грудня. 

Проте опозиційні партії та коаліції, а також президентка Саломе Зурабішвілі не визнали підсумків парламентських виборів, тоді відбулися перші протести, де опозиція власне висувала вимогу провести повторні вибори із залученням європейської адміністрації.

Подальші дії "Грузинської мрії" лише нарощували невдоволення та спротив людей тому, що відбувається. Наступним кроком проросійської партії було обрання кандидатом на пост президента колишнього футболіста без жодної освіти Михаїла Кавелашвілі, який все життя провів, виступаючи за різні футбольні клуби.

Тим часом точкою неповернення для грузинів стало 28 листопада. Саме тоді "Мрія", зокрема знову переобраний її голова Іраклій Кобахідзе оголосив про зупинку переговорів щодо вступу до Європейського Союзу до кінця 2028 року. Натомість державні пропагандисти активно заговорили у медіа тезами про необхідність повернення до вивчення російської мови та культури.

Це спричинило те, що тисячі людей у Грузії вийшли на центральні вулиці. Почалися масові протести.

"Ми обираємо європейський шлях": перебіг протестів у Грузії

Протестувальники вийшли на площу перед будинком парламенту Грузії, а також заповнили проспект Руставелі. До них приєдналася і президентка Грузії Саломе Зурабішвілі. Сюди вийшли грузини дуже різного віку: від студентів до літніх людей. Проте це не завадило поліції та спецназу вже з перших днів застосовувати до протестувальників жорсткі методи розгону – побиття, водомети, сльозогінний газ. 

Дісталося одразу ж і представникам медіа, у ніч на 29 листопада постраждали понад 15 працівників різних ЗМІ. Зокрема, грузинське видання Publika повідомило про побиття їхнього журналіста Александра Кешелашвілі, йому розбили ніс та вилучили техніку, а його колезі Міндії Габадзе розбили голову. Журналістів били, їм ламали техніку та всіляко перешкоджали роботі. 

Тоді ж силовики провели десятки жорстких затримань активістів, спецпризначенці переслідували людей та продовжували їх бити. Проспект Руставелі зачистили. Але в наступні дні ситуація повторювалася, люди продовжили виходити на вулиці: жорстокі затримання та новини про тяжкі травми не відлякали демонстрантів.

У ніч на 30 листопада чотири гумові кулі влучили у фотографа Суспільного мовника Грузії Міріана Меладзе. За словами іншого фотографа, близько 2-3 години ночі поліція застосувала водомети проти журналістів, а коли кілька людей спробували втекти, то по них почали стріляти. 

До 2 грудня стало відомо про 224 затриманих за дрібне хуліганство, опір та непокору поліції. Серед них опинився, зокрема, один з лідерів опозиційної коаліції "За зміни" Зураб Джапарідзе, ще одного її лідера Ніко Гварамію суд залишив під арештом на 12 днів. Також двох протестувальників 2007 та 2003 року народження затримали за кримінальними звинуваченнями, які караються позбавленням волі на строк до 7 років.

3 грудня у столиці Грузії та інших містах продовжились масштабні протести. У вищих навчальних закладах країни продовжила набирати обертів хвиля студентських протестів. Зокрема, у Батумському університеті мистецтв оголосили страйк: частина студентів відмовилась відвідувати лекції та приєдналась до акцій протесту. Викладачі підтримали їх.

На спецназівські водомети, гумові кулі та газ протестувальники відповідають феєрверками.

"По всій Грузії люди повстають проти російського маріонеткового режиму. Від столиці до найменших міст – це рух, якого не було в нашій історії. Повідомлення чітке: Поверніть мені мій голос! Поверніть мені моє європейське майбутнє!", – прокоментувала продовження акцій протесту президентка Грузії Саломе Зурабішвілі.

Тим часом тривають затримання не лише під час самих протестів безпосередньо: до активістів та відомих людей Грузії, зокрема й акторів і письменників, приходять додому, проводять обшуки та затримують їх. Кількість затриманих зростає до понад 300. Людям погрожують та вимагають підписати неправдиві свідчення.

Згодом очільник литовського МЗС Габріелюс Ландсбергіс опублікував перелік 11 представників грузинської влади, які потрапили під санкції. Серед них – засновник керівної "Грузинської мрії" Бідзіна Іванішвілі та міністр внутрішніх справ Вахтанг Гомелаурі. Підсанкційним особам заборонили вʼїзд у Литву.

Президент України Володимир Зеленський 5 грудня також підписав указ про застосування санкцій проти чинної влади Грузії, зокрема проти засновника партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі та 19 його спільників, зокрема голови уряду Георгія Кобахідзе та мера Тбілісі Кахи Каладзе.

За словами Зеленського, якщо вчасно не відреагувати або якщо відреагувати непринципово, то далі будуть втрачені десятиліття і країни, позбавлені свободи.

"Не можна втратити нікого в цьому регіоні: ані Грузію, ані Молдову, ані Україну. Разом треба захищатись проти Москви. Ми закликаємо Європу, Америку, всіх у світі діяти так само – діяти принципово", – додав український президент.

Засудили насильство проти активістів у Грузії також сенатори США, Франція Польща та низка інших європейських країн.